Притча: про почуття міри і підступність марнославства
Митрополит Веніамін (Федченко) згадував про одного ревного священика, який так захопився будівництвом храму, що пропадав на роботах вдень і вночі.
Матушка спочатку тихо нарікала – у неї раз вечеря пропала, другий – дітей закинув... Але одного разу твердо сказала чоловікові:
– Якщо ти не зміниш життя, то я піду до батьків.
Задумався батюшка, кому надати перевагу: храм або дружина?
Коли про цю історію дізнався старець Анатолій Оптинський, він вигукнув: «Ах, біда яка!»
– Дружина для батюшки і є Церква, – сказав старець, – про це і апостол говорив. Храм будувати велика справа, але і мир сімейний зберігати – святе. Нехай цей батюшка послухає матінку, а інакше погано буде, погано.
Потім, подумавши, додав:
– Добре, добре храм будувати, але ж і тут таємно домішується марнославство. Хочеться швидше справу закінчити, людям сподобатися.
Коли ці слова передали священикові-будівельнику, той розкаявся, і мир сімейний був відновлений.