Духовні книги: з чого почати й як читати

Святитель Ігнатій Брянчанінов писав, що останнім часом християни будуть спасатися читанням Святого Письма, святих отців і порадами «однодумців-братів». Проте, живучи в ті самі часи, про які писав святитель, ми можемо помітити, що однією з проблем сучасності є майже повна втрата культури читання. Причому, мова йде не тільки про духовну літературу, а про книжки взагалі.

Якщо ще кілька років тому Україна відносилася до числа тих країн, жителі яких читають дуже багато, то сьогодні ми змушені визнати, що читання стало «елітарною» розвагою для дуже вузького кола людей.

З появою гаджетів різні футурологи передбачали повне зникнення паперових книг. Думалося, що електронні носії зможуть стати альтернативою громіздким і дорогим фоліантам, а «бібліотека в кишені» допоможе читати, коли завгодно, де завгодно і що завгодно, тобто, дуже багато.

Однак, майже збулася тільки перша частина цього прогнозу: кількість книг на полицях українців стала значно меншою. Але, разом з тим, абсолютно помилковою виявилася друга частина – більше читати українці не стали. Закинувши книгу, ми не відкрили електронні читалки, ми просто перестали читати.

Тому, повертаючись до вислову святителя Ігнатія, слід зазначити, що коли ми говоримо про читання духовної літератури, то починати треба зі звички до читання взагалі. Це не значить, що потрібно читати все підряд, це означає, що читання має стати невід'ємною частиною життя. З чого ж слід почати?

Перед тим, як давати конкретні поради, слід зробити декілька зауважень, які потрібно мати на увазі кожному, хто прагне осягнути глибину святоотецької літератури.

Власне положення

Кожен з нас, читаючи духовну літератури, повинен обов'язково враховувати положення, у якому перебуває зараз. Не треба братися за ті книги, які розповідають про невластивий нам спосіб життя. На думку святителя Ігнатія, «..Слід обирати з них (з книг – Ред.) ніяк не піднесені, але найбільш близькі до нашого стану, що викладають діяння, нам властиве». Наприклад, ченцям, які живуть відлюдним життям, не рекомендується читати літературу про життя в багатолюдному монастирі. Так само як новоначальним ченцям великих монастирів може пошкодити література про життя пустинників. Крім того, людина сімейна навряд чи зможе застосувати по відношенню до себе кожен рядок преподобного Івана Ліствичника. Точно так само ченцеві не знадобляться поради про ведення правильного способу сімейного життя.

Звичайно, і в першому, і в другому випадку якісь речі можна застосувати до себе. Так, з «Ліствиці» ми можемо дізнатися про засоби боротьби з гріхом, а вивчаючи літературу про православну родину, чернець зможе давати певні рекомендації сімейним парам, які приходять до нього за порадою. Однак, пам'ятати про власне положення обов'язково потрібно. (Тут доречно зазначити, що сімейним людям про життя в родині краще радитися з тими, хто сам має сім'ю – з білим духовенством).

Не обов'язково читати багато

Мета духовного читання полягає не в тому, скільки книг вдалося прочитати, а в тому, наскільки ви змогли застосувати прочитане до себе і свого життя. Іншими словами, якісне читання однозначно краще кількісного і має відповідати на запитання: «наскільки кращим християнином в процесі читання я став?»

Святитель Феофан Затворник закликає: «...Не читайте для того, щоб тільки прочитати, а щоб освіжити і поживити душу».

Тим більше, що нам не завжди вистачає часу для багатогодинного вивчення святоотецької літератури. У цьому випадку, святитель Феофан рекомендує читати хоча б одну фразу зі Святого Письма або з твору якогось святого, і цілий день розмірковувати над нею – «розжовувати» її для себе.

Подібну раду знаходимо і в працях святого Іоанна Златоустого, який пише: «...Ніякий час не може служити перешкодою до читання Слова Божого... не тільки вдома, але і ходячи по торговищу, і здійснюючи подорож або перебуваючи в багатолюдному зібранні та займаючись справами, можна нам вправлятися в цьому читанні... Бачачи наше розташування до духовного <знання>, Владика наш не гордує нами, але подасть осяяння згори і просвітить наш розум. Не будемо... нехтувати читанням <Писання>, але, чи розуміємо уміщене <в ньому>, або не розуміємо, <принаймні> будемо, як можна частіше, звертатися до нього. Постійна вправа в читанні віддруковує незгладимо в пам'яті <прочитане> і часто, чого сьогодні ми не могли зрозуміти при читанні, то раптом розуміємо, знову приступивши до читання, завтра, тому що милосердний Бог невидимо просвітлює наш розум».

Погодьтеся, що такий метод підходить абсолютно для кожного з нас. Головне – це регулярне і постійне живлення душі словами Євангелія або святих отців.

Застосовувати прочитане

Святі отці завжди підкреслюють, що читати духовну літературу можна і потрібно тільки своїм власним життям. Іншими словами, без практики читання може перетворитися в пусту теорію, що ніякої користі людині не приносить. Єфрем Сирин пише: «Не віддавайся читанню до того, щоб залишати тобі вправу в чесноті. Працюй і читай трохи, з міркуванням, найпаче ж вправляйся у добрих справах».

І в іншому місці: «Хто старанно займається читанням, той повинен прочитане ним приводити у виконання, а не обмежуватися одним старанним читанням...».

Подібну раду знаходимо і в листах майже нашого сучасника, преподобного Амвросія Оптинського: «Книги ці справи вимагають. Всеблагий Господь всім хотяй спастися і в розум істини прийти, нехай подасть нам Свою всесильну допомогу книги духовного змісту не тільки читати, але по силі своїй і виконувати, що в них йдеться, на користь нашу душевну».

Також і преподобний Макарій Оптинський, розмірковуючи на тему потрібності читання, пише: «Книги читати сестрам, дивлячись за устроєм кожної, але більше треба давати читати діяльні, а не умоглядні, як то: святих Єфрема, авви Дорофея, преподобного Іоанна Ліствичника, Пролог і житія святих отців; і дивитися від них плоду – пізнання своєї немочі і смирення, а не того, що все знаю і у випадку бесіди оскаржувати інших. А далі Господь Сам дасть їм розум істинний, який надбавається від смирення; і скільки воно приносить користі, стільки, навпаки, піднесення ушкоджує, що бачили самі на досвіді багатьох».

Наша мета – заволодіти певною кількістю знань, і не продемонструвати свою обізнаність у творіннях святих отців, а допомогти своїй душі впоратися з гріхами і пристрастями.

Читати через молитву

Цей пункт, напевно, найважливіший. Жодна справа у житті християнина не може відбуватися без молитви. Особливо це стосується читання, адже сприйняття євангельського тексту і творінь святих отців можливо тільки через молитовне єднання з Богом. Разом з тим, потрібно молитися і тому святому отцю, твори якого ми з вами зібралися читати. Можна попросити його просвітити наш розум для кращого сприйняття тих істин, які він залишив нам у спадщину.

Важливо підкреслити, що преподобний Іоанн Лествичник зазначав, що інтелектуальне збагачення без молитви, без духовного зростання – це бісівське богослов'я. У свою чергу, преподобний Ніл Синайський, а за ним і інші отці і подвижники нашої Церкви відзначали, що тільки той, хто істинно молиться, може бути богословом. Таким чином, без молитви будь-яке наше заняття буде в кращому випадку безрезультатним, а в гіршому – нашкодить нам.

Отже, з чого ж починати читання духовної літератури? Які книжки можна було б порадити сучасному християнину?

Біблія

Святе Письмо – це Книга книг, написана під дією Духу Святого. Життя християнина повинне будуватися у відповідності з цією Книгою. Тому важливість її читання навіть не обговорюється. Єдине, на що варто звернути особливу увагу, це необхідність вивчення Священного Писання з допомогою пояснень, які дають отці Церкви. Індивідуалізм в цьому випадку буває вкрай небезпечним і може стати причиною серйозних духовних та інтелектуальних проблем.

Тому читати Біблію слід разом зі святим Іоанном Златоустом (що написав коментарі майже до всіх книг Нового Завіту і частини книг Старого Завіту), святим Василем Великим (його «Бесіди на Шестоднев» – це не тільки пояснення книги Буття, але і зразок справжнього богослов'я), преподобним Афанасієм Великим (прекрасні коментарі до Псалтиря), блаженним Феофілактом Болгарським (його тлумачення всіх книг Нового Завіту – це короткий витяг з творінь святителя Іоанна Златоуста), святителя Василя Кінешемського (його пояснення на Євангеліє від Марка вважається одним з кращих для наших сучасників), та інших святих отців.

До того ж, варто звернути увагу і на порядок читання книг Біблії. Так, початківцям вивчення Священного Писання слід почати з Псалтиря та Євангелія, потім можна перейти до вчительних книг, таких як книга Приповістей Соломонових і книга Еклезіаста, а вже потім братися за історичні книги та книги пророків.

Для більш зручного користування поясненнями святих отців можемо порекомендувати сайт Оптиної пустині, на якому зібрані твори богоносних мужів Церкви щодо кожного рядка Святого Письма.

Житія святих

Святитель Димитрій Ростовський у 12-ти томах (згідно з кожним днем року) зібрав життєписи більшості святих, відомих Церкві. Приклади їхнього життя, аскетичні подвиги і труди є прекрасним взірцем для наслідування практично для кожного православного християнина. Крім того, на сторінках Житій святих ми з вами можемо знайти безліч моральних повчань і кришталево чисте догматичне вчення Церкви.

Все це викладено простою мовою, доступною для розуміння будь-якій людині – як дорослим, так і дітям. Тому читання житій святих повинно стати щоденною практикою для того, хто хоче духовного зростання і вдосконалення.

У цьому ж ряду стоять книги іншого біографічно-морального й історичного характеру – Древній Патерик, Лавсаїк, Луг духовний, життєписи подвижників благочестя як стародавнього, так і сучасного світу. Особливу увагу рекомендую звернути на біографії сучасних старців Святої Гори Афон. В першу чергу мова йде про біографію преподобного Силуана Афонського, написану архімандритом Софронієм (Сахаровим). Також раджу прочитати прекрасні книги «Сучасні старці Святої Гори» і «Моє життя зі старцем Йосифом».

Твори преподобного Паїсія Афонського

Ці книги винесені в окремий підпункт не випадково: переоцінити їх значення для православного світу неможливо. Старець Паїсій фактично наш з вами сучасник. А тому йому знайомі всі ті проблеми, з якими щодня стикається сучасний християнин. П'ятитомник його робіт присвячений відповідям на найболючіші питання сучасності – від цифрової залежності до проблем сімейного життя.

Старець говорить простою мовою, насиченою яскравими образами та прикладами, іноді з живильною іронією і добрим гумором, а тому зрозумілим і доступним нам, його сучасникам. Твори старця Паїсія можуть бути рекомендовані в якості практичного посібника для життя в світі. Їх потрібно читати і перечитувати постійно.

Твори сучасних грецьких подвижників і богословів

Також особливу увагу слід звернути на праці інших грецьких духовних наставників, які через написання книг звертаються до сучасних християн.

Протопресвітер Іван Меєндорф якось зауважив, що святий отець це той, хто вміє пояснити Євангеліє тому, з ким йому доводиться спілкуватися. У цьому сенсі твори грецьких подвижників благочестя і богословів особливо цінними. Можна порадити праці митрополита Афанасія Лімасольського, які сповнені глибокого духовного змісту і мудрості, а також роботи архімандрита Андрія (Конаноса) і преподобного Порфирія Кавсокалівіта.

Всі ці книги, без сумніву, сповнені благодатного розуміння всіх тих проблем, які зустрічаються кожному з нас. Читати їх однаково корисно й цікаво.

Творіння святителя Ігнатія Брянчанінова

Серед книг, які написав святитель, є багато таких, які призначені спеціально для ченців. Однак, книги про Ісусову молитву, або «Слово про смерть», безсумнівно, знадобляться і мирянам. Крім того, святитель багато уваги присвячує боротьбі з пристрастями, правильному розумінню смирення і послуху, правильному сприйняттю всього церковного надбання. Його книги – це невичерпне джерело воістину духовної мудрості та розважливості, яких так сильно не вистачає в даний час.

Святитель Ігнатій, хоч і жив більше ста років тому, настільки актуальний для нас, що ніби є нашим сучасником. Тому читання його праць має обов'язково стати частиною нашого духовного діяння.

*   *   *

Звичайно, вищезгаданий список рекомендованих книг – це лише приблизний перелік духовної літератури, з якого варто починати вивчення скарбниці Передання Церкви. Насправді, кількість книг, написаних святими отцями, неймовірно велике. Перечитати всі – дуже важко, і, швидше, навіть неможливо. Та й цілі у нас зовсім інші. Адже важливо не просто читати святоотцівську літературу, а обов'язково використовувати прочитане в житті. Тільки в такому випадку прочитані книги принесуть нам користь.