Хелловін – «володар мух», або Дозволь собі бути дияволом
Хелловін давно вийшов за межі кельтського епосу і став чимось серйознішим. Це своєрідний тест на наявність у людині диявоподібності.
Одним із проявів нашого богоОбразу є прагнення до краси, гармонії, миру. Зло, каліцтво, спотворення створеного Богом буття мало б викликати в людини лише жах відторгнення. Нам не властиво отримувати смакову насолоду від калу, ми не можемо із задоволенням нюхати сморід і злість. Так само в нормі душа людини мала б з огидою дивитися на весь цей маскарад пекла, який називається «святом» Хелловіна. Проте він не тільки перейшов межі містечкового фольклору, а навіть набув статусу міжнародного.
Що стоїть за такою популярністю насправді? Відповісти це питання буде нескладно. У душі дуже багатьох, якщо не сказати більшості людей є магніт пекла. Він тягне нас до першоджерела сил зла, що мають колосальну владу над будь-якою людиною, яка усвідомлено та осмислено з цим злом у собі не хоче боротися.
Одним із найдієвіших зовнішніх способів захисту від прояву зла в людині є система державної влади. Вона має монополію на насильство і право карати злочинців. Страх за життя і здоров’я були і залишаються єдиним засобом, який пригнічує зовнішній прояв людського пекла. Тому закони нам данються як норми суспільного життя, а страх покарання – головний чинник їхнього дотримання.
У душі дуже багатьох, якщо не сказати більшості людей є магніт пекла.
У страшному за змістом, але правдивому по суті романі Вільяма Голдінга «Володар мух» показано, яка навіть невинна дитина у своїй глибинній суті – у кожній живе садист і вбивця. І сучасна психологія це довела експериментально. Згідно з дослідами, щонайменше 58% дівчаток і 38% хлопчиків носять у собі завуальовану жорстокість.
Дівчатка жорстокіші, ніж хлопчики, за всіма категоріями, крім відкритої жорстокості. Але це доти, доки їм не дали можливості виявити її «законним» способом. Без будь-яких психологічних дослідів будь-який педагог може підтвердити той факт, що добрі, милі діти, збираючись у групу, можуть легко перетворюватися на жорстоких звірят, особливо якщо серед них з’являється «ізгой» з фізичними або психічними недоліками. Він стає мішенню для моральних, а нерідко і фізичних знущань своїх однолітків.
Багато хто чув про «Стенфордський експеримент», проведений американським психологом Філіпом Зімбардо. Несподіваним для самих дослідників фактом виявилося те, що у кожному третьому досліджуваному були виявлені садистські нахили.
Підтвердженням таких самих сумних висновків був і експеримент сербської художниці Марини Абрамович, під час якого вона протягом шести годин дозволяла відвідувачам виставки робити з собою все, що завгодно. Вже за три години на ній зрізали лезами весь одяг, а за годину ними ж стали різати шкіру. За шість годин жаху цього експерименту Марина встигла посивіти.
Навіть добрі, милі діти, збираючись у групу, можуть легко перетворюватися на жорстоких звірят, особливо якщо серед них з’являється «ізгой».
Якщо хтось із читачів думає, що це все не про нього, що він точно не такий – не потрібно поспішати з висновками. Якщо ви відчували у своєму житті неконтрольовану лють, гнів, бажання, щоб на чиюсь голову впав «гнів Божий», якщо ви були готові когось вбити, знищити, то у вас також живе магніт пекла. Скільки разів я переконувався в тому, що багато християн сподіваються не стільки воскресіння мертвих, скільки вічних мук грішників.
Сучасна історія теж дає нам безліч прикладів того, як знаходячи повну свободу і безкарність, людина перетворюється на звіра. Рух БЛМ, історія т.зв. «кольорових революцій» показує, як натовп колись законослухняних громадян, сп’янілий від вседозволеності, грабує магазини, громить авто, знущається з поліцейських і т.п.
Наявність магніту пекла в душі людини набула втілення і в кінематографі. Є ціла жанрова течія, де за сюжетом людині дозволяється реалізувати своє зло згідно з тим чи іншим сценарієм. Правда життя в тому, що якщо зараз у нас відібрати систему покарань за порушення закону і дати свободу волі без жодного обмеження, світ перетвориться на філію пекла в пекельному ступені.
Але на жаль, це ще не вся сумна правда про те, хто ми є насправді і що являємо собою. Держава за бажання може легко відкрити скриньку Пандори нашого серцевого пекла і зробити зі своїх підданих кероване звірине стадо.
Експеримент Зімбардо неодноразово повторювали й інші вчені – і з тими ж самими результатами. Висновок його сумний. Практично всі люди мають темні сторони, і вони бездумно підкорятимуться авторитету, виконуючи будь-яку, навіть найнемислимішу і найжорстокішу вказівку начальства. Історія нацистської Німеччини тому підтвердження. Зразкові глави сімейств, які любили своїх дітей і дружин, вчені, які мали чудову освіту, люди, які захоплювалися музикою, живописом, поезією, проводили витончені садистські досліди над дітьми в концтаборах. Милі жінки, які душі не чують у своїх чоловіках і дітях, відправляли в газові камери безневинних в’язнів без жодних докорів сумління.
Сучасна історія теж дає нам безліч прикладів того, як знаходячи повну свободу і безкарність, людина перетворюється на звіра.
Вихід із цього глухого кута лише один – побудова істинної ієрархії авторитету. Тобто. якщо для християнина авторитет Бог, Слово Боже, Його заповіді, то будь-які розпорядження, накази, які входять у суперечність із цим законом вищої правди, він визнає як нікчемні і такі, що не мають сили.
Усе вищесказане має пряме відношення до Хелловіну. Це «свято» – санкціонована можливість випустити назовні внутрішнє зло, показати свою солідарність із силами пекла. Це парад сил диявола в людському суспільстві, така собі перекличка воїнів дна, тих, хто готовий не тільки в день Хелловіна зовні, але щодня й потаємно служити дияволові своїм життям.
По суті, кожен із тих, хто готовий сьогодні взяти участь у цьому параді сил зла, показує свою готовність стати і його втіленням на землі. Такі люди йдуть на поклик безодні, визначаючись із вектором, яким їх душа рухатиметься спочатку у часі, а потім і у вічності. І вибір цей дуже страшний.
