Іроди та предтечі антихриста XXI століття
Проповідь до дня спогаду усікновення чесної глави пророка Іоанна, Хрестителя та Предтечі Христового.
Книгу «Листи Баламута» К. Льюїс написав у стилі «Євангеліє навпаки». Більш вправний і досвідчений біс дає повчання своєму молодому бісятку-племіннику. У цій проповіді я вирішив частково звернутися до цього літературного прийому.
Ірод Антипа ставився до святого Пророка та Предтечі Іоанна з деяким благоговінням. Слухав його із задоволенням, мав за авторитет і навіть трохи побоювався, хоч той і був його бранцем. Якби святий Пророк був більш гнучким, «політично зрілим» і дипломатичним, використав би цю ситуацію з вигодою для себе – і не втратив би голови. Але для святого Іоанна Предтечі воля Божа була дорожчою за можливість пристосуватися до життя на більш комфортних умовах.
Іоанн Хреститель – той, хто йшов перед Христом, готуючи для Нього шлях. Нині ситуація змінилася. Іроди залишилися такими самими, Іродіади також мало чим змінилися, а ось «предтечі» пішли інші. У них своя місія – готувати світ до приходу антихриста, хоча зовні вони виглядають подібно до Іоанна Пророка: проповідують, навчають, дають поради, наставляють «на шлях істинний», віщають «волю Божу». На них, щоправда, одяг уже не з верблюжого волосся, а дорогі елегантні єпископські та священницькі ризи. Їдять вони теж не акриди та дикий мед, а набагато поживнішу їжу. Проповідують також не в Йорданській пустелі, а з екранів телевізорів.
Вони авторитетно дають поради, пояснюють «шляхи Господні», дають повчання про те, «як спасатися в наш нелегкий час». Цих «предтеч» багато, вони різні, служать на різних континентах, займають різні посади у різних Церквах. Але що в них спільне, так це те, що всі вони відносять себе до християнських вчителів, і немає такого гріха, який вони не змогли б виправдати, посилаючись на авторитет Слова Божого і кажучи, звичайно ж, про велику любов. Наведемо шаблони ідей деяких їхніх проповідей на різні теми.
Тема 1. ЛГБТ… Минув час. Набридла Іроду Антипі його Іродіада. Зустрів він нарешті своє справжнє кохання – єдинокровного брата Филипа, колишнього чоловіка своєї колишньої дружини. Та й став жити з братом у коханні та злагоді, як із дружиною…
«Слово пророка і предтечі антихристового Яна про шлюб»
«Дійшло до мене, брати і сестри, що деякі з вас говорять про те, що негідно Іроду мати дружиною брата свого Филипа. Так може міркувати тільки «проклятий народ, що не знає Закону!» (Ів. 7:49). За вашим жорстокосердям дано закони Мойсея (Левит 18:22, 20:13 тощо), які засуджують гомосексуалізм і споріднені статеві зв'язки. А тепер Господь дав нам закон універсальний на віки вічні – закон любові до Бога і людини. Хто повстає проти цього закону, йде не проти Ірода та Филипа, він повстає на Самого Бога!
Хто гетеросексуал, не засуджуй того, хто гомосексуал. Хтось увійшов до сім'ї ЛГБТ, а хтось ще тільки на шляху до досконалості мистецтва кохання. Ти хто такий, що судиш чужого раба? (Рим. 14:4). Немає у Бога ні елліна, ні юдея, ні педофілів, ні скотоложників – усі ми одне у Христі Іісусі. Бог створив нас такими різними не для того, щоб ми обмежували себе рамками мертвої букви закону. Він дарував нам свободу для того, щоб ми, користуючись нею з міркуванням, осягали, що є справжня насолода буття, створеного Творцем світу. Ми шукаємо радість буття не лише в Бозі, а й одне в одному. Творець створив нас не задля страждань, а для радості.
Подивіться на щасливі обличчя Филипа та Ірода. Тільки людина з кам'яним і жорстоким серцем може сказати, що їхній шлюб Богові не до вподоби. А скільки талановитих людей мають такі самі сексуальні уподобання, як і цар Ірод. Скільки простих, добрих, мирних, побожних християн тяжіють до скотоложства або педофілії. І що ж, ми їх тепер засуджуватимемо лише за те, що вони звикли радіти світові по-своєму?
Чи хтось із вас вважає, що Бог – це мізантроп? Закликаю вас, брати і сестри, не гнівіть Бога, розкрийте обійми і даруйте свою любов кожній людині, незалежно від кольору її шкіри чи сексуальних уподобань. «В основному – єдність, у другорядному – свобода, у всьому – любов», – так навчає нас великий учитель Церкви Августин. Чи для когось із вас сексуальне життя не другорядне по відношенню до головного – спасіння душі?
Отже, нехай буде між нами в усьому любов, решта не має значення, тому що в любові укладені всі заповіді. Амінь!».
Тема 2. Захотілося Іроду Великому превентивно «покришити» немовлят Віфлеємських, хто зна, що з них може вирости потім.
«Слово пророка і предтечі антихристового Яна про владу Ірода, війну та про ратний подвиг»
«Брати і сестри, запам'ятайте ці золоті слова, які я зараз скажу, і запишіть їх на скрижалях свого серця – «Ми говоримо Ірод, маємо на увазі Батьківщину. Говоримо Батьківщина, маємо на увазі Ірода». Згадайте наше недавнє минуле. У яких злиднях й убогості ми з вами жили. А тепер озирніться довкола – ось побудований Іродом Другий Храм. А ось стоїть новий амфітеатр, мавзолей, порт Цезаря із новим театром. Самарію повністю реконструйовано, перебудовано Газу та Масаду, засновано Іродіон та Єсевон.
Чи не Ірод обміняв усе своє золото на єгипетський хліб під час голоду? Чи в когось є ще сумніви в тому, що Ірод є даром Божим, правителем, заради якого ми повинні не тільки жити, але й вважати за честь померти. Якщо якісь Віфлеємські немовлята загрожують правлінню нашого царя, то невже в когось здригнеться рука?
Бог дав нам заповідь про любов. Одним із головних проявів цієї любові є жертовна любов до царя та батьківщини. Хіба ви не знаєте, що вороги царя є ворогами Бога? Чи є серед вас такі, хто не готовий померти за Бога та Його заповіді? Хто захоче жити на землі жалюгідним боягузом і зрадником замість того, щоб зійти на небо, прикрасивши своє життя мученицькою смертю за царя?
Наш правитель любить вас, живе заради вас, несе свій важкий царський хрест, піклуючись про свій народ більше, ніж про себе, більше, ніж про своїх рідних дітей. Саме тому ви повинні йти і воювати туди, куди накаже цар, і вбивати всіх, кого Ірод вважає своїми ворогами. Рідні мої, немає більше тієї любові, якщо хто душу свою покладе за нашого царя. Доведіть же Богу і нашому правителю, що ви гідні їхньої батьківської любові. Будьте певні, якщо ви й не повернетеся з полів битв, ваші нащадки оспівають у піснях вашу мужність, ратний подвиг, героїзм і вашу смерть на славу Божу, на славу царя та нашої імперії. Воля Ірода – воля Божа! А хто проти царя, той проти Бога! Амінь!».
Тема 3. Захотілося Іроду, приміряючи на себе корону антихриста, скасувати віру християнську і об'єднати всі релігії в один компост.
«Слово предтечі і пророка антихристового Яна про справжні шляхи Господні, проти фанатиків і мракобісів»
«Пам'ятайте, брати і сестри, той час наївної віри, коли християни прославляли мучеників та їхній подвиг. Можна зрозуміти і пробачити їх немочі, тому що в той далекий час люди ще не цілком розуміли суть та зміст божественних заповідей. У чому подвиг мучеників? Вдумайтеся тільки в це безумство – вони не захотіли приносити жертви ідолам. За своєю завзятістю і фанатизмом вони не хотіли покласти маленький шматочок ладану перед якимось кам'яним бовваном. Ще можна зрозуміти маккавеїв, які померли за те, що не схотіли їсти свинину. Вони ще не чули заповідь про те, що «не те, що входить до уст, людину сквернить» (Мф. 15:11), не читали про те, що «Царство Боже не пожива й питво» (Рим. 14:17). )
Але ми з вами, люди цивілізовані і культурні, вже повинні знати, що «ідол у світі ніщо» (1 Кор. 8:4). Ну скажіть мені заради Бога, яку ж шкоду отримали б душі християн, якби вони поклали шматочок ладану перед кам'яним бездушним бовваном? Вони що, стали б від цього злішими чи ненажерливішими? Невже відмова від жесту приношення, що ні до чого не зобов'язує, була дорожчою за безцінне людське життя, сповнене добрих справ і служіння любові?
Не будемо, брати і сестри, уподібнюватися до цих фанатиків, бо Бог дарував нам свободу. На жаль, ще й у наші дні є такі віруючі, які вчать тому, що не можна людям різних релігій молитися один з одним, що християнин не має права молитися не лише в синагозі чи мечеті, а й навіть у храмах своїх братів за вірою, які дещо інакше славлять Христа! Яке безумство!
Хіба не до любові закликає нас Бог? Хіба є окремий Творець і Батько мусульман, буддистів, язичників? Ні, ми всі діти одного Небесного Батька. Кожного з нас він веде своєю дорогою до однієї вершини пізнання Бога та прославлення Його Імені. Тому всі ті, хто виступають проти екуменізму, проти можливості людині молитися в будь-якому храмі, ті, хто монополізував істину, вважаючи, що всі інші, крім їхньої власної віри, не правильні, хто критикує велике єдинобожжя, яке проповідує наш дорогий цар Ірод, нехай будуть піддані анафемі! Нехай вони і в цьому земному житті за справедливим судом нашого царя понесуть покарання, а в майбутньому – підуть на вічну муку!
Вони творять волю сатани, тому що це його методи – сіяти поділ, ворожнечу та відчуження людей один від одного. Наш же Бог – це Бог миру та єдності. Амінь!».
Тема 4. Нарешті Ірод зрозумів, що настав час запанувати в царстві і стати антихристом.
«Слово предтечі та пророка антихристового Яна про покірність владі та справжньому месії – цареві»
«Сьогодні, як ніколи, актуально звучать слова апостола Павла: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога. Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе» (Рим. 13:1-2).
Згадайте, брати і сестри, часи т.зв. демократії. Скільки горя, сліз та бід принесла вона нам. Від імені народу нами керували олігархи та політики. Демократія – «влада народу», звучала цинічним глумом над людиною та її гідністю. Але, дякувати Богу, Він дарував нам те, чого давно просило і жадало наше серце – монархію. Почув Бог наші молитви і прохання, прислухався до наших сліз! Про це цареві давно пророкували святі старці. І ось прийшов до нас справжній цар, який приніс на нашу багатостраждальну землю не меч, а мир.
Господь, знаючи, як людині важко молитися невидимому Богу не Небі, дарував нам за Своєю милістю Свій святий живий образ на землі. Щоб ми шанували його, любили його всім серцем, усією душею, усім своїм розумінням, щоб віддавали йому належне божественне поклоніння. Він – сама доброта невимовна і милосердя незбагненне, не змушуватиме вас йти вузьким і тернистим шляхом. Не закликатиме до страждання за його ім'я. Не вимагатиме від вас ненависті до матері та батька. Не пропонуватиме вам віддати весь маєток свій, щоб іти за ним. Все це тепер у минулому, «нове все творю» (Об'явл. 21:5), – говорить Господь.
Адже що нам, простим людям, за великим рахунком, потрібно? Мир, спокій, добробут, впевненість у майбутньому. Щоб ми не переживали за своїх дітей, щоб не лилася кров та не було війни. Щоб ми не думали про те, де нам жити, що поїсти та у що одягнутися. Все це нам дасть наш месія-космократор. І що, ви запитаєте, він вимагатиме натомість? Та нічого! Достатньо лише вашої згоди на його любов, яка буде вами засвідчена у відданні йому божественних почестей та довіренні йому своєї свободи та волі. Тоді, по вашій вірі, він каміння перетворить на хліб, а річки – в джерела живої води, бо немає для нього нічого неможливого.
Хто ж повстане проти нього, нехай буде проклятий, як ворог Божий та слуга диявола. Тільки ворог людського роду хоче, щоб ми страждали і мучилися, обмежували себе у всьому, забувши про радощі життя. Для того, щоб на нашому вселюдському полі золотими колоссями красувалися пшеничні хліби статку та благополуччя, нам потрібно нещадно вирвати бур'яни і кинути їх у піч вогняну, до того ж не в переносному, а в прямому значенні цього слова.
Зі злом треба боротися без жалю і пощади, в ім'я добра і любові. Ми ж з вами самі себе, і один одного, і все життя наше в руки єдиного царя віддамо, а про все інше він сам за нас поклопочеться. Амінь!».
Висновки
Ті проповіді, які я навів як повчальні приклади викривлення Євангелія і віри Христової, не вигадані мною. Всі вони вже сказані іншими людьми, іншими звичайно словами, але їх суть та ж. Ми живемо в такий час, коли слова апостола Павла: «Улюблені! Не всякому духу вірте, але відчувайте духів, чи від Бога вони, тому що багато лжепророків з'явилося у світі» (Ів. 4:1) повинні стати кредом нашого життя. Сіль поступово втрачає свою силу.
Неживі моралізаторські проповіді знебожених святослівців у нових обставинах життя вже стали звучати як антихристиянська релігійно-політична агітація. Далі в усьому світі вона лише посилюватиметься і набиратиме ваги. Висота сану, становища церковної ієрархії не мають ніякого авторитету. Зрозуміти, хто чим дихає, можна лише за духом та змістом сказаних слів. Диявольський обман, хибні смисли, провокаційні заклики, як правило, обернуті у багатошарові, завуальовані та зовні логічно обґрунтовані посилання до Слова Божого. Так само чинив і сатана, коли спокушав Христа в пустелі. Так само роблять і нинішні його слуги.
Безпомилково можна зрозуміти, хто чим дихає, не за буквою і за тим потаємним, що знаходиться між рядками. Щоденне вдумливе читання Нового Завіту може бути гарною профілактикою для того, щоб не потрапити на брехливу приманку лжецерковних проповідників. Все це робиться з метою, щоб «звести б, коли б можна, і вибраних» (Мф. 24:24).
Єдине спасіння – триматися Євангелія, жити в дусі святих отців, каючись, причащаючись і смиренно йдучи за Христом, віддавши Його Промислу все наше життя. «Пам'ятай Бога, і Бог пам'ятатиме про тебе» (старець Симон Безкровний).
