Явлення Христа після Воскресіння: що говорять євангелісти
Світла седмиця – благодатні післявеликодні дні. Саме час згадати коли, де і кому явився Христос після Свого Воскресіння. Звернемося до євангелістів.
Після Воскресіння Христос ще сорок днів перебував на землі. В Євангелії описано кілька явлень Спасителя апостолам і жонам-мироносицям, тому, з огляду на триваюче святкування Пасхи, трохи освіжимо в пам’яті, що ж писав про ці події кожен з євангелістів.
Євангеліст Матвій
Матвій передав нам відомості про два явлення Христа. Перше – це явлення жонам-мироносицям після того, як вони попрямували до апостолів, щоб розповісти їм про порожній гроб і зустріч з ангелом (Мф. 28, 9-10). Цікавим моментом тут є свідчення про те, що жони вхопилися за ноги Спасителя, при цьому, трохи раніше, Марії Магдалині Він забороняє торкатися до Себе. Чому саме так вчинив Христос, ми можемо тільки здогадуватися. Наприклад, по слову блаженного Ієроніма Стридонського, це було свідченням інакшості Марії: її віра була набагато міцніше віри інших жон, а тому і не потребувала додаткового свідчення реальності Воскресіння.
Друге свідчення Матвія – це завершення його євангельської оповіді, де йдеться про явлення Спасителя одинадцяти учням і благословення їх на проповідь (Мф. 28, 16-20). Цей сюжет нам повинен бути добре відомим – саме цей уривок читається під час таїнства хрещення. Тут ситуація трохи схожа з попереднім свідченням. Ми бачимо, що деякі з учнів засумнівалися в реальності Христа, але, за словами Євфимія Зігабена, цей сумнів був короткочасним, він тривав рівно до того моменту, як Спаситель підійшов до них.
Євангеліст Марк
У Марка ми зустрічаємо три свідоцтва. Перше, досить коротке, оповідає про явлення Марії Магдалині (Мк. 16, 9). У священномученика Григорія (Лебедєва) є просто чудовий коментар про це явлення: «Так винагороджується любов! Їй дарується перша радість, – пише він. – Так наближені Христу і так улюблені Їм віддані Йому душі! Щаслива Марія! Блаженні ті, хто йде за нею!».
Взагалі, євангеліст Марк часто дуже лаконічний в своїх свідченнях. Так, про друге явлення – явлення Христа Луці і Клеопі – він повідомляє всього однією фразою: «З’явився в іншому образі двом з них на дорозі, коли вони йшли в село» (Мк. 16, 12). У цьому реченні звертає на себе увагу вказівка на «інший образ» Спасителя. Про що тут йде мова? Блаженний Августин говорить, що Христос з’явився в Своєму Тілі, однак вид Його був іншим, через що учні Його не впізнали. Це вказівка на перетворене Тіло, Яке Лука і Клеопа не відразу змогли побачити своїми тілесними очима.
Цікаво, що в іншому місці блаженний Августин розмірковує про те, що смерть Христа викликала в апостолів помутніння пам’яті, і далі пише: «Вид Його на хресті став таким потрясінням для апостолів, що вони забули, чого Він їх навчав, не очікували Його воскресіння і не тримали в пам’яті Його обіцянок».
Третя згадка євангеліста Марка про явлення Христа після Воскресіння, відноситься до явлення Христа одинадцяти учням (Мк. 16, 14). Знову ж таки, все досить коротко, але тут, по відношенню до всіх присутніх на Таємній Вечері апостолів, ми зустрічаємо докір, який ми зазвичай звикли відносити лише до Фоми. Господь «дорікав їм за невір’я та жорстокість, що тим, хто бачив Його воскреслого, не повірили».
Якщо ми знову звернемося до тлумачення блаженного Августина, то побачимо, що докори Спасителя цілком справедливі. Іппонійський єпископ каже, що в той момент отці віри самі все ще не вірили, але ж їм треба було проповідувати по всій земній кулі, та ще й тим, хто не бачив Воскреслого Христа. Докір тут був цілком доречний і послужив зміцненню віри апостолів.
Євангеліст Лука
Євангеліст Лука залишив нам дві згадки про явлення Спасителя після Його Воскресіння. Перша з них – це досить докладна розповідь про подорож в Еммаус (Лк. 24, 13-31). Тут ми зустрічаємо свідчення «сліпоти» апостолів, про яке також згадує євангеліст Марк. Як було сказано, Тіло Христа перетворилося, а тому Його Лука і Клеопа не впізнали.
Але з іншого боку, тільки подумайте, – запитує владика Михаїл (Лузін) – «як могли вони в цьому спокійному і звичайному, мабуть, мандрівникові впізнати недавно замученого і розп’ятого їхнього Учителя і Господа?». Господь розмовляє з учнями, щоб ті, сильніше розкривши свої здивування, усвідомили свої «рани», адже тоді «ліки» стають більш дієвими.
Після цього ми бачимо, як Лука і Клеопа вирушили розповісти про те, що трапилося одинадцяти апостолам, і під час їх розповіді Спаситель явився знову (Лк. 25, 36) – це друге явлення Христа, описане Лукою. Учні, побачивши Христа, зніяковіли, сприйнявши Його за примару, і для їх свідчення Господь пропонує подивитися і доторкнутися до Свого Тіла. Потім Він просить їсти.
Все начебто зрозуміло, але ж перетворене Тіло Христа більше не потребує підтримки Своєї життєдіяльності за допомогою земних, чуттєвих засобів. Відповідь на це питання дає святитель Іоанн Златоуст: «Він куштував їжу, не маючи сам в ній потреби, але бажаючи виправити неміч учнів».
Євангеліст Іоанн
У євангеліста Іоанна зустрічається більше всіх за кількістю згадувань про явлення Христа після Воскресіння. Спочатку він докладно описує зустріч Спасителя і Марії Магдалини (Ін. 20, 11-18). Тут звертає на себе увагу заборона на дотик до Тіла Спасителя. Однак, крім згаданої спочатку причини, існує ще інша думка. Так, наприклад, святитель Григорій Палама вказує, що Христос Своєю забороною говорить Марії: «Оскільки твоя думка не торкається глибини Таїнства щодо Мене: що Я – Бог, у плоті нині тобою видимий, і у плоті нині особливо божественній, то тому: "Не торкайся Мене"». Для нас це свідчення того, що грішна душа просто нездатна перебувати поруч з Богом.
Далі євангеліст Іоанн розповідає про два нам добре відомих явлення Христа апостолам – без Фоми і з Фомою (Ін. 20, 19-29). У нашому народі склалося, в якійсь мірі, досить зневажливе ставлення до Фоми, що виразилося в найменуванні його «невіруючим». Але, на жаль, багато хто не звертає уваги на той факт, що Христос у першому явленні учням показав їм і руки, і ноги, і ребро, тобто, для підтвердження реальності Свого Воскресіння, надав ті свідоцтва, про які просив Фома. Більш того, саме апостол Фома, перший з учнів, сповідав Христа Богом (Ін. 20, 28).
Сумніви, мабуть, бувають у багатьох християн, але долаючи їх, ми тільки зміцнюємося в вірі, про що ясно свідчить переданий нам євангелістом Іоанном приклад.
Залишилося сказати про останнє у Іоанна явлення Христа апостолам на Тиверіадському морі (Ін. 21, 1-14). Найбільше в цьому оповіданні привертає гарячність апостола Петра, який, ледь дізнавшись, що на березі стоїть Спаситель, негайно кинувся в воду, щоб вплав швидше дістатися до Нього.
Однак мені ще хотілося б звернути увагу на кількість спійманої риби – 153 (Ін. 21, 11). Однозначного розуміння символіки цього числа немає. Так, наприклад, Євфимій Зігабен стверджує, що трійка вказує на число Осіб Святої Трійці, в Яку увірують люди завдяки апостольській проповіді. Причому, язичників, що повірили (число 100), буде значно більше, ніж іудеїв (число 50). У преподобного Максима Сповідника на цей рахунок є своя «математика». Він звертає увагу, що число 153 вийде, якщо скласти всі числа від 1 до 17. Таким чином, робить висновок преподобний Максим: «Ті, хто рятуються, входять в Царство Небесне через виконання десяти заповідей і семи дій Святого Духа».
* * *
У розглянутих образах апостолів або жон-мироносиць ми зустрічаємо безліч рис людського характеру, а тому кожен може побачити в них себе. Можливо, таким чином, під час Другого Пришестя, кожен з нас буде зустрічати Христа по-різному, але нас всіх буде об’єднувати радість зустрічі Того, Хто заради нас переміг саму смерть!
Христос Воскресе!
