Як виховати патріота-християнина: в УПЦ обговорили викладання християнської етики
3 лютого з благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія в актовій залі духовного училища Свято-Покровської Голосіївської Пустині (м. Київ) відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Біблійна історія та християнська етика» в освітньому просторі України». Захід, на якому побував і журналіст СПЖ, був організований Відділом релігійної освіти, катехізації та місіонерства при Священному Синоді Української Православної Церкви.
Що може сьогодні запропонувати суспільству Православна Церква в сфері освіти і виховання дітей та молоді? Мабуть, саме так можна сформулювати головну тему, яку зацікавлено обговорювали близько 200 учасників конференції. Серед них – керівники єпархіальних відділів релігійної освіти, викладачі недільних шкіл, педагоги вищих навчальних закладів, науковці академічних інститутів, методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, представники Міністерства освіти, Академії педагогічних наук України та профільних громадських організацій.
Розпочалась робота конференції з пленарного засідання, на якому Голова Відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства при Священному Синоді УПЦ Високопреосвященніший митрополит Полтавський та Миргородський Филип оголосив вітальне слово Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.
«Сподіваюсь, що ця конференція, – йдеться у привітанні, – стане ще одним кроком у моральному оновленні та духовному відродженні нашого народу і, насамперед, нашої молоді. Організація навчально-виховного процесу, на наш погляд, неможлива без духовно-моральної складової, яка відкриває перед учнями та студентами шлях до пізнання Божого світу, його величі, краси і гармонії, а головне – усвідомлення Божої присутності і Божого Промислу в ньому.
Освіта, як формування і розвиток цілісної особистості українського громадянина-патріота, є сферою спільної відповідальності Держави та Церкви, і Православна Церква пропонує сучасному суспільству освячені багатовіковою традицією зразки співпраці творчих людей в ім'я блага людини та вдосконалення розуміння премудрості Творця.
Святитель Григорій Богослов говорив, що освіта – це виховання словом і ділом. Сучасний світ вимагає не тільки слів, а й конкретних дій. Тому хочу побажати плідної роботи на ниві освіти педагогам, а також наснаги і творчих звершень усім, кому не байдуже майбутнє нашої Батьківщини і нашого народу.
Закликаю щедрі Божі благословення на організаторів, учасників і гостей конференції. Молюся, щоб вона стала ще одним вагомим кроком, який сприятиме розвитку та становленню українського суспільства».
Слова Предстоятеля УПЦ, звернені до учасників конференції, не тільки дали точну оцінку важливості того, що відбувається, але й налаштували всіх на плідну роботу. Тим більше, що в актовому залі на стелажах був представлений важливий заділ – книги та навчальні посібники у друкованому і електронному вигляді, які вже використовуються в дошкільних і шкільних програмах духовно-морального виховання дітей та молоді. А на пленарному засіданні спікер конференції владика Филип презентував новинку – Програми для загальноосвітніх навчальних закладів (1-11 клас) «Біблійна історія та християнська етика».
Курс був розроблений та створений авторським колективом світських і православних педагогів Полтавської місіонерської духовної семінарії, Національної академії педагогічних наук України, Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та Всеукраїнського православного педагогічного товариства. За словами владики Филипа, в основу змісту цього курсу були покладені Святе Письмо Старого і Нового Завітів, основні положення вчення Іісуса Христа і апостолів, канонічні першоджерела і свідчення авторитетів християнської церкви, художня літературна спадщина видатних українських та світових письменників, яка містить зразки досвіду християнської культури. Також була висловлена надія, що впровадження цього курсу в освітній простір України сприятиме гідному вихованню учнівської молоді на засадах традиційних християнських цінностей, в дусі високого патріотизму та любові до України.
Про важливість саме такого підходу до виховання наших дітей та молоді говорили у своїх виступах на пленарному засіданні представник Білоцерківської єпархії, вчитель-методист Кагарлицької загальноосвітньої школи, доктор богослов'я протоієрей Ігор Ковровський. Батюшка зазначив, що і в минулі століття саме Православна церква просвіщала суспільство, ефективно вирішувала питання народної освіти. Про це свідчать давньоруські літописи, натхненна духовна література, перлини народної поезії, які беруть коріння у християнському благочесті і, нарешті, висока християнська моральність народу в ті часи.
Згадали на конференції і ситуацію у ХХ столітті, коли вона докорінно змінилась. Тривалий час здійснювалась політика, яка ставила за мету поступову ліквідацію Православної Церкви та її впливу на суспільство, зокрема, на сферу освіти. Кілька поколінь педагогів стали жертвами антицерковної пропаганди, були змушені виховувати в дітях критичне, зневажливе ставлення до релігії, християнської віри. І тільки із здобуттям Україною незалежності ця ситуація почала змінюватися на краще. Саме про це говорив у своєму виступі на пленарному засіданні заступник голови Громадської ради з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України Юрій Решетніков.
Серед головних досягнень Юрій Євгенович назвав початок процесу державного визнання документів про освіту, наукові ступені і вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами, затвердження Міністерством програм духовно-морального спрямування, а також програм виховання на основі християнських цінностей в дошкільних навчальних закладах України. Є й низка об'єктивних стримуючих обставин, про які також йшла мова.
«Але процес пошуку разом взаємоприйнятних рішень успішно триває. В тому числі, і на цій конференції», – підкреслив Юрій Решетніков.
А конкретний приклад результатів духовно-морального виховання підростаючого покоління привела з трибуни конференції Василина Хайрулліна – член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософії. 27 років вона очолювала київську школу № 272 і була практично піонером у впровадженні в навчальний процес основ християнської етики.
«Це державна школа, яку всі знають як український колеж імені Сухомлинського. Школа ліцейського типу з 1 по 11 клас. Ми своїх дітей вирощуємо. Сьогодні там понад 900 учнів. З дня заснування у 1988 році, ми перебували у постійних експериментах. У 2004 році – перший експеримент – створення умов для самореалізації особистості учня і вчителя, потім приділяли увагу формуванню духовності особистості на засадах традиційних цінностей українського народу. Ми розробили структурно-змістовну модель школи духовного зростання. З урахуванням того, що батьки різного віросповідання, ми сформулювали це так: «Етика: духовні засади». У нас є хрестоматія, дуже добре розроблена для початкової школи –«Дивоцвіт дитинства». Там – десятки творів Сухомлинського, там – Любов Забашта, там – Ліна Костенко, у творчості яких – особлива любов до української історії та культури. Дитина відкриває книгу, читає і починає усвідомлювати, що людина починається з добра. Програма розрахована з урахуванням віку з 1 по 11 клас, програма дуже культурологічна, але все одно на засадах православної культури. Діти виходять дивовижні. Дивовижні за поведінкою, за відношенням один до одного, за вихованістю. Не кажучи вже про те, що, наприклад, випускники минулого року 11А класу практично всі вступили до ВУЗів, і вступили на бюджет».
Наприкінці свого виступу Василина Миколаївна запропонувала подивитись невеликий відеофільм про цю школу. Він справив велике враження, а там, де учні співають у класі «Молитву за Україну», стоячи підспівували дітям всі учасники конференції.
Після пленарного засідання була перерва, під час якої учасники конференції продовжили спілкуватися між собою в кулуарах, і розмови на злободенні теми не припинялись.
Голова Всеукраїнського Православного педагогічного товариства протоієрей Анатолій Затовський впевнений, що результати цієї конференції дуже важливі для Української Православної Церкви, оскільки духовна освіта відіграє важливу роль у формуванні людини. «Немає необхідності обґрунтовувати тут просту істину, що освіта є одним з тих наріжних каменів, на яких стоїть і будується саме буття народу в усьому різномаїтті його життя. Людина – це її віра. Але віра, каже апостол Павло, від слухання, а слухання від проповідника. Чи не тому і Сам Христос останньою і головною заповіддю для апостолів звелів : «Ідіть, і навчіть всі народи».
А головний організатор заходу – голова Полтавської єпархії, ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії митрополит Филип у бесіді з журналістом СПЖ окреслив головні особливості порядку денного.
«Накопичилося багато проблем, питань, які треба обговорити, знайти спільні рішення, виробити спільні дії, що відповідатимуть позиції церкви та законодавству України. Нам треба, перш за все, шукати проблеми, які ми можемо вирішити самі. Звертатися до когось – це перекладати свої проблеми на чужі плечі. Сьогодні ми зібралися, щоб обговорити, що ми можемо зробити краще і як досягти певного результату. В організації духовно-морального виховання дуже багато залежить від викладача й особистості дитини, багато залежить від досвіду викладача. Біблійна історія та християнська етика – це дуже широкий пласт і суспільного знання, і людського знання, і це дуже глибокий курс Священного Писання, і можна говорити тут дуже багато. Для кожної дитини цікавими можуть бути різні речі. Для однієї – одне, для іншої – інше. Тому викладач повинен вміти підібрати ключ до серця учня, щоб зацікавити його саме важливими, світоглядними і проблемними моментами в історії людства, в історії нашої духовної культури, в історії нашої віри, нашої церкви. Тому одне з головних завдань – готувати гідних викладачів. А це вже не можливість церкви, це можливість держави».
Цю та інші проблеми учасники конференції продовжили обговорювати після перерви на засіданнях трьох тематичних секцій. Одна з них так і називалась: «Проблематика підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів для викладання предметів духовно-морального змісту». Обговорювались такі теми, як «Педагогіка в контексті духовної освіти», «Цінності нового педагогічного мислення», «Вплив інформаційно-комунікативних технологій на формування духовних цінностей сучасної молоді», «Школа знань чи школа цінностей: духовно-моральні орієнтири нової української школи», «Реалізація ідеї духовного розвитку особистості вчителя в умовах реформування сучасної вищої педагогічної освіти в Україні».
А зав. кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету, доктор педагогічних наук, професор Марина Гриньова розповіла, що при університеті з 2017 року розпочнеться підготовка на стаціонарі, а також заочно викладачів з предмету «релігієзнавство». Людина, яка отримає магістерську ступінь з релігієзнавства зможе викладати в школах також предмети духовно-морального спрямування. На цьому курсі вивчатимуться ази Православ'я, Священна історія Нового та Старого завіту, катехізис, введення в літургійне богослов'я, методика викладання Закону Божого, церковнослов'янська мова.
На другій секції учасники конференції обмінялись своїм досвідом та обговорили перспективи викладання курсу «Біблійна історія та християнська етика», а також інших духовно-моральних курсів у середніх школах України. Зазначалося, що у Рівненській, Запорізькій, Івано-Франківській та деяких інших областях в загальноосвітніх школах вже йде викладання біблійної історії, християнської етики та культури за програмами, у розробці та апробації яких беруть участь православні педагоги.
Але говорилося й про те, що, на жаль, справа просувається не так швидко, як необхідно для подолання духовно-моральної кризи у суспільстві, і в першу чергу в сфері освіти. Тож результати конференції, згідно внесених пропозицій, мають стати своєрідною дорожньою картою для подальшої більш дієвої спільної роботи церкви і держави в цьому напрямку.
У свою чергу секція 3 була присвячена обговоренню подальшого розвитку системи дошкільного та позашкільного духовно-морального виховання на конкретних прикладах роботи духовно-просвітницьких центрів, художніх, спортивних та музичних об'єднань, недільних шкіл. Особливий інтерес викликала тема «Створення системи духовного виховання дітей за проектом «Школа майбутнього». А судячи з настрою учасників конференції після підбиття її підсумків, стало ясно – розмова відбулась цікава і така, що запам'ятовується. Саме так сказала автору цих рядків про свої враження викладач недільної школи столичного Свято-Макаріївського храму Світлана Косінова.
«Для мене ця конференція стала святом душі і величезної радості. Щоб побачити колег, почути, чим живе наш православний світ. Своєю педагогічною діяльністю ми намагаємося цей світ перетворити. Це нам під силу. І ці сили я бачу тут сьогодні – і педагогів, і батюшок, наших чудових просвітителів, які діляться своїми напрацюваннями, пропонують нові програми та не зупиняються на досягнутому. Полтава, і Кременчук, і Вінниця. Все це додає сили, як ніби ти на крилах летиш. Буду з радістю брати, я їх тут побачила, нові навчальні посібники, книги для дітей, які приходять у нашу недільну школу – ділитися, показувати, залучати батьків. І всім, хто приїхав сюди з інших міст – низький уклін за те, що всі разом ми не припиняємо боротись за духовність наших дітей і за те, без чого не можна жити людині. Ось тут розумієш, що ми не можемо інакше. І дякую Господу за те, що подарував нам таку радість. Радість спілкування, радість бачити одне одного, радість нових вражень, і будемо нести цю радість у наше суспільство».
