Фільм «Суддя»: про прощення та повернення

Фільм «Суддя» із зірковим акторським дуетом Роберта Дюваля та Роберта Дауні-молодшого вийшов на екрани у 2014 р. У найпершому кадрі глядач вже розуміє всю сутність головного героя, Хенка Палмера (Роберт Дауні-мол.). Це цинічний успішний адвокат із великого американського міста, який понад усе ставить гроші та свою репутацію.

Міркування про мораль, честь і справедливість не для нього, все, що не суперечить законодавству, може бути використане для досягнення успіху. На запитання: «Як це – знати, що кожен твій підзахисний винен?», він без збентеження відповідає: «Нормально. Невинним я не по кишені».

При цьому його сімейне життя зазнає катастрофи, він розлучається з красунею дружиною через її зради. Втім, і сам Хенк не страждає особливою цнотою. 

Під час судового процесу, в якому він захищає чергового шахрая-мільйонера, йому телефоном повідомляють про смерть матері. Хенк просить зупинити процес та їде на похорон до провінційного містечка, в якому минуло його дитинство та юність. Його стосунки з батьками та трьома братами також далекі від доброзичливих. Хенк ненавидить батька (Роберт Дюваль), який понад сорок років є суддею в рідному місті, у нього ледве вистачає терпіння на братів і ці почуття взаємні. Єдина, кого він, мабуть, любив, – мати, але й її він вже надто давно не бачив.

Увечері в день похорону, під час якого відбувається кілька сутичок Хенка з батьком, стається трагедія – суддя Палмер збиває насмерть людину, причому цієї події він не пам'ятає. Увечері брати помічають лише сліди аварії на батьківській машині. А вранці, коли Хенк, який вкотре посварився з батьком і зарікався приїжджати знову до рідного міста, вже сидить у літаку, йому телефонує старший брат Глен та повідомляє про те, що сталося.

До цього моменту все було зрозуміло: батько і син через якісь давні конфлікти настільки не люблять один одного, що між ними іскрить майже при будь-якому контакті, син віддає останню шану матері та їде з черговою порцію ненависті до батька у своєму серці, він поспішає повернутись до призупиненого судового процесу, в якому він захищає шахрая та за який має отримати черговий великий гонорар.

Здавалося б, все ясно – навіть якщо у батька проблеми, нехай виплутується сам, адже він практично прогнав сина і при цьому глузував з його шлюбу, що розпадається. Але Хенк раптом чинить всупереч цій логіці, він виходить з літака та їде захищати свого батька. Він розуміє, що звинувачення у вбивстві – справа дуже серйозна і місцеві провінційні адвокати, які не мають його досвіду та вправності, можуть завалити справу, внаслідок чого суддя Палмер вирушить до в'язниці.

Що змусило Хенка повернутися? Жалість до батька? Співчуття? Синові почуття? Головне, що в його серці це «щось» було і його не змогли винищити ані неприязні стосунки з батьком, ані честолюбство та грошолюбство самого Хенка.

Далі у фільмі розповідається, як, з одного боку, розслідується справа про смертельну ДТП за участю судді, а з іншого – як починають виявлятись причини сімейної ненависті в родині Палмерів та інші сімейні обставини.

Неприязнь Хенка до свого батька доходить до того, що, коли його дитина, дочка Лорен, приїжджає побачитися з ним на вихідні, він попереджає її, що дідусь Палмер не читатиме з нею казки і не купуватиме їй морозива, що він холодний, як мумія.

Це негідний прийом – налаштовувати доньку проти дідуся, переносячи на дитину свої власні образи та ворожість. Хенк помиляється, у Лорен встановлюються з дідусем теплі взаємини, він і купує їй морозиво, і читає казку на ніч.

Часто у людей складаються складні взаємини з кимось із членів сім'ї, але це не означає, що потрібно й інших налаштовувати на неприязні стосунки.

Незабаром Хенк дізнається, що його батько хворий на рак, що він проходить хіміотерапію, побічною дією якої можуть бути провали в пам'яті. Тобто він міг збити людину, Марка Блеквела, і не пам'ятати про це. Живучи в батьковому будинку Хенк стає свідком страждань свого батька через хворобу, він починає доглядати його і їхні стосунки трохи теплішають, але лише трохи.

В один з таких проблисків теплоти Хенк запитує, хто, на думку судді Палмера, найкращий юрист, і одразу називає свій варіант – адвоката, який ніколи не програвав у суді. На це батько розповідає йому про адвоката, який не поступався своєю чесністю та обов'язком, навіть незважаючи на глузування та погрози. Два різні ідеали: успіх і моральність.

А в один з епізодів бурхливого з'ясування стосунків між батьком та сином з'ясовується причина їхньої взаємної неприязні.

У 17 років Хенк, який до цього часу вже котився, як то кажуть, по похилості, влаштував аварію, в якій серйозно постраждав його старший брат Глен. Це була не просто травма, а кінець усієї спортивної кар'єри Глена. Він подавав великі надії, і йому вже світила вища ліга, але через аварію Глен замість суперзірки бейсболу став лише автомеханіком.

Хенк міг тоді відбутися досить незначним покаранням, але батько зробив так, що той отримав реальний термін. Суддя Палмер прийняв це непросте рішення, оскільки вважав, що тільки після суворого покарання його син схаменеться та стане по-іншому ставитися до життя. Він мав рацію, Хенк вступив до престижного юридичного вишу, був там найкращим учнем, а потім став успішним адвокатом. Але ціною за все це стали зіпсовані донезмоги відносини батька з сином.

І тут вчасно згадати заповідь: «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі» (Вих. 20:12). Ми не маємо права судити своїх батьків, їхні вчинки щодо нас. Ми не знаємо, за яких обставин вони приймали те чи інше рішення, не знаємо, чим керувалися при цьому. І дуже часто строгість батьків більше свідчить про їхню любов до нас, ніж ніжність та приязне поводження.

Але те, як суддя Палмер повівся зі своїм 17-річним сином після аварії, мало й інші наслідки, ще трагічніші. Той самий Марк Блеквел, якого збив суддя, виявився злочинцем, який вийшов із в'язниці після 20-річного терміну. Суддя Палмер виносив йому вирок двічі. Вперше за досить небезпечні дії, які, щоправда, не спричинили важких наслідків.

Суддя бачив у Блеквелі свого сина Хенка, такого ж підлітка, що збився зі шляху, і, переживаючи через те, що суворо повівся із сином, засудив Блеквела до найм'якшого покарання. А той після цього скоїв такий жахливий злочин, який потягнув на 20 років в'язниці. І ось якраз у день похорону своєї дружини суддя Палмер зустрівся з ним випадково на автозаправці, де той образив і його, і свою жертву, і пам'ять дружини старого Палмера.

Суддя під час судового розгляду починає згадувати ці обставини, але все-таки момент аварії та мотиви, якими він керувався, пригадати не може. Прокурор, державний обвинувач, наполягає, що це було навмисне вбивство, що суддя Палмер свідомо мстився Блеквелу і за образу своєї дружини, і за те, що той не виправдав його першого м'якого вироку, через що суддя, по суті, став винним у злочин, який потім скоїв Блеквел. А захист наполягав, що стався нещасний випадок, що Блеквел був п'яний у момент зіткнення, що показала експертиза, і що суддя Палмер, враховуючи його душевний стан, цілком міг не звернути увагу на те, що його машина в темряві зіткнулася з якоюсь перешкодою. .

Не розкриватимемо тут, який вирок виніс суд судді Палмеру, але звернемо увагу на один дуже показовий момент. Під час допиту обвинуваченого прокурор намагається змусити його визнати, що він неприязно ставився до Блеквела, що бажав йому смерті і що, незважаючи на те, що він, як і раніше, не пам'ятає момент зіткнення, міг зробити це навмисно. Фактично прокурор підводить справу до визнання звинувачення у навмисному вбивстві. Як має вчинити обвинувачений? Він має повне право відмовитися відповідати на ці запитання та не свідчити проти самого себе. Що відповідає суддя?

Він чесно та не таячись дає позитивну відповідь на запитання прокурора, підписуючи собі, по суті, смертний вирок, адже, враховуючи хворобу, він уже не матиме шансів вийти з в'язниці. Що їм рухало? Вроджена чесність? Свідомість обов'язку перед законом та суспільством? Хочеться вірити, що головним мотивом було те, що перед допитом суддя за традицією дав клятву говорити правду, тільки правду і нічого, крім правди. І, стоячи не тільки перед судом людським, а й напередодні суду Божого, він не захотів здобувати собі м'який вирок ціною брехні.

Після вироку судді Палмеру Хенк повертається до себе додому. Але він вже не той цинічний адвокат, який готовий виправдовувати лиходіїв заради великого гонорару. Він свідомо завалює справу свого підзахисного. А за кілька місяців суддя Палмер помирає.

Після його похорону Хенк заходить до будівлі суду в рідному йому провінційному містечку і замислено дивиться на порожнє крісло судді.