Очевидні та неочевидні причини війни
Війна в Україні не сходить із перших смуг уже п'ять місяців. Ми затято обговорюємо очевидні чинники війни, але є й неочевидні її причини. І вони набагато важливіші.
Кожна війна має свої причини: очевидні й неочевидні. До очевидних можна віднести політичні розбіжності, національні відмінності, кризову історичну дійсність, що склалася. До неочевидних – духовне життя та моральні принципи.
Те, як людина живе, чим вона живе й навіщо – відбивається на її взаєминах із зовнішнім світом. «Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства» (Мк 7:21) – говорить Христос. І це твердження дійсне для всіх народів, для всіх людей. Але й те, чим людина живе, впливає на процеси, що відбуваються з нею. Тобто можна простежити певний зв'язок: помисел, справа, результат. Наприклад: захотів вкрасти – скоїв крадіжку – сів у в'язницю.
У світі, де ми живемо, все взаємопов'язано. Наші думки впливають на слова та вчинки, а ті, у свою чергу, формують нашу долю (слово «доля» походить від виразу «суд Божий»). Тому, якщо ми хочемо змінити навколишню дійсність – нам потрібно, перш за все, помінятися самим. Без цього сподіватися на краще просто неможливо.
Якщо ми хочемо змінити навколишню дійсність – нам потрібно, перш за все, змінитися самим. Без цього сподіватися на краще просто неможливо.
Віруюча людина знає, що її життя, як і життя всього світу, цілком у руках Божих. Отже, яким би важким не був поточний стан речей, його можна змінити. І змінити можна лише одним способом – з допомогою Божою. І в цьому сенсі найважливіше значення має наше духовне життя. Адже Божа допомога, Його відгук на нашу молитву приходить тоді, коли ми робимо певні зусилля, намагаємося стати кращими. Іншими словами, світ навколо нас починає змінюватися на краще лише тоді, коли поступово змінюємося ми самі. Преподобний Серафим Саровський говорив: «Спасись сам, і навколо тебе спасуться тисячі».
У нашій країні вирує страшна війна. Безперечно, кожен із нас хоче лише одного – мирного неба та припинення цього безумства. Якщо ми подивимося уважно довкола себе, то що ми побачимо? Неймовірна кількість зла, агресії, ненависті, злості… Виправдовувати все це війною ніяк не можна, тому що війни лише оголюють ті процеси, що відбуваються всередині людського серця. Постійна нецензурна лайка, яка супроводжує практично будь-яке відео з «прильотами» говорить нам про страшне: людина не згадує про Бога навіть перед смертю, не волає про допомогу до Нього, а викидає із себе потоки лайки, якими наповнена її душа.
Постійна нецензурна лайка, яка супроводжує практично будь-яке відео з «прильотами» говорить нам про страшне: людина не згадує про Бога навіть перед смертю, не волає про допомогу до Нього, а викидає із себе потоки лайки, якими наповнена її душа.
І відразу не можна не згадати той факт, що саме зараз, під час війни, Верховною Радою України була ратифікована Стамбульська конвенція, а на сайті Президента буквально за кілька днів петиція на підтримку одностатевих шлюбів набрала необхідну кількість голосів. Але ж це смертний гріх, про який однозначно говорить Євангеліє. За поширення цього неприродного пороку праведний гнів Божий спалив цілі міста – Содом та Гоморру. Хіба ми можемо привернути милість Божу, узаконюючи цей страшний гріх?!
Якщо ми бажаємо миру та перемоги, то нам треба перемогти, в першу чергу, гріх усередині себе, досягти миру з собою та ближніми, і перестати гнівити Бога. Україна завжди була релігійною країною, за всіх часів на нашій землі була сильна віра в Бога. І зараз саме час для того, щоб згадати про це.
