Чарівне дерево великого корупціонера
На тему Євангельського читання неділі 32-ї міркує протоієрей Ігор Рябко.
Чарівне дерево Закхея – це те, що шукає кожна щиро віруюча людина у своєму житті. Той, кому обридла двовимірна площина землі, з її безглуздою шаховою грою, той, хто хоче знайди дорогу з землі на Небо.
Двомірний світ, пережовуючи наше життя, рано чи пізно виплюне його на кладовище. Поки він жує жуйку наших прожитих років, ми накопичуємо в собі мотлох непотрібних знань, речей, вражень. Хтось називає цю порожнечу досвідом життя, хтось її досягненнями, а хтось і не намагається дати собі звіт в тому, навіщо він живе і що він від життя хоче. Адже життя одне, і нам була дана можливість прожити його зовсім інакше.
Це видно на прикладі євангельського Закхея, начальника збирачів податків на користь римської окупаційної влади. Він, схоже, втомився від одноманітності свого життя. Йому стала байдужа ненависть до себе одноплемінників, не звертав він увагу і на презирливе до себе ставлення з боку окупантів. У будинку в нього було все необхідне для ситого і спокійного життя. Але на душі у Закхея від цього чомусь не було радості. Йому не вистачало чогось важливого, того, що допоможе йому осмислити своє життя. Прісний побутовий комфорт не може наситити серце, яке шукає солі благодаті. Коли нема солі, люди, як правило, користуються спеціями. Новини, кіно, розважальні шоу, політика, цікаве читання, ігри, туристичні поїздки, посиденьки з друзями – всі ці приправи люди використовують для того, щоб відчути хоч якийсь смак від життя.
Прісний побутовий комфорт не може наситити серце, яке шукає солі благодаті.
Для того, щоб знайти справжнє, а ним може бути тільки Джерело Життя, потрібно підняти голову вгору і постаратися знайти те дерево, яке допоможе нам стати до Нього ближче. Але, навіть знайшовши таке дерево, людині доведеться робити вибір. Якщо ти хочеш знайти Бога, то потрібно відірвати ноги від землі. А якщо ти все ж не хочеш втратити грунт під ногами, то тоді тобі потрібно назавжди забути про Бога. Земля під нашими ногами завжди хитка. Вона в будь-який момент може всмоктати людину, як у воронку, у вир гріхів і прихильностей. Стабільність і спокій душа може знайти тільки в непорушності Бога, в якому нема ані зміни, ані тіні переміни.
Старець Симон Безкровний вчить про те, що ознакою душі, що заплуталася, є її заглибленість у світ жорстоких конфліктів, відсутність часу для молитви, читання, богодумання, її безперервна виснажлива суєта. Живучи внизу, вона перебуває в темному смогу осуду, невдоволення, нарікання. Її стабільним станом є зневіра і озлобленість. У всьому вона бачить тільки порок і розпусту. Лише підіймаючись вгору, вона знаходить той Світ, в сяйві якого бачить красу Божого творіння, наповненого святістю і тишею.
Така душа починає любити всіх, не розрізняючи друзів і ворогів.
Земля під нашими ногами завжди хитка.
Першооснова духовного життя – пряме богопізнання. Поки ми читаємо або чуємо про Бога, ми отримуємо лише знання слів і понять. Мирське розуміння все знає частково та фрагментарно. Духовне осягнення знає Бога, як Він є. Безперестанна молитва закінчується там, де Бог сам відкриває Себе людині. Після цього починається споглядання. Тому тим, хто йде шляхом Закхея і вирішив залізти на дерево, щоб побачити Христа, потрібно намагатися зберігати молитву скрізь. Не тільки під час домашнього молитовного правила або богослужіння, але й на вулиці, на роботі, у всіх повсякденних справах. Ступені молитовного зростання і є ті гілки, по яких рухається людська душа для того, щоб побачити Христа.
Закхей був маленького зросту і, стоячи на землі, він не зміг би побачити Іісуса, тому що Його оточувала юрба людей. Всі ці люди шукали, як правило, не Бога, а своєї вигоди. Хтось хотів випросити здоров'я для себе або близьких, хтось просто подивитися і побачити якесь диво. А хтось прийшов зі злим помислом підслухати що-небудь таке, про що потім можна розповісти в Синедріоні, засвідчивши таким чином свою відданість юдейській еліті. Закхей заліз на дерево не для того, щоб щось попросити, а для того, щоб побачити Христа. Його не бентежили ні насмішки, ні знущальні шпильки на свою адресу.
Закхея вразило те, що з усієї безлічі народу, яка оточувала Іісуса, Спаситель звернувся саме до нього. Голос Божий, звернений до Закхея, повністю змінив внутрішній світ цього маленького чиновника – корупціонера. Він став зовсім іншою людиною.
Ступені молитовного зростання і є ті гілки, по яких рухається людська душа для того, щоб побачити Христа.
Наша душа такого ж малого росту, як і Закхей. Іноді нам здається, що з такою низькорослою духовністю Бог не буде не те що розмовляти, але навіть і дивитися в наш бік. Але це не так. Ми не можемо собі навіть уявити всієї повноти любові Бога до таких маленьких людей, якими є ми з вами. Більш того, заради таких, як ми, Він і прийшов у цей світ. В Його Царство входять не велетні, а малі діти. У дорослого і вже немолодого Закхея залишилася дитяча здатність звернення до Христа, завдяки якій він не посоромився залізти на дерево. На жаль, ця здатність часто втрачається старіючими від суєти світу душами.
Шлях на небо починається тоді, коли людина виходить зі світу думок і пекла бажань для того, щоб увійти в життя духу, живучи лише благодаттю. На цьому шляху вона знаходить порятунок у мирному, рівному, незмінному благодатному стані духу, в якому є живий Бог. Чим вище людина буде підніматися до Бога, тим більше буде зростати цей стан. Таким чином душа знаходить Істину, яка робить її вільною. Тільки вона може звільнити душу від полону світу і гріха. Але для цього потрібно відкинути всі страхи і сумніви.
Абсолютна Істина – це пізнання Бога, як Він є. Уявлення про Бога не можуть бути Богом, і в цьому полягає помилка дуже багатьох християн. Егоїстична шкаралупа наших горделивих уявлень про Бога є одним з головних гріхів, з якого народжуються всі єресі і розколи. Не можна бачити Божественне буття, як людина.
Бога треба бачити очима Бога, якого ми шукаємо на Небі, в той час як Він чекає нас всередині нашого серця.
