Афонський старець Гавриїл: Що таке смирення. Випадки з життя ченців
Про важливість смирення і про те, у що воно може вирости з Божою поміччю, – афонський старець Гавриїл Карейський.
Браття, я бажаю вам потрапити в Рай і опинитися в лоні Авраама, Ісаака і Якова. Коли я жив у Новому скиту, там був такий старець Феофілакт. Він був із братства Йосипа Ісихаста. І коли старець Йосип преставився, то він сам став старцем.
Одного разу я побачив його й крикнув йому:
– Отче Феофілакте! Бажаю тобі потрапити в Рай і опинитися в лоні Авраама, Ісаака і Якова.
І тоді старець Феофілакт відповів:
– Я не відрікаюсь від Раю. Але що я буду там робити? Я – скотина.
Ось, бачите яке смирення? Величезне смирення мав також старець Порфирій. Старець Софроній (Сахаров) розповідав про нього, що він найсмиренніший чоловік на планеті.
У Новому скиту був такий отець Євменій. Він був послушником у старця Никифора. І одного разу він пішов у каливу до святого Порфирія Кавсокалівіта. А святий Порфирій в цей час здійснював Божественну літургію. І під час літургії отець Євменій побачив, що навколо старця Порфирія перебувають ангели.
Коли літургія закінчилася, він впав до ніг святого Порфірія й сказав:
– Старче, ти – святий. Тому що з тобою служили ангели. Я сам це бачив.
Порфирій Кавсокалівіт спочатку розгубився. Потім сказав йому:
– Ех ти, бовдуре! Ангелів ж ти бачив, а не я! Так святий – ти!
Ось таке смирення було природним. І тому святі отці кажуть, що ченців смирення і без справ рятує. Тому Ісаак Сирін і каже: «Що сіль для всякої їжі, то смирення для всякої чесноти».
Якщо є якісь чесноти у душі, але немає смирення, то це як несолона їжа – нікуди не годиться.
Спочатку звичайне смирення, а потім воно виростає в чисте серце. Але це вже буває у святих подвижників. Це вже благодатний стан, дар від Бога.
Бо, браття, ми повинні, скільки можемо, вкластися сюди – в смирення.
За матеріалами Інформаційного порталу Святої Гори Афон
