Різна доля сніжинок
Людина, подібно до сніжинки з притчі, сама обирає свою долю
Була зима і йшов сніг. Вітру не було, і великі пухнасті сніжинки неспішно кружляли у вигадливому танці, повільно наближаючись до землі.
Дві з них, що летіли поруч, розпочали розмову.
– Як добре летіти, насолоджуватися польотом! – радісно сказала одна.
– Ми не летимо, ми просто падаємо, – сумно відповідала друга.
– Скоро ми зустрінемося з землею і перетворимося на біле пухнасте покривало!
– Ні, ми летимо назустріч загибелі, а на землі нас просто розтопчуть.
– Ми станемо струмками і попрямуємо до моря. Ми будемо жити вічно! – сказала перша.
– Ні, ми розтанемо і назавжди зникнемо, – заперечувала їй друга.
Нарешті їм набридло сперечатись. Вони розтиснули руки, і кожна полетіла назустріч своїй долі, яку обрала сама.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський
06 Листопада 00:42
Притча: Так було вгодно Богу
31 Жовтня 01:16
Розум у пеклі, а серце в Раю
18 Жовтня 22:48
Новомученики XX століття: священномученик Дамаскин Глухівський
15 Вересня 02:58
Про що говорить Апостол у свято Успіння Богородиці
28 Серпня 03:04
Проєкт ПЦУ та Брестська унія: що було, те й буде
22 Серпня 15:15