Війна, геї та Україна, або Чим небезпечний закон про одностатеві шлюби

Тема одностатевих шлюбів на даний момент, незважаючи на ліберальність нашого суспільства, залишається однією з найскандальніших та найконфліктніших. Дуже незначна частина українців, порівняна зі статистичною похибкою, сприймає гей-шлюби нейтрально чи позитивно. Переважна більшість наших співгромадян виступають категорично проти. Тому тим більше дивно спостерігати, як незважаючи на неприйняття з боку народу, влада України, яка має служити цьому народу, активно просуває тему одностатевих шлюбів.

Наприклад, нещодавно два українські геї подали через «Дію» заявку на реєстрацію свого «шлюбу», а буквально днями депутат від партії «Голос» Інна Совсун подала на реєстрацію у Верховній Раді законопроект, який має на меті зрівняти в правах одностатеві пари та традиційні сім'ї.

Але що буде, якщо цей закон ухвалять? Як це позначиться на суспільстві?

Щоб відповісти на це питання, давайте зробимо короткий екскурс у проблему – подивимося, що відбувається у тих країнах, де гей-шлюби були легалізовані.

Сполучені Штати

У США одностатеві шлюби тривалий час не визнавали. Однак у 2015 році Верховний суд США ухвалив рішення узаконити гей-шлюби по всій країні. Незважаючи на це, у США досі є численні групи, які виступають проти одностатевих шлюбів. Ці групи є досить впливовими, і в країні неодноразово відбувалися конфлікти між противниками та прихильниками ЛГБТ.

Європа

Одностатеві шлюби легалізовані у багатьох європейських країнах. Першими країнами, які легалізували одностатеві шлюби, були Данія та Нідерланди у 2001 році. За ними пішли Бельгія, Іспанія, Норвегія, Швеція, Ісландія, Франція, Люксембург, Ірландія, Німеччина та Фінляндія. У Британії одностатеві шлюби були легалізовані лише у 2013 році.

Однак у багатьох країнах Європи гей-шлюби заборонені. Це, наприклад, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Болгарія, Туреччина, Боснія та Герцеговина, Північна Македонія, Албанія, Румунія, Сербія, Казахстан, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Угорщина, Ватикан. Причина – побоювання конфліктів, які будуть неминучими у разі, якщо уряди цих країн ухвалять рішення про легалізацію гей-шлюбів. До таких країн належить і Україна.

Азія

Більшість країн Азії не визнають одностатевих шлюбів. Навіть у просунутих технологічно і демократично Японії та Південній Кореї зареєструвати ЛГБТ-союз не можна. У 2017 році Конституційний суд Тайваню ухвалив, що одностатеві пари мають право одружуватися, що зробило Тайвань першою країною в Азії, яка легалізувала одностатеві шлюби. Однак і там є серйозний громадський спротив цьому закону.

Африка

У більшості африканських держав діють закони, що криміналізують гомосексуальність. ПАР – єдина африканська країна, яка легалізувала одностатеві шлюби. В інших країнах, таких як Нігерія та Уганда, гомосексуалізм може призвести до ув'язнення або смертної кари. Чи дивно, що саме Африка – це континент, де населення зростає найшвидше у світі?

Зазначимо, що незважаючи на неприйняття одностатевих шлюбів в цілому, ставлення до них все ж таки змінюється. І якщо до 1990 року на міжнародному рівні гомосексуалізм був визнаний психічною хворобою, то сьогодні все більше країн і все більше громадян вважають, що гомосексуальні пари мають бути легалізовані перед державою. Уряди цих країн активно просувають ЛГБТ-повістку, і в деяких випадках опір їй успішно утихомирений.

В інших країнах навіть спроби подискутувати на цю тему перетворюються на серйозні протистояння. Тут можна згадати найсильніший розгром ЛГБТ-параду, який відбувся 2021 року в Грузії. Тоді в сутичках на вулицях Тбілісі загинула 1 людина, а понад 50 отримали серйозні поранення.

Також у 2022 році влада Сербії спочатку скасувала гей-парад, побоюючись масових виступів, а потім – дозволила. І отримали серйозний конфлікт – з розгромом вулиць, спаленими автомобілями, бійками з поліцією та понад півсотнею затриманих.

Гей-шлюби та Україна

Можна не сумніватися, що і в Україні легалізація гей-шлюбів спричинить серйозний громадський спротив. Розрахунок влади на те, що під час війни можна буде «протягнути» потрібний закон непомітно, навряд чи виправдається. Такі речі «непомітними» не бувають. Навіть під час війни. Тим більше, що легалізація ЛГБТ-шлюбів та падіння рівня народжуваності дуже сильно корелюють між собою: у тих країнах, де геї реєструють свої союзи – там і рівень народжуваності помітно нижчий. І треба бути дуже недалекою людиною, щоб не зрозуміти, що Україні зараз треба навпаки приймати закони, які сприяють народжуваності, а не чинять перешкоди їй.

Совсун зізнається, що її законопроект було створено за бажанням і навіть вимогою «союзників»: «Я могла б сказати, що цього від нас вимагають західні союзники – і це правда, вимагають. Та мене спонукало зареєструвати законопроект інше – я бачуся, я говорю з ЛГБТ-військовими, я чую про їхні проблеми. Я переконана, що як суспільство ми маємо виправити велику несправедливість, коли у частини громадян та громадянок менше має прав, ніж у всіх інших».

Скільки таких військових, котрі хочуть жити з людиною однієї статі, Совсун не уточнила. Може, два, може, п'ять. А може й жодного. Суть не в цьому, а в тому, що закон про ЛГБТ-шлюби вирішили просувати, прикриваючись солдатами ЗСУ. Причина зрозуміла – ніхто в суспільстві не заперечуватиме того, що справді треба для армії та наших воїнів. Питання ж про те, що більше їм «треба» – реєстрація гей-шлюбів або прилади нічного бачення, ніхто не ставить.

Але якщо у нас у країні війна, і всі ми маємо працювати на перемогу у цій війні, то вкрай важливим чинником має бути єдність українського суспільства. Тоді чому ніхто не запитує про те, як ухвалення такого закону вплине на консолідацію громадян нашої країни? Чи не виникнуть конфлікти на ґрунті незгоди з таким законом, і чи не стане його ухвалення ще одним чинником (на додаток до релігійних та мовних), що роз'єднує народ?

Прикладів того, що в країнах із сильною релігійною самосвідомістю будь-яка спроба провести ЛГБТ-повістку закінчується конфліктом – безліч. І, швидше за все, комусь дуже хочеться, щоб до цих країн додалася Україна. Причому під час війни.

Висновки

Для православних християн, до яких належать більшість українців, гомосексуальні зв'язки є смертним гріхом. Бог створив чоловіка і жінку для того, щоб вони були в шлюбі і ставали «єдиним тілом» (Бут. 2:24), а сексуальні стосунки мають відбуватися виключно між чоловіком та дружиною (Кор. 7:2).

У книзі Левіт 18:22 чітко говориться, що «лягати з чоловіком як з жінкою – це гидота», а, за словами апостола Павла (Рим. 1, 26-27), чоловіки, які «залишили природне вживання жіночої статі», роблять «мерзотні справи».

Все це тому, що гомосексуальні зв'язки є порушенням Божого задуму про людину, її природу та шлюб, і призводять до руйнування особистості, сім'ї та суспільства загалом. Але саме зараз і сім'я, і особистість, і цілісність нашого суспільства мають представляти для нас величезну цінність. Тому що зруйнувавши все це, ми зруйнуємо себе.

Зрештою, програвши війну з гріхом гомосексуалізму та його невидимими сателітами, ми можемо програти і війну з видимими ворогами. Адже Бог завжди на боці тих, хто живе за Його заповідями, чи ні?