Агрокультура серця. Притча про Сіятеля

«Притча про Сіятеля» ставить перед нами екзистенційні питання. Як Слово Боже переломлюється у внутрішньому світі нашої душі? Яка реакція нашого «Я» на заклик Бога, до нього звернений? Слово Боже має в собі приховану силу, але проявляється вона по-різному, в залежності від середовища, куди слово потрапляє. І тут Спаситель закликає нас зробити аналіз стану грунту, на якій сіється Його Слово. А він має свої різновиди.

Грунт придорожній

Психічний тип цих людей нічим не відрізняється від тварин. Їхня любов зосереджена на самих собі. Корисно, добре – те, що приємно. При цьому приємність зосереджена, як правило, на фізіологічних нервових закінченнях. Добре те, що смачно, що сексуально, що м'яко, приємно пахне, та інше. Краса світу – і та для них недосяжна, тому що їхня тверда шкіра на цю красу не рефлексує.

Питання «духовні» для них – «китайська грамота». В силу неможливості для їх грунту серця прийняти в себе насіння Слова, вони, по своїй гордині, відносять всіх, хто вважає інакше, до людей «фанатичних», «темних», «недорозвинених», «які вдарились у релігію», і т. д.. Їх гіпертрофована гордість відчайдушно не хоче бачити свою ущербність і воліє вважати тих, хто думає інакше, відсталими людьми. Як, наприклад, людина, сліпа від народження, буде вважати всіх, хто зрячий – божевільними. Для цих людей є тільки одна мета в житті – ВИГОДА. Це пихаті люди, з дрібною душею і великими амбіціями. Говорити з ними про ГОЛОВНЕ – це що метати бісер перед свинями: розтопчуть, загадять і обхрюкають.

Грунт кам'яний

Дещо краща за попередню, але, на жаль, теж нездатна до плодоношення. Вони здатні «запалитися» від почутого СЛОВА Божого, воно їх може надихнути, але ненадовго. Добре про таких людей сказав поет:

«Буває прокинешся як птах,
крилатою пружиною на взводі,
і хочеться жити, і працювати
але до сніданку це проходить»

Ця «крилата пружина» дуже короткого часу дії. Притому спрацьовує вона на все. Такий самий механізм дії у неї буде на «Езотерику», на «Ранкову гімнастику», «Вечірні прогулянки», на «Заняття з живопису», на «Помірне харчування» – загалом, вистачає цієї рішучості ненадовго. Вона спалахує і згасає, як лампочка на світломузиці: часто, але читати при ній не вийде. Насіння Слова Божого вимагає постійності і догляду, і отже, терпіння, а цього у таких людей немає.

На цьому кам'яному грунті може зростати лише дрібна травичка миттєвих захоплень, маленьких справ, які не вимагають зусиль. Іноді чутливість цих людей можна переплутати з побожністю або релігійністю, але це не так. Це помилкова чуттєвість, яка відноситься до сентиментальності, але не до справжнього релігійного почуття. Подібного роду люди готові завжди рухатися по дорозі в Царство Боже, але тільки не своїми ногами. Краще на таксі, або на попутках. Лише б хтось віз. Цей тип найчастіше знаходить свою релігійність у різноманітних сектах, з позиції яких для спасіння достатньо лише віри (визнання факту існування Бога, Викуплення), та «прямо в рай, прямо в рай, тільки ніжки задирай». 

Грунт, зарослий бур'яном

Цей грунт характерний для тих, хто хоче поєднати в собі непоєднуване. Щоби «і вовки були ситі, і вівці цілі». Вони і хочуть догодити Богу, і про «мамону» не забувають. Суміщення життя між Богом і світом призводить до того, що багатотурботливість поглинає насіння Слова Божого. Коли Спаситель сіє його в нашому серці, то воно вимагає постійної турботи і догляду.

Не можна відволікатися на щось інше, поки насіння Слова не зміцніє і не перетвориться на розкішне дерево. А коли це станеться, то й нічого іншого вже не буде потрібно. Але у цих людей виходить так, що і Слово Боже посадили, а навколо нього ще багато чого вимагає догляду. І тут потрібно приділити увагу, і за цим прослідкувати. Між дачею, бізнесом, дітьми, роботою і турботою про здоров'я Бог втрачається. Він стає одним з багатьох «прошаків», які потребують уваги, турботи, часу. А на всіх, в тому числі і на Нього, як то кажуть, «вічно не вистачає часу». Кажуть це, звичайно ж, неправильно, тому що «не вистачає» тимчасово, а «вічно» вже нам Бога буде не вистачати. За двома зайцями не вженешся, а якщо їх десять, то й поготів. Спроба встановити рівновагу між Богом і світом призводить до того, що людина втрачає Бога. А те, що в світі, він втратить з останнім подихом.

Чорнозем

З чотирьох категорій тільки одна приносить плід. Це натури цілісні, у яких слово не розходиться з ділом і які, слухаючи і сприймаючи Слово Боже, намагаються його виконати і жити за його вказівками. Але і у цих людей з чуйним і щирим серцем доброго ґрунту покора євангельському слову не буває однаково повною і досконалою. Інший приносить плід в тридцятикратному розмірі, інший у шістдесят, інший в сто. Це означає, що один в силах виконати третю частину того, що від нього вимагає вищий ідеал християнської досконалості, інший – майже дві третини, і лише небагатьом вдається виконати все повністю і досконало. Це натури обрані.