Притча: про даремні суперечки і особисту відповідальність
Одного разу два пастухи завели між собою суперечку про справи держави. І один з них безглуздо засуджував государя, а інший невпопад захищав його правління.
Охрипши від крику і побившись, не змогли вони довести один одному нічого. Спересердя вирішили пастухи піти по дорозі, поки не знайдуть людину, яка змогла б вирішити їх суперечку.
Так, лаючись, пішли невідомо куди, залишивши стадо. Через деякий час на щастя, зустріли вони сільського священника, який йшов на службу. Повідали йому пастухи свою суперечку і попросили розсудити їх.
І відповів їм священик:
– Діти мої! Суть вашої суперечки в тому, що один з вас доїть козла, а інший підставляє йому решето!
Оторопіли від такої відповіді пастухи, але тут же згадали про залишену роботу, кинули даремну суперечку і поспішили назад до стада.