Операція «Повернутися з Китаю». Хроніки патріотизму, що тріснув по швах
Кілька днів країну колишуть хвилювання з приводу евакуйованих з Уханя співгромадян. Ситуація розділила народ на дві частини. Спробуємо розібратися яка зі сторін права.
З моменту виникнення християнства турбота про хворих, мандрівників, ув'язнених і жебраків, була невід'ємною складовою життя кожного християнина згідно з євангельською притчею про Страшний суд (Мф. 25:34 -36). Країна, де переважна більшість населення називає себе християнами і, здавалося б, повинна знати основоположні євангельські істини про милість і любов до ближнього, на перевірку виявилася не готова до такого випробування - розділилася і в черговий раз виявилася по різні боки барикад.
Велика частина іноземних громадян була евакуйована своїми державами з провінції Хубей у першій половині лютого, коли ситуація ще не набрала таких загрозливих обертів. Україна ж з евакуацією тягнула, дати вивезення громадян переносилися раз по раз без будь-якого пояснення причин з боку уряду.
Перші протести проти евакуйованих з Уханя співгромадян прокотилася по Львівській та Тернопільській областях ще 19 лютого. Обурені активісти встановили блокпост біля санаторію «Медобори», куди планували помістити на карантин 98 «китайських» українців. Люди служили молебні, звертаючись до Богородиці з проханням позбавити їх від співгромадян, які потребують допомоги, що само по собі ніяк не вкладається в рамки християнської етики і суперечить самій суті молебного звернення до святих.
Пізніше літак з евакуйованими співвітчизниками був прийнятий в аеропорту Харкова. Департамент комунікації МВС України повідомив, що евакуйовані з Китаю громадяни України та інших держав будуть доставлені в медичний центр Національної гвардії України «Нові Санжари» в селищі Нові Санжари Полтавської області.
І хвиля протестів з подвоєною силою обрушилася на це невелике містечко.
Одним з учасників протестів в Нових Санжарах, де жителі виступили проти розміщення на території їхнього селища евакуйованих з Уханя, став «священик» Дмитро Педина.
Обурені українці звернулися до керівництва ПЦУ з проханням відреагувати на поведінку «священнослужителя», який закликав блокувати госпіталь в смт Нові Санжари Полтавської області, підготовлений для прийому евакуйованих з Уханя співвітчизників.
– Думаю, що без фінансового підігріву ці акції не обійшлися, – висловив свою думку політолог Олег Постернак. І в його словах є раціональне зерно. Інакше як можна пояснити цілеспрямовано підготовлену провокацію проти УПЦ, проведену в Одесі.
Фейк про те, що православна громада Свято-Успенського Кафедрального Собору Одеси розповсюджує листівки із закликами протестувати проти розміщення в місті евакуйованих з Китаю українців, був опублікований кількома одеськими ЗМІ. Пізніше в мережі опублікували відео, що спростовує фейк про поширення Свято-Успенським собором УПЦ в Одесі провокаційних листівок проти повернулися з китайського Уханя українців. Цей відеозапис опублікували на Telegram-каналі XYOdessa.
Одеський журналіст Юрій Ткачов на своєму каналі в Telegram прокоментував відео, яке спростовує поширену місцевими ЗМІ неправдиву інформацію. Самі ж ЗМІ, поширюються неперевірені або ж свідомо помилкову інформацію, офіційного спростування раніше даними повідомленнями не дали.
Тим часом хвилювання в Нових Санжарах набирали обертів. Чи потрібно пояснювати, в якому подиві перебували пасажири евакуаційного українського борту, спостерігаючи за заворушеннями, викликаними в рідній країні з їх прильотом. Один з пасажирів цього рятувального рейсу Олександр Махов на своїй сторінці в Facebook опублікував кілька фотографій і коментарів, з вдячністю екіпажу і запевненнями, що у них все в порядку.
Однак і в мережі і в реальному житті протестуючому натовпу протистоїть більш розсудлива і милосердна частина населення нашої країни. Так, про бажання допомогти заявила єврейська громада міста Києва, яка запропонувала для розміщення евакуйованих з Уханя свою базу відпочинку. Депутат від «Слуги народу» Макс Бужанський попросив вибачення у евакуйованих з Китаю українців, які зіштовхнулися з агресивною реакцією своїх співвітчизників.
Не залишилася осторонь і Українська Православна Церква.
У той час як представник ПЦУ закликав народ об'єднатися і не допустити проїзду співвітчизників в Нові Санжари, священство Української Православної Церкви закликало паству не втрачати людську подобу і пояснень, що ця ситуація і є справжнісінька перевірка на патріотизм, яку, на жаль, багато не пройшли.
Клірик Запорізької єпархії, протоієрей Олександр Овчаренко назвав тернопільські «молебні» абсурдом і, звертаючись до евакуйованих співвітчизників, сказав: «Ми раді, що ви повернулися!»
«Я ж, в свою чергу, поспішаю нагадати, що той, хто проявляє немилосердя і жорстокість по відношенню до ближнього, який опинився в скрутному становищі, втрачає право називатися християнином. І, будьте впевнені, будь-кому, хто готовий активно чинити опір розміщення у себе в місті евакуйованих, руки при зустрічі не подам». – написав на своїй сторінці у Facebook глава прес-служби Вінницької єпархії протоієрей Володимир Пучков.
Прийняти в своєму будинку частину евакуйованих запропонував митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко), написавши звернення у своєму Telegram-каналі. «Звичайно, там поміститься обмежена кількість евакуйованих, але я, як лікар, готовий взяти на себе турботу про цих людей, поки вони будуть перебувати на карантині» – написав владика Лука.
Про неприпустимість використання важкого положення людей в політичних цілях сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич): «Хіба не кожен з нас міг опинитися на їхньому місці? І хіба правильно використовувати їх складні обставини для зведення політичних рахунків? Упевнений, що кожен зможе правильно відповісти на ці питання, якщо почує голос свого сумління і згадає про те, що таке справжній патріотизм».
На сьогоднішній день евакуйовані люди вже доставлені в медичний центр Національної гвардії України «Нові Санжари». Їм надається допомога і, можна вважати, що напружена ситуація закінчилася благополучно. Але скільки таких «напружених» ситуацій у нас попереду і чи зможемо ми всі їх пройти з честю, не втративши людську гідність і проявивши християнське милосердя.
