Продовжуємо сповідатися і причащатися: про рішення Синоду щодо коронавірусу
18 березня Священний Синод прийняв Звернення у зв'язку з епідемією коронавірусу. Які будуть вжиті заходи і чи піддалися архієреї УПЦ загальній паніці? Розберемося.
Отже, Священний Синод Української Православної Церкви провів своє засідання і прийняв рішення відносно найближчого майбутнього православних храмів України.
Перший висновок, який можна зробити – Церква закликає не боятися, але вірувати. Відразу виникає запитання: чого не боятися і у що вірити? У Зверненні сказано:
«В даний час несподіваних випробувань, пов'язаних із загрозою епідемії нового інфекційного захворювання, Церква звертається до своєї пастви вічно живого слова Господа нашого Іісуса Христа: «Не бійся, тільки віруй!» (Мк. 5:36). Віра в Бога відрізняє християнина від інших членів суспільства. Разом з тим, віра проявляє себе саме тоді, коли життєві проблеми та загрози ставлять людину перед фактом, коли потрібно простягнути руку назустріч Христові, як зробив це потопаючий в морських хвилях святий апостол Петро».
На жаль, відповіді на поставлені вище запитання вичитуються не прямо, а лише з контексту. «Віра в Бога відрізняє християнина від інших членів суспільства». Згідно з розумінням віри святих отців, християни повинні не тільки вірувати в Бога, але і вірити самому Богу, довіряти Йому, сподіватися на Його Промисел, який облаштовує все премудро. Господь посилає нам випробування для нашого спасіння. Тому Церква закликає не боятися цих випробувань, якими б важкими вони не були. Хтось заразиться коронавірусом, хтось перенесе хворобу в легкій формі, хтось у важкій, хтось помре... Проте в будь-якому випадку християнин не повинен боятися, але довірити Богу і своє життя, і своє здоров'я, і свою смерть. «Будь вірний до смерті, і дам тобі вінець життя» (Одкр. 2, 10).
Другий висновок – Церква не дає ніяких прогнозів щодо тривалості епідемії і катастрофічності її наслідків, але закликає прийняти зі смиренням і вдячністю.
«...у вірі і любові, як справжні християни, зустрінемо всі попущені Богом випробування і з щирою молитвою до нашої небесної Заступниці Пресвятої Богородиці і всіх Святих самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо!»
По-третє, Церква стверджує, що все, що відбувається, не є випадковим збігом обставин, що причиною епідемії коронавірусу стало не те, що якийсь китаєць в Ухані випадково з'їв нещасного кажана, зараженого коронавірусом. Причиною епідемій і будь-яких катастроф є людський гріх, а самі ці катастрофи є гучним закликом Бога до людини покаятися у своїх гріхах і прийти до Нього, єдиного Джерела і життя, і здоров'я.
«... фізичні недуги, що несуть загрозу смерті, не є наслідком випадкового збігу обставин. <...> Тому, хвилюючись, як не захворіти від коронавірусної інфекції, суспільство повинно усвідомити духовні першопричини всього, що сталося. Бог закликає викорінювати смертоносний гріх, який руйнує людське життя, покаянням».
Що стосується України, то найбільш явні і страшні гріхи, які зараз відбуваються на її території – це гріх церковного розколу і гріх ворожнечі до пролиття братньої крові. Плюс особисті гріхи кожної окремої людини. Покаємося?
По-четверте, Церква закликає не подаватися паніці: «Сьогодні, перед обличчям інфекційної загрози, християнам слід уникати паніки, тому що вона є проявом маловір'я». Знову виникає запитання: як відрізнити паніку від заходів розумної обережності? На це запитання відповідь дана досить чітко і конкретно. Священний Синод затвердив перелік гігієнічних заходів, яких повинні дотримуватися в храмах:
- ікони та гробниці з мощами постійно протирати дезінфікуючим розчином;
- храми часто прибирати і провітрювати;
- запивання після Причастя подавати в одноразовому посуді;
- у разі появи симптомів, схожих на інфекційне захворювання, залишатися вдома і викликати лікаря;
- якщо на богослужіння зібралося понад 10 осіб – проводити службу на вулиці і не стояти при цьому близько один від одного.
Ось власне і все.
Цікаво порівняти перелік гігієнічних заходів у Зверненні Синоду УПЦ та Синоду Руської Православної Церкви. Останній наказує набагато більш жорсткі заходи:
- після кожного причасника лжицю обтирати спиртом і занурювати її у воду;
- кожному причаснику обтирати уста не платом, а одноразовою паперовою серветкою;
- Чаші після Причастя не цілувати;
- антидор, просфори і хлібці роздавати в одноразових рукавичках;
- при Таїнстві Соборування кожну людину помазувати окремою ватною паличкою;
- Хрещення здійснювати строго по одному з подальшою дезінфекцією купелі дезинфікуючою рідиною (список рекомендованих рідин додається);
- Хрест після Літургії не цілувати, а тільки покладати на голову, так само як і руку священика;
- перед кожною службою міряти температуру у священно- і церковнослужителів.
П'яте, і, можливо, найголовніше. Богослужіння не скасовуються, а навпаки посилюються.
Церква закликає посилити молитви, насамперед храмові, здійснювати водосвятні молебні, окропляти святою водою міста і села, кожен день дзвонити у дзвони і сугубо молитися про припинення спіткалої нас напасті. І вірити, що Бог почує наші молитви і відверне «всякий гнів на нас спонукуваний».
«Завдяки таким щирим церковним молитвам Господь неодноразово посилав Свою благодатну допомогу і припиняв смертоносні епідемії в історії нашого народу. Віримо, що і нинішня епідемія спільними посиленими молитвами і працями буде подолана».
Як вже було сказано, якщо на службу приходить більше десяти осіб, її слід здійснювати в церковному дворі просто неба, а для Сповіді і Причастя заходити в храм групами по 10 чоловік. І не треба нарікати, якщо в результаті цього служба затягнеться (а вона затягнеться). Священний Синод каже, що можна «у разі необхідності, таїнства Сповіді і Причастя проводити протягом усього дня». Поки складно сказати, як це буде реалізовано на практиці в кожному конкретному випадку. Але з якими організаційними труднощами не довелося стикатися настоятелям, ми повинні радіти, що храми відкриті і у нас є можливість сповіді та причастя.
Якщо храм обладнаний аудіосистемою, що дозволяє на вулиці чути богослужіння, то можна там молитися, а для того, щоб прийняти таїнства – заходити всередину. Або ж можна просто відкрити вікна, якщо храм невеликий.
Ця міра є досить розумною і її слід дотримуватися, особливо там, де існує гостре міжконфесійне протистояння. Можна порадити батюшкам у таких населених пунктах призначити окрему людину, яка б рахувала присутніх у храмі, тому що напевно знайдуться «стукачі» і провокатори, які будуть доносити владі про порушення правил карантину, дійсних чи уявних. А це, згідно з нещодавно прийнятим законом – величезні штрафи. А якщо не дай Бог, хтось із відвідувачів храму помре від коронавірусу, батюшку можуть посадити на вісім років.
І найголовніше: Бог все облаштовує до блага!
«...воля Бога, Який створив небо і землю, море і все, що в них (див. Пс. 145: 6) полягає в тому, щоб ніхто з віруючих в Нього не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:16).
