Христос має план, не бійтеся! Морфський митрополит Неофіт про випробування
Ієрарх Кіпрської Православної Церкви про те, як бути християнам у розгул епідемії коронавірусу.
У розпорядження СПЖ потрапив текст проповіді Морфського митрополита Неофіта Кіпрської Православної Церкви на вечірні свята святої великомучениці Ірини. Проповіді вже більше року, проте за цей час її актуальність не лише не знизилася, а ще більше зросла. Нижче – її основні тези.
Мучеництво – це дорога до раю
Сьогодні у цих складних умовах свята Ірина покликала нас до її маленької громади, щоб вшанувати її свято.
Потім ми будемо згадувати преподобного новомученика Єфрема. Турки схопили його, почепили вниз головою на шовковичному дереві і розпалили під ним багаття. Вони піднімали і опускали його на мотузках, змушуючи зректися православної віри. Але святий щоразу відповідав: «Від Христа мого я не зречуся, бо він мені дав життя вічне!» Тоді турки встромили святому в живіт смолоскип і опустили його у вогонь. Так засвідчив свою віру святий новомученик Єфрем.
Я думаю, що Господь кров’ю мучеників зберігає свій народ. Свята Ірина, де б вона не була, скрізь проповідувала Христа. Її катували, заарештовували, садили до в’язниці, але вона продовжувала свою проповідь. «Христос Воскрес!» – казала вона.
Христос воскрес, і ми також воскреснемо. Коли наша душа відокремиться від тіла, вона не помре, як це відбувається з тваринами. Вона піде до свого Творця, безсмертного Бога. І якщо Бог знайде в нас любов і покаяння, дасть нам вічне життя.
Давайте радіти Христові, радіти Йому та Його святим, нашим родичам і друзям, яких ми зустрінемо у вічному житті.
Грішна людина сама обирає пекло
Яка трагедія піти не в рай, а в інше місце. Але не Господь пошле мене, а я сам піду, бо не навчився любити. Тому що я не полюбив Божу справедливість. Я не полюбив смирення Христове, покаяння, прощення та доброту. Я піду в пекло сам. Бог нікого туди не посилає. Під час другого пришестя Він відкриє, що кожна людина має на серці. Так здійсниться праведний Божий Суд.
І живі, і мертві знаходяться на духовних сходах
Під час земного життя ми рухаємося духовними сходами. Хтось униз, а хтось вгору. Хтось грішить, а хтось звершує чесноти. Але й померлі можуть переміщатися цими сходами. Ми за них служимо панахиду і подаємо милостиню: щоб ті, хто внизу, піднялися вище і побачили трохи світла, Троїчного світла Отця, Сина і Святого Духа.
Життя вічне – це радість, це вічне спілкування з Богом, вічне служіння Йому. Там немає дня та ночі. Все ясно. Це розуміли свята Ірина, святий Єфрем, всі святі розуміли, що означає смерть, коли вона є в ім’я Христа. Коли ви з Христом, то ви з життям. Коли ви з Христом, смерті нема.
Хто причащається гідно, не може заразитися, а недостойно – може
Те, що відбувається зараз із епідемією коронавірусу, – це спокуса. Це тяжке випробування для християн. Багато хто боїться заразитися і запитує, чи можна заразитися через Причастя. Я скажу так: коли ви причащаєтеся з вірою, смиренністю, почуттям своєї гріховності, тоді приходить велика благодать. Вона проганяє будь-яку інфекцію, фізичну чи духовну.
Христос воскрес, і ми також воскреснемо. Коли наша душа відокремиться від тіла, вона піде до свого Творця, безсмертного Бога. І якщо Бог знайде в нас любов і покаяння, дасть нам вічне життя.
Але якщо ми приходимо до Святого Причастя недбало, без підготовки, без смирення, не примирившись із тими, хто нас засмутив, а просто за звичаєм чи звичкою, тоді ні наша душа, ні наше тіло не отримають Божественної благодаті. І замість того, щоб посилилася благодать Святого Духа, усередині нас посилиться гріх.
Замість того, щоб причаститися «в залишення гріхів і в вічне життя», ви причаститесь в осуд. І тоді ви можете захворіти. Можна заразитися чи ні, залежить від того, як ви приєднуєтеся, готуєтеся до Причастя. І апостол Павел, говорячи про Євхаристію, пояснює, чому багато хто вмирає, хворіє і слабшає: тому що вони причащаються негідно і неуважно.
Христос очищає свою Церкву
Епідемія коронавірусу створила умови, де ми можемо показати свою віру. Цей рік, а можливо і наступний, будуть роками випробувань. Одне випробування йде, приходить інше. Про це нас попереджали святі, але до них зараз мало хто дослухається. У випробуваннях стає зрозуміло, хто є вірним рабом Христовим, а хто – ні. Під час випробувань боязкі та невірні покидають Церкву, яка є кораблем Христовим.
Зараз усі ми здаємо іспит. Раніше, у сприятливіший час, ми намагалися робити добрі справи: звершувати паломництва по святих місцях, виконувати послухи і т.д. Але сьогодні вже не можна сподіватись на старі заслуги. Сьогодні у випробуваннях, які Бог посилає нам, ми маємо виявити свою віру. Такий план Христа – випробувати нас.
Життя вічне – це радість, це вічне спілкування з Богом, вічне служіння Йому. Там немає дня та ночі. Все ясно.
Ви думаєте, що плани мають лише Генрі Кісінджер, Білл Гейтс, магнати та олігархи? Ні. Має план і Христос. Він нас любить найбільше, але він відчуває нас. На кораблі Христовому, як і на кожному кораблі, є команда. Це ті християни, які залишаються вірними Христу за всіх сьогоднішніх випробувань. І цю команду свого корабля Він приведе до епохи розквіту Православ’я, коли світло істинної віри просвітить усі народи землі.
Цей розквіт буде після світової війни, яка вже розпочалася. Те, що ми переживаємо зараз – це біологічна війна. Її мета – залякування. Якщо залякати народ, з ним можна робити, що хочеш. Можна змусити не тільки робити щеплення, а й щось гірше.
Смерть відкриває браму вічного життя
Зараз потрібна мужність, щоб сповідати Христа і не боятися того, що тобі скажуть журналісти чи можновладці. Не вперше на землю спадає епідемія. Але сьогоднішня епідемія – це привід, щоб залякати народ та встановити над ним контроль.
Ми повинні постійно пам’ятати та навчати наших дітей та онуків тому, що життя не закінчується у могилі. Вірою в Христа та у вічне життя перемагається страх. Ви чуєте? Цим перемагається страх будь-якої хвороби, будь-якої аварії, будь-якої війни, будь-якого нещастя. Якщо ми не можемо подолати страх, це означає, що ми не віримо всім серцем у вічне життя та у Христа. Він є життя вічне, і Він дає його нам. Ми повинні захотіти увійти у вічне життя, ми повинні полюбити Христа і виконувати Його заповіді. Христос є досконала любов, а досконала любов виганяє страх.
Те, що ми переживаємо зараз – це біологічна війна. Її мета – залякування. Якщо залякати народ, з ним можна робити, що хочеш.
Через кілька днів ми святкуватимемо пам’ять святого Пахомія Великого, вчителя чернецтва, який зібрав навколо себе не сотні ченців, а тисячі. А ви знаєте, як він помер? Від холери. Його учень і наступник святий Феодор також помер від холери. І багато ченців тоді від цього вмирали. Вони не питали: чому Христос не врятував нас від хвороби та смерті? Вони вмирали від холери і дякували Богові. Вони були як дозрілі колосся, які Бог зібрав у свою житницю.
Людина може померти від коронавірусу, а може – від іншої хвороби, нещасного випадку чи старості. Але життя не закінчується смертю. Це міст для переходу до вічного життя, в якому немає болю та смутку. До життя у Христі.
Не бійтеся, Христос все сам влаштує
Під час епідемії сильні цього світу наказують нам сидіти по домівках. Вони закрили храми, щоб нібито ми не заразилися. Але ми не повинні боятися заразитися у храмі. Ми не повинні сумніватися в тому, що Святе Причастя є Тілом і Кровою Христовою.
Читайте житія святих, читайте Євангеліє, Псалтир, молитву «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного» і «Пресвята Богородице, спаси нас». І ви здивуєтеся, як швидко впадуть усі демонські плани, і як швидко Христос усе розставить на свої місця. Христос має свій план, Він сам все влаштує. Не бійтеся! Не сумнівайтеся в Його існуванні і вічному житті, яке Він хоче нам дати.
Дехто каже, що сьогодні вже настала епоха антихриста, але це не так. Не треба плутати. Час антихриста прийде пізніше. Сьогодні діють сили антихриста, які завжди були і зараз є. Але якщо ми з Христом, нас ніхто не здолає.
