Великий Патріарх

20 листопада 2020 року назавжди увійде в історію Сербської Православної Церкви. Тому що саме цього дня Сербія отримала ще одного молитовника перед престолом Всевишнього – Патріарха Іринея.

Глава однієї з найвпливовіших і найбільших Православних Церков світу помер через проблеми з серцем, які стали фатальними на тлі захворювання на коронавірус. Уряд Сербії оголосив у країні триденний траур, а президент держави Олександр Вучич написав, що «такі як Патріарх Іриней ніколи не йдуть». І знаєте, він правий.

Біографія

Народився майбутній Предстоятель Сербської Церкви 28 серпня 1930 року в невеликому селі Видова і в хрещенні отримав ім'я Мирослав. Саме значення цього імені говорить нам про «мир і славу» – мир Божий і славу Божу. І якщо врахувати, що батьки Мирослава були людьми глибоко віруючими, то назвавши сина таким ім'ям вони, можливо, самі того не підозрюючи, визначили його подальшу долю – він став проповідником миру Божого і свідком слави Його.

«Такі як Патріарх Іриней ніколи не йдуть»

Президент Сербії Олександр Вучич

Початкову школу Мирослав закінчив у рідному селі, а в 1951 році став випускником Духовної семінарії в Призрені. Навчався майбутній Патріарх дуже добре, і тому не дивно, що після семінарії він вступив на богословський факультет Белградського університету, після закінчення якого продовжив навчання в аспірантурі богословського факультету Афінського Університету. Пізніше, вже будучи кандидатом на пост Патріарха, його через навчання в Афінах будуть зараховувати до «грецької партії» в Церкві. Однак, як ми побачимо нижче, Патріарх Іриней не належав ні до яких національних або політичних партій, а завжди прагнув тільки одного – єдності з Христом.

У жовтні 1959 року Мирослав, після служби в армії, був пострижений у чернецтво з ім'ям Іриней (від грецького «ειρήνη» – «мир»). Ангельський чин він прийняв із рук Патріарха Сербського Германа в монастирі Раковиця. До слова сказати, цей монастир побудований на честь святих Архангелів Михаїла і Гавриїла, напередодні дня пам'яті яких вже чернець Іриней відійшов у вічність.

Чернець Іриней не був кар'єристом, і чернечий постриг брав не для того, щоб гарантувати собі «зліт» ієрархічною драбиною. І хоча майже відразу після постригу він був висвячений у ієродиякона, а трохи пізніше – в ієромонаха, єпископом він став лише через 15 років. Весь цей час ієромонах Іриней викладав богословські дисципліни в Призренській семінарії (з 1959 по 1968 роки), а пізніше став її ректором (з 1971 по 1974).

Тут потрібно відзначити, що в 1969 році ієромонаха Іринея призначили завідувачем чернечої школи знаменитого Острозького монастиря. Про що говорить цей факт? Про те, що не зважаючи на вік (йому тоді було 39 років), ієромонах Іриней був прикладом життя у Христі і взірцем чернечого служіння. Напевно, саме з цієї причини, вже в травні 1974 року він обраний вікарним єпископом Патріарха Сербського з титулом Моравичський, а 14 липня була здійснена його єпископська хіротонія.

«Ми молимося до Господа, до святих Печських і всіх святих угодників Божих, щоб на цій землі запанували мир, злагода і любов між народом, і щоб якомога швидше були зцілені всі рани, завдані ненавистю і злістю».

Патріарх Сербський Іриней

Вікарій – це помічник, а Патріарх Сербський розумів, що єпископ Іриней не тільки може, але і повинен керувати єпархією. Тому на засіданні Священного Архієрейського Собору 21-28 травня 1975 року вікарного єпископа Моравичського Іринея обрали єпископом Нишським. 15 червня 1975 року він був призначений на трон єпархії в соборному храмі.

Нишська єпархія – одна з найстаріших не тільки в Сербській Церкві. Християнство тут проповідували учні апостолів, а офіційні списки єпископів відомі вже з початку 4 століття. Більш того, на території єпархії народився імператор Костянтин Великий, а до середини 8 століття вона безпосередньо підпорядковувалася папському престолу.

22 січня 2010 року, після 35 років керівництва Нишською єпархією, єпископ Іриней був обраний новим Патріархом Сербської Православної Церкви. Цікаво, що перша його інтронізація відбулася в соборі... Святих Архангелів у Белграді. Офіційна ж інтронізація була перенесена на осінь 2010 року і пройшла 3 жовтня у храмі Святих Апостолів. Через політичну напругу в країні під час інтронізації були вжиті безпрецедентні заходи безпеки, а у Літургії брали участь близько 6000 вірян, Президент Сербії Борис Тадіч, принц Олександр Карагеоргієвич і більше 400 інших офіційних осіб.

Перше слово, сказане Патріархом Іринеєм відразу після інтронізації, було присвячене миру: «Ми молимося до Господа, до святих Печських угодників Божих і святих косовських мучеників, всіх святих з роду нашого і всіх святих угодників Божих, щоб на цій землі запанували мир, злагода і любов між народом, і щоб якомога швидше були зцілені всі рани, завдані ненавистю і злістю».

Помер Патріарх Іриней 20 листопада 2020 року – напередодні свята на честь Святих Архангелів, які супроводжували його у найвідповідальніші моменти життя.

Взаємовідносини з католиками

У 2013 році повинно було відбутися святкування 1700-річчя з дня підписання імператором Костянтином знаменитого Міланського едикту, що проголошував релігійну терпимість на території Римської імперії. Фактично, цей едикт став першим кроком на шляху перетворення християнства з гнаної в офіційну релігію імперії. Ми пам'ятаємо, що святий Костянтин був уродженцем Ніша. Так от, єпископ Нишський Іриней, в рамках святкування цієї знаменної дати, заявив, що він не проти приїзду на урочистості папи Римського.

«Від Римсько-католицької церкви ми чекали засудження злочинів, але вона до сьогоднішнього дня мовчала. Її мовчання додало сил багатьом, які чинили зло і залишилися незасудженими цією релігійною організацією».

Патріарх Сербський Іриней

Ця позиція, висловлена владикою Іринеєм до того, як він став Патріархом, призвела до того, що в певних колах владику звинувачували в «філокатолицизмі» й «екуменічних симпатіях», що абсолютно не відповідало дійсності. Більше того, коли в 2010 році постало питання про необхідність виборів нового Патріарха Сербського, після упокоєння Патріарха Павла, багато були категорично проти кандидатури єпископа Іринея, бо припускали, що він поведе Церкву до зближення з католиками. Тут потрібно відзначити, що Патріарха вибирають не люди, а Бог. Якби патріаршество було чисто людським актом, то єпископ Нишський Іриней Патріархом не став би...

Долю патріаршого престолу Сербської Церкви вирішував жереб, а не пряме голосування делегатів Собору, і зайняв його не місцеблюститель патріаршого престолу митрополит Чорногорський і Приморський Амфілохій (Радович), якого готували в Патріархи дуже і дуже багато, а саме єпископ Іриней. Делегати обирали трьох кандидатів, а от потім усе вирішував Господь.

Як відомо, побоювання супротивників владики Іринея не виправдалися – він не лише не пішов на зближення з екуменістами і католиками, але, навпаки, виступив як завзятий захисник чистоти Православ'я і дотримання канонів Церкви.

Наприклад, в 2019 році він закликав Римо-католицьку церкву принести покаяння в тих звірствах, які чинили хорватські усташі на території Сербії, звинуватив РКЦ в багаторічному потуранні злочинам проти сербського народу. «Від неї ми чекали засудження злочинів, але вона до сьогоднішнього дня мовчала. Її мовчання додало сил багатьом, які чинили зло і залишилися не засудженими цією релігійною організацією».

Позиція щодо «українського питання»

Для нас, українців, важливо інше – позиція Патріарха Іринея з питання розколу і визнання ПЦУ. І в цьому сенсі ми вправі стверджувати, що Предстоятель Сербської Церкви був одним з найбільш активних захисників єдності Православ'я і прихильників дотримання канонів Церкви.

Так, на його думку, «ті, хто придумує зло проти Православ'я, це добре продумали, і те, що діється в Україні, це ніби кинули бомбу в наш дім».

«Ті, хто придумує зло проти Православ'я, це добре продумали, і те, що діється в Україні, це ніби кинули бомбу в наш дім».

Патріарх Сербський Іриней

Патріарх Іриней, без натяків і обтічних фраз, дав чітко зрозуміти українським розкольникам, що їм розраховувати на визнання з боку Сербської Церкви не варто: «Ми не будемо визнавати їх. Ми молимося за канонічну єдність, за Українську Православну Церкву». При цьому свою позицію він озвучував не тільки в ЗМІ або в листуванні з розкольниками, але і в особистих бесідах і зустрічах з патріархом Варфоломієм. Так, у лютому 2019 року він розповів, що «нещодавно в Салоніках зустрічався зі Вселенським патріархом, і він мені у ході зустрічі сказав, що очікує. За його уявленнями, якщо не вся, то майже вся Українська Церква примириться з розкольниками і увіллється в нову церкву України. Хоча всім з самого початку було ясно, що з себе представляють всі ці розкольницькі угрупування на Україні, і що з ними, по-російськи кажучи, кашу не звариш...».

Він постійно підкреслював, що єдиним виходом з кризи, що склалася в Православ'ї, може бути лише діалог і дотримання канонів Церкви. Більше того, те, що відбувається в Україні, Патріарх Іриней називав «розкольницькою війною проти Церкви Христової», а в листі до Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Онуфрія писав: «Священний Архієрейський Собор Сербської Православної Церкви на своєму зібранні від 7 листопада 2018 року прийняв рішення, згідно з яким не визнає реабілітацію і восставлення в ієрархічний сан нерозкаяних розкольників Філарета Денисенка, Макарія Малетича та інших, також не буде вступати в літургійне і канонічне спілкування з ними і з їхніми послідовниками. Така принципова позиція нашої Церкви передбачає, що для нас всі рішення так званого Собору об'єднання, що зібрався 15 грудня 2018 року в Києві, на якому пан Думенко (так званий Епіфаній) обраний "предстоятелем" так званої Православної Церкви України, є недійсними. Єдина Церква на території України, з якою і в майбутньому будемо підтримувати братерські відносини і співслужити в Дусі й Істині, залишається для нас канонічна Українська Православна Церква, очолювана Вашим боголюбивим, гідним поваги і дорогим Нам у Христі Блаженством».

«Єдина Церква на території України, з якою і в майбутньому будемо підтримувати братерські відносини і співослужити в Дусі й Істині, залишається для нас канонічна Українська Православна Церква, очолювана Вашим боголюбивим, гідним поваги і дорогим Нам у Христі Блаженством».

Патріарх Сербський Іриней

Така тверда і чітка позиція Патріарха Іринея з одного із найзлободенніших церковних питань останніх десятиліть назавжди залишиться в історії і вдячній пам'яті православних віруючих.

Сьогодні ми сумуємо. Від нас пішла людина, яка була справжнім молитовником, справжнім ченцем, смиренним християнином, отцем і захисником для Сербської Церкви і народу. Сумуємо разом з сербами і всім православним світом...

Але радіємо з Церквою! Радіємо, тому що Патріарх Іриней здійснює службу Богу не тут, на землі, а з Архангелами і Ангелами сьогодні перед Небесним Престолом. Церква отримала ще одного молитовника, і, сподіваємося, святого праведника.

Нехай Господь упокоїть його душу і дарує йому Царство Небесне. Спочивай з миром, великий Патріарше!