Такої народної любові, яку має Блаженніший Онуфрій, немає ні в кого
5 листопада – день народження Предстоятеля УПЦ, Блаженнішого Митрополита Онуфрія.
Взагалі-то ченці не відзначають свій день народження. Ченцю не належить що-небудь святкувати, крім церковних свят. Блаженніший так і чинить. До речі, при нинішньому Київському Митрополиті поступово відійшла колишня традиція супроводжувати церковні свята або ж особисті пам'ятні дати архієрея рясними застіллями. Аскетизм Блаженнішого позитивно діє на його оточення – і це добре.
Митрополит не відзначає день народження по-світськи. Він молиться – служить Божественну літургію. Ми теж молимося цього дня в храмі або вдома. Ми дякуємо Господу за те, що Він послав нам потрібну людину в потрібний момент. Просимо, щоб зміцнив його і зберіг.
Блаженніший Онуфрій дуже потрібен Церкві сьогодні. Він необхідний Україні, він потрібен всьому світу. В Україні зараз вирішується питання про єдність світового Православ'я, а значить – питання про долю всього Всесвіту. І Блаженніший є ключовою фігурою в цій темі.
Хотілося б відзначити наступне. Теперішній Предстоятель Церкви змушений висловлюватися не тільки з питань духовного життя або церковного устрою, а й за темами, в яких життя суспільства стикається з буттям Церкви. Говорить про це і Київський Митрополит. І тут відбувається чудова річ – духовний вигляд Блаженнішого дає вагу і силу його архіпастирському слову.
Про що б не говорив владика: про політику і політиків, про війну, поділ українського суспільства, націоналізм і патріотизм, автокефалію – він дивиться на всі ці явища очима Євангелія. Його свідчення сприймається як справжній голос Церковного Передання. І якщо християнин дійсно любить Бога і ставить віру вище за будь-яку ідеологію, вище за любов до Батьківщини, вище за все взагалі – йому по дорозі з Блаженнішим Онуфрієм.
Можна сказати, що Блаженніший, всупереч своєму бажанню, стає сьогодні культовою фігурою. Мережею гуляють сотні його фото, цитати з проповідей та інтерв'ю, свідчення про нього авторитетних сучасних ієрархів і подвижників. Його богослужіння збирають безліч людей.
Народна любов до Блаженнішого – дуже важливий факт. Це те, що неможливо купити або отримати обманом. Душі простих людей тягнуться до Митрополита Онуфрія, тому що вони відчувають: цей єпископ – дійсно ікона Христа. Змучений народ України бачить у своєму архіпастирі істинні плоди правильного християнського життя, про які написав апостол Павло: «Любов, радість, мир, довготерпіння, благість, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (Гал. 5, 22-23). Тому і любить його, тому і слідує за ним.
Такої народної любові, яку має наш Блаженніший, не має більше ніхто з публічних осіб України! І тим більш несприятливо на тлі образу Блаженнішого виглядають ті, хто йде нині проти УПЦ та її Предстоятеля.
Шкода, що цього не враховують зараз противники Церкви. Вони увійдуть в історію як богоборці. Блаженніший же назавжди залишиться в народній пам'яті як Божа людина, що закликає до виконання євангельських заповідей. Чи замислюються про це нові «леніни» і «хрущови»? Навряд. Якби замислювалися, не творили б того, що творять.
Сьогоднішня церковна ситуація дуже нагадує початок 20-х років минулого століття. До влади прийшли безбожники, над Церквою згущуються хмари. Безпрецедентний тиск відчуває Патріарх Тихон і його духовенство. Держава за допомогою Константинополя створює псевдоцеркву для виконання своїх ідеологічних планів. Гоніння вже починаються. Храми поступово захоплюються розкольниками.
Як все схоже зараз... І хочеться побажати Блаженнішому Онуфрію сьогодні: «Дорогий Владико! Ваш шлях дуже схожий на хресний шлях святого Патріарха Тихона. І ми молимо Бога, щоб Він дав Вам сили донести цей хрест до кінця. Поки йдете ви, ми йдемо за вами. Якщо не стане Вас – можемо зупинитися і ми. Нехай Господь зміцнить Вас і збереже для Церкви. Вона так потребує сьогодні Вашого пастирського слова і молитви».
Многая літа, наш улюблений Блаженніший Владико!
