Притча: про безмежне милосердя Боже
Єпископу деякого міста сповістили, що з числа заможних жінок-християнок дві ведуть розпусне життя. Засмутила єпископа ця звістка.
Підозрюючи, що, може, й інші поводяться подібним чином, він звернувся з молитвою до Бога, просячи вирішити непорозуміння, чого і удостоївся.
Після Божественної страшного жертвопринесення, коли присутні приступали один за іншим до прийняття Святих Тайн, єпископ бачив на обличчі кожного стан душі його, яким вона схильна до гріхів. Обличчя грішних чоловіків бачив він чорними, немов вигорілими від спеки; очі у них були червоні, криваві. У інших людей були обличчя світлі, а одяг яскравої білизни. Тіло Господа одних, які приймають його, палило і обпалювало, інших освічувало, робило подібними світлу: входячи в уста, воно розливало світлом по всьому тілу. Між цими мужами були і пустельники, і одружені.
Після чоловіків почали приступати жінки. І між ними побачив єпископ одних з чорними обличчями, з червоними кривавими очима, інших – з обличчями білими і світлими. Між іншими жінками підійшли і ті дві, які були звинувачені перед єпископом, тим більше звернув він на них увагу. Він побачив, що вони підходять до Святого Таїнства зі світлими і чесними обличчями, одягнені в мантії незвичайної білизни. Коли вони стали причасницями Таїнства Христового, то немов би висвітлило їх світло.
Знову звернувся єпископ до молитви, благаючи Бога про пояснення показаного йому в одкровенні.
Йому постав ангел Господній і повелів про все запропонувати собі питання. Святий єпископ негайно запитав про двох жінок: чи справедливо чи несправедливо вони були звинувачені. Ангел відповів, що все сказане про них, сказано вірно. Тоді єпископ заперечив Ангелу:
- Яким же чином, коли вони причащалися Тіла Христового, їхні обличчя сяяли, на них були білі мантії, і від усього образу їхнього виходило велике світло?
Ангел сказав:
- З тієї причини, що вони покаялися у вчинках своїх, і відступили від них; вони за допомогою сліз, зітхань і сповіді стали гідними Божественного дару; до того ж дали обіцянку, якщо отримають прощення в колишніх гріхах, ніколи не дозволять собі порочної поведінки. За це вони удостоїлися Божественної зміни, прощені від гріхів, відтоді живуть утримано, побожно і праведно.
Єпископ дивувався не тільки зміни жінок – це трапляється з багатьма – скільки дару від Бога, який не тільки позбавив їх вічної муки, але навіть сподобив благодаті.
Ангел сказав йому:
- Справедливо дивуєшся як людина! Але Господь і Бог наш і ваш по єству Своєму благ і милосердний. Він тих, які залишають свої гріховні діяння і тих, хто приступає до Нього за допомогою сповіді, не тільки позбавляє вічної муки, але і удостоює почестей. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого за нього (Ін. 3:16). Син Божий, коли люди були ворогами Його, благоволив померти за них (Рим. 5: 8); тим більше звільнити їх від пекельних страт, коли вони стали Його домочадцями і приносять покаяння у вчинених ними проступках. Він представить їм насолоду блаженством, яке Сам приготував для них (Ін. 14: 3).
Знай те, що ніякі гріхи людські не перемагають милосердя Божого, якщо тільки люди за допомогою покаяння очистять перш вчинені гріхи добрими справами. Всеблагий Бог знає неміч вашого роду, міцність пристрастей, силу і хитрість диявола – прощає як синам людям, що впадають в гріхи, очікує виправлення їх, довго терплячи їх. Коли вони звертаються і благають благість Його, сходить, як немічним, позбавляє страждань їх і дарує блага, приготовані праведним.
Єпископ знову сказав Анголу:
- Прошу тебе, поясни мені і значення різних видів, які приймаються особами тих, хто грішить по-різному, щоб я, дізнавшись це, цілком звільнився від невідання».
Ангел сказав йому:
- Ті, у яких обличчя світлі і радісні, живуть в утриманні, чистоті і правді, скромні, співстраждають і милосердні. Ті ж, у яких очі були червоними і кривавими, живуть в злобі і неправді, люблять обманювати, лукавствувати, огудники і людиновбивці. Допомагай тим, яким бажаєш спасіння. Для того саме удостоєна бути почутою молитва твоя, щоб, освічений веденням, ти пояснював учням твоїм гріхи, щоб виправляв їх настановами і умовляннями, засвоюваних ними за допомогою покаяння, померлому заради них і воскреслому з мертвих Господу Ісусу Христу. В міру сил, старанності і любові до твого Господа, піклуйся про всіх них, щоб вони відверталися від гріхів своїх до Бога, розказуючи їм відкрито, яким піддаються вони гріхам, і умовляючи, щоб через їх не впадали у відчай у спасіння своє. Коли вони будуть приносити покаяння і звертатися до Бога – отримають спасіння душам своїм і велику кількість майбутніх благ. Ти ж, наслідуючи Господу своєму, Який залишив небо і зійшов на землю для спасіння людей, отримаєш найбільшу нагороду.
Добротолюбіє. Вибране для мирян
