Притча: про нечесного крамаря. Притча святителя Миколи Сербського
В одному арабському місті жив торговець Ізмаїл. Коли б він не відпускав покупцям товар, він завжди обраховував їх на кілька драхм. І достатки його дуже збільшилися.
Однак діти його були хворі, і він витрачав багато грошей на лікарів і ліки. І чим більше він витрачав на лікування дітей, тим більше він обманював своїх покупців. Але чим більше він обманював покупців, тим сильніше хворіли його діти.
Одного разу, коли Ізмаїл сидів один у своїй лавці, повний тривог про своїх дітей, йому здалося, що на мить розкрилися небеса. Він підняв очі до неба, щоб подивитися, що там відбувається. І бачить: стоять ангели біля величезних ваг, відміряють всі блага, якими Господь наділяє людей. І ось підійшла черга сім'ї Ізмаїла.
Коли ангели стали відміряти здоров'я для його дітей, вони кинули на чашу ваг здоров'я менше, ніж було гир на вагах. Розгнівався Ізмаїл і хотів гримнути на ангелів, але тут один з них обернувся до нього і каже: «Правильна міра. Що ж ти сердишся? Ми недодаємо твоїм дітям рівно стільки, скільки ти недодаєш своїм покупцям. І так ми виконуємо правду Божу».
Ізмаїл рвонувся, неначе його мечем прокололи. І став він гірко каятися у своєму тяжкому гріху. Відтоді став Ізмаїл не тільки правильно зважувати, але завжди додавав з надлишком. А до дітей його повернулося здоров'я.
Притча святителя Миколи Сербського