Чому Христос був жорстокий по відношенню до хананеянки
Недільне читання 17-ї неділі після П'ятидесятниці присвячене зціленню дочки хананеянки.
Читання нинішньої неділі – один з найбільш спокусливих євангельських текстів. Тому що в ньому «безсердечний і жорстокий» Христос не хоче допомогти стражденній жінці, у якої хвора донька. На її прохання про зцілення Спаситель відповідає образою і приниженням тільки тому, що вона сповідує іншу віру.
Тут би саме час підключитися ЗМІ, щоб доповнити несамовитими лементами крики іудейського натовпу: «Розіпни, розіпни Його!» Адже випадок з ряду геть виходить. Вбита горем мати йде за Ісусом, благаючи Його й ридаючи, а Він поводить Себе так, ніби вона для Нього пусте місце.
А коли вже апостоли стали говорити Господу, що їм набридло слухати ці моторошні крики, Христос, замість того, щоб допомогти, обзиває жінку псом і каже, що для таких, як вона, у Нього хліба немає. І все лише тому, що вона не юдейка, а сповідує іншу релігію.
Якби це сталося в наші дні, обуренню ліберальних богословів і гуманних демократів не було б кінця.
Боги фінікійців і сучасні сирофінікіянки
Жінка, яка йде за Христом і просить Його про допомогу, – сирофінікіянка. Тобто родом із Фінікії, країни, де процвітав один з найбільш мерзенних і жорстоких релігійних культів античного світу. Щоб задобрити богів, фінікійці кидали в піч розпеченого мідного чудовиська своїх власних дітей. Так вони задовільняли бісів і купували у них собі заступництво.
Особистою релігією цієї жінки та її сім'ї був культ молоха. А Христос Хананеянці був потрібен лише для того, щоб вирішити особисту проблему зі здоров'ям дочки.
До речі, фінікійці були досить розвиненою цивілізацією того часу і жили, порівняно з іншими народами, досить багато. Не злидні і голод квапили їх до такого жорстокого релігійного ритуалу, а прихильність магії і сатанинському культу. Своє благополуччя вони купували ціною життя невинних немовлят.
Щоб задобрити богів, фінікійці кидали в піч розпеченого мідного чудовиська своїх власних дітей.
Все це робить історію розмови Христа з Хананеянкою досить актуальною. Щорічно в сучасних абортаріях гине від 40 до 50 мільйонів немовлят. І все тому, що люди змінили заповідь «плодіться і розмножуйтеся» на «паруйтесь і насолоджуйтесь». І якщо в результаті цієї насолоди з'являється побічний продукт у вигляді зачатої в материнській утробі людини, його можна без всякого сумніву розірвати на частини, щоб він не заважав отримувати і далі від життя задоволення.
Потім багато жінок, що погубили в утробі своїх дітей, приходять у храм і, як євангельська хананеянка, чогось просять у Христа. І напевно, так само дивуються, що Бог на всі їхні прохання відповідає мовчанням.
Релігійний антисинкретизм Христа
Ми не знаємо, чи приймала сама хананеянка участь в релігійному культі фінікійців і приносила в жертву молоху своїх власних дітей (в Євангелії про це нічого не сказано). Одне очевидно – Христос чітко поділяє світ на «Своїх» і «чужих». На тих, хто з Ним, і на тих, кому Він байдужий. Так, Він Бог всіх, але це зовсім не означає, що до всіх у Нього однакове ставлення.
Другою Особою Святої Трійці створено всі Творіння. Але Христос забороняє бісам розголошувати, що Він Син Божий. З їхніх вуст Він не сприймає жодного слова, навіть якщо воно і правдиве. Христос – Творець світу духів, але одні для нього Ангели, а інші біси, і з кожною з цих груп у Нього абсолютно різні стосунки. Христос – Творець всіх людей, але для Нього одні – «діти», а інші – «пси», як ми бачимо з цього Євангельського читання.
Апостол Павло в Посланні, яке ми також чули під час Божественної літургії, говорить те ж саме. Він цитує пророка Єремію, який, звертаючись до свого народу, говорить: «Вийдіть з-поміж них та відділіться, говорить Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я прийму вас. І буду вам Батьком, і ви будете Моїми синами і дочками, говорить Господь Вседержитель» (2Кор. 6, 17-18).
Щорічно в сучасних абортаріях гине від 40 до 50 мільйонів немовлят. І все тому, що люди змінили заповідь «плодіться і розмножуйтеся» на «паруйтесь і насолоджуйтесь».
Щоб стати для Бога сином або дочкою, потрібно відокремитися від спільноти псів, яким не потрібно давати святині, і вийти з середовища свиней, перед якими не можна метати духовний бісер.
Тут саме час було б висунути звинувачення Бога в порушенні статті 161 Кримінального кодексу України щодо порушення прав громадян залежно від їхніх релігійних переконань. Але Царство Боже не має нічого спільного з демократією. Це саме Царство, де єдиним Законодавцем і Владикою буде Свята Трійця, і там діє лише один закон – Закон Божий, про який людство вже давно забуло.
Чому такий «жорстокий» Бог?
Христос рятує не тільки дочку хананеянки, але і її саму. Адже й вона сама була біснуватою у своєму диявольському сповіданні віри. Ісус, образно висловлюючись, «ріже її серце по живому». Але так іноді роблять і лікарі, коли немає іншого способу врятувати життя людини. Господь визволяє душу хананеянки. Дай Він відразу ж зцілення її чаду, вона б пішла, задоволена, що домоглася свого, і жила б колишнім життям. Але Спаситель дає їй зрозуміти, що для істинного зцілення необхідно куштування Хліба Життя, яким є Він Сам. А цей Хліб в Його будинку отримують лише Його діти, та й не всякий, хто говорить Йому «Господи! Господи! Увійде в Царство Небесне, але виконуючий волю Отця Мого» (Мф. 7, 21).
І хананеянка почула Христа. Він достукався до неї, коли вона була найбільш відкрита Йому. Може, це і здалося з боку жорстоким, але насправді в цьому епізоді, як завжди, діяла тільки любов Божа. Виявляється, що і вона може бути не завжди ласкавою і ніжною. Іноді ця любов колеться, але інакше вона була б не любов'ю, а потуранням.
Христос рятує не тільки дочку хананеянки, але і її саму. Адже й вона сама була біснуватим у своєму диявольському сповіданні віри.
Христос не дає хананеянці разом з її зціленою дочкою йти в пекло, приспавши її помилковим самозаспокоєнням. Так, поки що вона Йому не дочка. Вона тільки нетямуще щеня, якому і справді потрібно давати тільки крихти Хліба Життя. Більше вона і не зможе розжувати. Але може бути, пройде час, і ця жінка переродиться з фінікіянського пса в дочку Божу і стане вже їсти тверду їжу Слова Божого.
