Притча: про дружбу, сніг і близьку зиму
Жили-були два сусіда. Прийшла зимонька-зима, випав сніг.
Перший сусід рано вранці вийшов з лопатою розгрібати сніг перед будинком. Поки розчищав доріжку, сильно втомився і подивився, як там справи у сусіда. А у сусіда – акуратно втоптана доріжка.
Наступного ранку знову випав сніг. Перший сусід встав на півгодини раніше, взявся за роботу, дивиться – а у сусіда вже доріжка прокладена.
На третій день снігу намело по коліно. Встав іще раніше перший сусід, вийшов наводити порядок і просто вибився з сил... А у сусіда – доріжка знову рівна, пряма – просто чудо!
У той же день зустрілися вони на вулиці, поговорили про те, про се, тут перший сусід ненароком і питає:
– Послухай, сусід, а коли ти встигаєш сніг перед будинком прибирати?
Другий сусід здивувався спочатку, а потім засміявся:
– Так я його ніколи не прибираю, це до мене друзі ходять!
З книги «Квітник духовний»