Притча: викритий монах
Це притча для монахів і про монахів, проте цілком доречна і для нас, мирян. Головне, читати її треба дуже уважно.
Прийшли до святого єпископа Аммона брати з одного монастиря і стали скаржитися на монаха, який впав так низько, що до нього вночі приходила жінка, і стали вимагати від преподобного Аммона, щоб він вигнав цього монаха, знявши з нього іноцький одяг.
Єпископ відмовився:
– Я не повірю, поки не зможу переконатися в цьому сам.
І ось ченці простежили, як блудниця зайшла до келії цього нещасного монаха, і повідомили про це єпископу. І він сказав:
– Ходімо разом.
Постукали у двері до ченця; той, дрижачи від страху, вийшов їм назустріч. Єпископ із братією увійшли до келії. Аммон здогадався, що чернець сховав свою нічну гостю під бочкою, що стояла в келії. Він сів на цю бочку і сказав монахам:
– Обшукайте всі кути кімнати.
Ті почали шукати, залізли в льох, але нікого, звісно, знайти не змогли. Ніхто з них не посмів попросити: «Встань, владико, ми подивимося під бочкою». Постоявши, вони сказали:
– Ми нікого не знайшли.
Аммон відповів їм:
– Бачите, як ви згрішили? Ідіть і кайтеся.
А сам залишився з тим монахом, підійшов до нього, не сказавши й слова на докір, а лише, взявши його за руку з любов'ю, шепнув йому тихо:
– Брате, брате, стеж за душею своєю, пам'ятай, яке коротке це життя, – і вийшов.
