Україна, Європа та зламана щелепа
«Україна – це Європа» – твердять нам політики невпинно. Однак ставлення влади до Церкви дає привід сумніватися в щирості цих заяв.
Українські політики всіх рівнів наголошують, що наша держава – частина Європи і в нас просто немає іншого шляху, окрім як до Євросоюзу. Однак вступ до «сім'ї європейських народів» вимагає дотримання певних умов з боку України. Насамперед йдеться про так звані західні цінності – демократію, свободу слова та віросповідання, права людини тощо. Без дотримання цих умов не може бути й мови про те, щоб стати частиною Євросоюзу.
Наша влада це прекрасно розуміє, тому на різних рівнях намагається показати «західним партнерам», що Україна максимально відкрита до впровадження у себе тих самих «цінностей».
Так, у Києві та інших містах проводять гей-паради, влада підписала Стамбульську конвенцію, у школах дітей навчають «гендерного розмаїття», за утиски прав секс-меншин можна отримати серйозне покарання, на порядку денному стоїть питання легалізації порнографії, а канабіс вже перестав бути «травкою», перетворившись на «медичний препарат».
Усе це наші політики робили і роблять тому, що такі вимоги «Заходу». Ослухатися своїх «колег» вони не можуть, тому й приймають такі рішення. Однак насправді все не так просто – українські депутати та представники влади не тільки можуть наплювати на думку чиновників Євросоюзу, а й вдають, що не чують їх, – і все це в тому випадку, коли йдеться про Українську Православну Церкву.
Україна та Європа: умови дружби
Нагадаємо, що в червні 2022 року нашій країні надали статус кандидата до Євросоюзу за виконання 7 умов. Більшість із них пов'язана з реформами законодавства та посиленням вимог щодо захисту прав людини. А вже 5 лютого 2023 року канцлер ФРН Шольц заявив, що для вступу в ЄС в Україні мають дотримуватися прав людини.
За словами лідера Німеччини, усім державам, які бажають вступити до Євросоюзу, необхідно спочатку дотриматись критеріїв верховенства права, демократії, дотримання прав людини та боротьби з корупцією.
Він наголосив, що «кожен кандидат має відповідати необхідним критеріям, щоб стати членом ЄС – це стосується питань верховенства права, демократії, дотримання прав людини та боротьби з корупцією».
На запитання журналіста, чи збільшуються шанси України на вступ до ЄС через війну, Олаф Шольц зазначив, що вимоги для вступу до Євросоюзу є «однаковими для всіх».
Чи бачимо ми порушення прав людини в Україні? Звичайно. Величезну кількість. І насамперед стосовно УПЦ. Щоправда, наша влада робить вигляд, що нічого з Церквою не відбувається. Наприклад, зовсім недавно група представників української Ради Церков поїхала до США з однією метою – там вони заявили, що в Україні «жодна церква не була заборонена». Ба більше, спікер ПЦУ Євстратій Зоря розповів американцям про «небачений рівень релігійної свободи».
Нардеп від партії «Слуга народу» Микита Потураєв стверджує, що знищення УПЦ жодного стосунку до релігії не має. Те саме говорить глава РНБО Олексій Данілов та президент України Володимир Зеленський.
Однак приховати той факт, що в Україні наразі розгорнуто безпрецедентні для нашої держави гоніння на УПЦ, – неможливо. У вірян УПЦ відбирають храми, їх жорстоко б'ють, кривдять лихим словом та принижують. Останній приклад – захоплення монастиря на честь Різдва Пресвятої Богородиці в Черкасах. Представники ПЦУ священнику УПЦ зламали щелепу, парафіянину – перебили ногу, ще кілька людей дістали тяжкі тілесні ушкодження, а сам монастир було захоплено за допомогою людей у військовій формі та поліцейських.
Про це кричуще беззаконня буквально протягом кількох годин написало понад 30 різних інтернет-видань, зокрема й тих, що не вирізнялися раніше симпатіями до УПЦ. Навіть для деяких ворогів Церкви вже очевидно, що знищення УПЦ набуває масштабів громадянської війни, а захоплення стають надзвичайно жорстокими.
А отже, той факт, що в Україні порушуються права людини, вже бачимо не тільки ми, а й «західні партнери». Саме з цієї причини багато лідерів думок і політиків, як у Європі, так і за океаном, забили на сполох.
Приховати гоніння проти Церкви неможливо
Так, 27 жовтня 2023 року відомий американський журналіст і телеведучий Такер Карлсон опублікував у мережі Х (колишній Твіттер) інтерв'ю з адвокатом Робертом Амстердамом, який наразі займається захистом УПЦ від переслідування державою. Посилання на це інтерв'ю у своєму акаунті в Х дав Ілон Маск, супроводивши відео запитанням: «Священників саджають у в'язниці?».
Також кандидат у президенти США Вівек Рамасвамі вважає, що через гоніння на Українську Православну Церкву Україну не можна називати демократичною країною.
У свою чергу, депутати Європарламенту з Нідерландів та Німеччини Марсель де Грааф і Йоахім Кус звернулися до Єврокомісії з вимогою відреагувати на переслідування українською владою УПЦ. Де Грааф взагалі вважає, що «Україна порушує верховенство закону та права людини». «Україна ніколи не повинна стати членом ЄС. Я звернувся до комісії», – пише євродепутат. За його словами, Зеленський веде війну зі священниками, і «депутати Європарламенту вимагають негайної відповіді».
Експертка Єврокомісії «За демократію через право» Марина Ставнійчук заявила, що українська влада має зробити крок назад у питанні переслідування УПЦ. Відповідаючи на запитання, чи потрібно державі втручатися у справи Церкви, Ставнійчук наголосила, що УПЦ дуже багато робить для українських воїнів на передовій, тож владі треба бути надзвичайно толерантною у відносинах із Церквою.
«Те, що сьогодні відбувається з Церквами в Україні, повинно стати серйозним уроком для всіх. Мені здається, що крок назад має зробити влада, але й УПЦ, яка сьогодні переслідується достатньо серйозно, має зробити дуже серйозні висновки для себе, особливо керманичі цієї Церкви. Висновки потрібно зробити для того, щоб розуміти, що влада – це одна ситуація, а Церква завжди має бути з народом», – сказала вона.
Зовсім нещодавно, 17 листопада 2023 року, помічниця Генсека ООН Ілзе Брандс Кехріс заявила, що українська влада має переглянути текст ухваленого в першому читанні законопроєкту №8371 про заборону УПЦ. Чиновниця також зазначила зростання насильства стосовно вірян. За словами Кехріс, «на жаль, реакція українських правоохоронних органів у цих випадках (коли стосовно вірян УПЦ проявляли насильство, – Ред.) була неадекватною, вони не змогли достатньо розслідувати інциденти та вжити заходів для захисту членів Української Православної Церкви», – наголосила Кехріс.
Висновки
Інакше кажучи, Захід прекрасно бачить все, що відбувається в Україні щодо Української Православної Церкви, і, як справедливо зазначає нардеп Артем Дмитрук, «українська влада має зрозуміти, що таємно знищити Церкву мільйонів віруючих не вийде, і репутаційні втрати будуть величезними. Чим раніше вони зупинять це беззаконня, тим краще. Краще для всіх. Людей, держави, уряду».
Питання в іншому – чому наші політики в одних випадках дуже уважно прислухаються до думки «західних колег», а в інших – не звертають на неї уваги? Ми не знаємо, як відповісти на це запитання так, щоб у відповіді була якась логіка. Тому що в діях українських чиновників жодної логіки немає.
Складається відчуття, що у своїй боротьбі проти Церкви вони керуються якимись абсолютно ірраціональними міркуваннями та абсолютно диким духом.
Тим самим духом, який ненавидить Церкву і у своїй ненависті готовий знищити навіть себе, якщо при цьому йому вдасться хоч трохи нашкодити вірі в Бога. Точно як ті свині, що кинулися в прірву, лише б не бути поруч із Христом.
