Папа римський Франциск і його «дочки Бога»

21 жовтня 2020 року світ облетіла сенсаційна новина: папа римський Франциск підтримав легалізацію гей-браків. Тоді він заявив буквально таке: «Гомосексуальні люди мають право бути у сім'ї. Вони – діти Божі, і вони мають право на сім'ю. Нікого не можна через це виключати чи змушувати страждати. Нам потрібно видати закони про громадянський союз. Таким чином, вони будуть юридично захищені».

Папа й до цього висловлювався про геїв і лесбіянок, але всі ці висловлювання були настільки обережними, що їх можна було цілком пояснити простим співчуттям. Мовляв, папа не підтримує гомосексуалізм, але намагається запобігти мові ненависті щодо них.

Конгрегація з доктрини віри РКЦ навіть випустила спеціальний документ, у якому підтвердила незмінність церковної позиції до питання гей-браків – це спотворення біблійного вчення про сім'ю. Цю позицію підтримали і багато консервативно налаштованих ієрархів РКЦ. Наприклад, католицький єпископ Томас Джозеф Тобін розмістив на сайті своєї єпархії таку заяву: «Очевидна підтримка святим отцем визнання громадянських союзів одностатевих пар… явно суперечить давньому вченню Церкви про одностатеві союзи».

Однак пізніше стало зрозуміло, що риторика папи щодо содомітів – це не застереження, не висловлювання «на емоціях», а чітка лінія Ватикану. Так, німецький єпископ Хельмут Дізер заявив, що або Ватикан визнає ЛГБТ, або він перетвориться на секту. Католицькі єпископи Німеччини взагалі вирішили, що благословення гей-браків – це необхідність, до якої Церква має прийти негайно.

В той же час папа римський жодних різких заяв більше не робив, але натомість перейшов від слів – до справи.

Наприклад, уже за кілька місяців після висловлювання про легалізацію гей-шлюбів, папа призначає відкритого гея Хуана Карлоса Круза до Папської комісії з захисту неповнолітніх.

Круз є відвертим прихильником зміни багаторічної (і біблійної) доктрини Церкви про гомосексуалізм. На його думку, ті, хто стоїть за документом Конгрегації доктрини віри, що обстоює традиційне вчення Церкви про шлюб, «перебувають у своєму власному світі, далеко від людей і намагаються захистити незахищене».

Далі папа відправляє листа в Outreach – організацію ЛГБТ-католиків. У цьому посланні він зазначив, що різне ставлення до гомосексуалізму не стільки поділяє, скільки об'єднує віруючих РКЦ. У листі папа наголошує, що завдяки пандемії «ми дізналися, що є незамінні речі», і серед них – можливість особисто спілкуватися, у тому числі з людьми, які «думають інакше».

Тобто гомосексуалізм – це не гріх, а просто «інакомислення», а содоміти – лише люди, які «думають інакше».

Тоді теж на якусь мить здалося, що папа просто не зовсім вдало висловився, але…

В липні 2023 року ми зрозуміли, що у Ватикані серйозно почали змінювати вчення Церкви про ЛГБТ.

Так, під час програми Popecast на Радіо Ватикану папа Франциск поспілкувався з трансгендером-інвалідом Джіоною. Трансгендер розповів про те, що переживає якусь дихотомію, протистояння між вірою в Бога і «трансгендерною ідентичністю». Здавалося б, ось чудовий момент для того, щоб закликати це заблудлу вівцю чоловічої статі до покаяння!

Але папа цього не робить. Замість слів про покаяння він говорить буквально таке: «Бог любить нас такими, якими ми є, і завжди супроводжує нас, завжди… Навіть якщо ми грішні, Він наближається, щоб допомогти нам. Не здавайтеся, рухайтеся вперед!».

Те, що його слова не випадковість – підтвердилося буквально за кілька днів. 8 серпня стало відомо, що папа впевнений у тому, що «Ісус навчає нас не встановлювати обмежень».

В інтерв'ю іспанському виданню він сказав: «Мене не турбує, коли мені кидають в обличчя звинувачення, що я приймаю кожну середу в загальній аудиторії транссексуалів, – сказав папа Франциск. – Вперше, коли вони прийшли і побачили мене, вони пішли в сльозах, говорячи, що я простягнув їм руку, поцілував... Наче я зробив з ними щось виняткове. Але вони – дочки Бога!». За словами папи, Бог «досі любить тебе такою, якою ти є. Ісус навчає нас не встановлювати обмежень».

Тут потрібно зрозуміти, що дані заяви понтифіка – це не просто бажання «підтримати» людину, а вже цілком сформована позиція щодо гріховної проблеми.

Адже для світу «гендерна ідентичність» – це не моральна категорія, а біологічна, фізична, генетична. Вона не залежить від волі чи бажання людини. Гомосексуаліст, каже нам сьогодні світ, народився таким. І папа своїми словами підтримав і закріпив цю брехню.

З іншого боку, Франциск проповідує хибне вчення про те, що Бог не вимагає від людини жодних змін, «люблячи її такою, якою вона є».

Це неправда.

Тому що Бог любить людину, але не любить (і навіть ненавидить) гріх. Любов Божа не поширюється на зіпсовану моральність. Бог не любить педофілію, зоофілію, наркоманію чи содомію. Божественна любов – це не емоція, не почуття. Вона завжди діалогічна і не може бути односпрямованою.

Іншими словами, Бог любить людину, але не «такою, якою вона є», а такою, якою вона була створена, такою, якою вона може бути.

Божа любов—це заклик, який можна почути через покаяння. Іншими словами, Його Любов вимагає від нас змін. Моральність – це категорія волі, отже – вона не даність, а заданість. Вона може і має удосконалюватися. Цього хоче від нас Бог. Він прямо говорить, що прийшов до тих, хто почувається хворим, хто почувається грішником, до тих, хто потребує спасіння.

А якщо людина не вважає, що гомосексуалізм – це гріх, а перетворитися з чоловіка на жінку – значить «виправити помилку» і «набути трансгендерної ідентичності», то Христос прийшов не до неї. Така людина не потребує Спасителя, тому що вона не потребує моральних змін.

З іншого боку, Бог, люблячи кожну людину (а не гріх у ній), не пригноблює її волю, не примушує її на любов у відповідь, завжди залишаючи право вибору – рай або пекло. Людина вирішує, де і з ким їй бути – з Богом чи із сатаною. І рішення це залежить від покаяння чи змін.

А отже, говорити, що Бог «любить нас такими, які ми є» поза покаянним контекстом – це навмисне спотворення істини.

Тому, слухаючи висловлювання папи римського про трансгендерів і гомосексуалістів, ми з жалем змушені констатувати, що РКЦ все більше віддаляється від Бога, готуючи своїх віруючих до зміни вчення Біблії та Церкви про нормальну сім'ю.

І якщо ви думаєте, що нас не стосуються заяви папи і взагалі настрої Ватикану, то ви глибоко помиляєтеся: цей факт виглядає дуже тривожним, особливо на тлі розмов про те, що Фанар і Ватикан готуються до об'єднання.

Покладіть у цю скарбничку ще й відверті претензії Фанара на споконвічну територію УПЦ (а це вся Україна) і картина заграє новими фарбами.