«Для незрячої людини православна тактильна ікона – це світло віри на кінчиках пальців»

16 травня у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври вперше в Україні відкрилася виставка тактильних ікон в рамках соціально-культурного проекту «Лаврські святині» для людей з порушеннями зору. Головний організатор – Всеукраїнський фонд сприяння міжнародному спілкуванню «Українське Народне Посольство». Цей фоторепортаж – враження журналіста СПЖ від знайомства з сюжетами чудотворних Печерських ікон.

Автор цих рядків вирішив прийти сюди ще задовго до початку церемонії відкриття виставки, але тут вже були, мабуть, перші її відвідувачі – учні київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №5 ім. Я.Батюка для сліпих і слабозорих дітей. Спостерігаючи за тим, як вони торкаються пальцями до образу, читав на їхніх обличчях внутрішні переживання. Здавалося, вони бачили ці твори, але якимось іншим зором.

Діти, до того ж, могли прочитати абеткою Брайля інформацію про цей образ, розташовану трохи нижче самої ікони. Поки учні спецшколи «розглядали» образи, поспілкувалися з її директором Катериною Антонюк. «Нас сюди запросили організатори, і ми із задоволенням сюди приїхали. Тут у нас учні 10 класу. В нашій школі навчаються діти, в основному, незрячі з народження, і для них це вже не перше знайомство з такими рельєфними іконами. У нас були в гостях в школі іконописці, тільки з ликами з дерева. Діти з ними знайомилися, а коли обмацували, щось про себе казали, ніби розмовляли з цими образами. І зараз дивлюся на них, і мені іноді здається, що сліпота перед іконою відступає...»

Катерина Василівна поділилася і своїми враженнями. «Це чудово, що наше суспільство і церква, зокрема, повернулися обличчям до незрячих людей, до незрячих дітей. І подібні виставки важливі для всіх нас, не лише для сліпих. Хотілося б побільше таких виставок».

Час наблизився до початку церемонії відкриття, і виникло таке враження, що журналістів тут зібралося більше, ніж просто відвідувачів. Це й не дивно, оскільки подібна виставка організована в Україні вперше. Всіх присутніх спочатку вітала автор проекту «Тактильні ікони» Оксана Гайдук, яка, зокрема, сказала: «Ми плануємо, щоб ці ікони були представлені в кожному регіоні України. І наша мета – дати уявлення про церковний іконопис інвалідам по зору. У нас в країні понад 100 тисяч незрячих людей, і щороку їхня кількість зростає на 10-12 тисяч. І я впевнена, що більшість з них відвідує храми. А тактильні ікони і створені для того, щоб люди з проблемами зору також, як і всі ми з вами, змогли долучитися до глибини і краси церковного мистецтва...»

Заступник керівника соціального відділу Лаври ієромонах Гліб, що виступив наступним, зауважив, що виставка тактильних ікон відкривається в день пам'яті покровителя всіх знедолених преподобного Феодосія Печерського з благословення намісника Лаври митрополита Павла. «Ці ікони, – сказав священик, – ми звикли бачити щоразу заходячи до храму. А інваліди по зору їх побачити не можуть, але коли вони доторкаються до них рукою, то відчувають образ душею, що благодать Божа перебуває з ними. Можна так і сказати, що для незрячої людини православна тактильна ікона – це як світло віри на кінчиках пальців. І я впевнений, що ця виставка принесе велику духовну користь усім нам», – сказав батюшка.

За словами отця Гліба, цей проект — не єдина ініціатива, яку підтримує Києво-Печерська Лавра. «Соціальний відділ постійно опікує незрячих інвалідів столиці та Київської області. Цієї неділі, у неділю про сліпого, в селі Велика Мотовилівка під Києвом відбудеться освячення храму при реабілітаційному центрі для сліпих. З благословення Високопреосвященнішого митрополита Павла ми всіляко допомагаємо у будівництві цього храму. Також туди буде передана ікона», – сказав священик.

А зовсім недавно також у Лаврі пройшла конференція, присвячена питанням воцерковлення незрячих. Її проведення ініціювало всеукраїнське благодійне товариство інвалідів та пенсіонерів «Обличчям до істини».

Не менш популярним у цей день у журналістів був автор цих тактильних ікон – скульптор Михайло Федорин, але кореспонденту СПЖ вдалося взяти у нього ексклюзивне інтерв'ю.

«Я чув легенду, – сказав інтригуюче Михайло, – що перша, як ми говоримо зараз, рельєфна, тактильна ікона, вийшла з під руки Святого Апостола Луки. Це була ікона Богородиці «Одигітрія», що в перекладі означає «Дороговказниця». Передання свідчить, що сліпі, яким Богоматір вказала шлях до джерела, захотіли побачити її образ, і Святий євангеліст Лука виконав їхнє прохання – зробив ікону рельєфною за допомогою смол. Ну, а сьогодні... От така, як у мене, тактильна ікона – це практично барельєф, тобто ліплення, а потім робиться відлив з гіпсу. Гіпс тонований, тобто його склад такий, щоб руки не ковзали і зручно було обмацувати ікону незрячій людині. Тут тільки частина лаврських святих, представлено 6 ікон – ікона Пресвятої Богородиці «Всецариця», Свенська Печерська ікона Пресвятої Богородиці, ікона Успіння Божої Матері, ікони преподобних Агапіта, Антонія і Феодосія Печерських. Я із задоволенням приймаю участь у цьому проекті для незрячих. Фахівці кажуть, що можливість таким чином, на дотик «бачити» ікони благотворно позначається як на духовному, так і фізичному здоров'ї таких людей. Нехай їхні звернення до Бога дають їм надію на зцілення», – сказав скульптор.

Розмір кожного образу – 50 х 80 см, вага – близько 10 кг. Перед відкриттям виставки всі образи були освячені.

А ще Михайло Федорин зізнався, що найважче йому далася ікона «Свенська». «Вона дуже цікава, дуже красива, це візантійська пластика. Завдання не полягало у механічному переведенні зображення, потрібно було домогтися того, щоб люди могли відчути руками той дух краси і культурної пластики, яку ми бачимо. Відчути "Свенську" ікону, зробити її в об'ємі було дуже цікаво», – сказав він. На виготовлення образу пішло більше місяця, інші ікони скульптор «робив день-два-три».

Вражень від усіх цих спілкувань була маса. Особливо, коли до храму прийшла невелика група іноземців з Китаю. Гості з цікавістю розглядали та обмацували ікони, посміхалися, багато фотографувалися і внесли пожвавлення у загальну атмосферу. І як тут не піти на контакт. Не дивлячись навіть на те, що знайомитися та розмовляти довелося через перекладача.

«Ми – делегація з Китаю у рамках культурного обміну між нашими країнами. Нас 5 чоловік. А мене звуть Ю Хань Кай, я з Пекіна. В Україні ми вже були, а в Лаврі – втретє. Дуже подобаються святі місця. Православна релігія в Україні – це, як я зрозумів, головна релігія тут. Ми були у багатьох країнах світу, але я особисто вважаю, що найкрасивіші церкви в Україні. І ось ця Трапезна – дуже красива. Нам пояснили, що це за виставка... Якщо держава, суспільство, а разом з ним і церква піклуються про інвалідів – це дуже добре. Нам в Україні дуже подобається...»

Організатор виставки – фонд сприяння міжнародному спілкуванню «Українське Народне Посольство» – після її закінчення планує познайомити з іконами скульптора Михайла Федорина різні єпархії УПЦ.

Виставка працюватиме протягом двох місяців.