Церква на сторожі духовної безпеки особистості

З ініціативи Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді Української Православної Церкви з благословення Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у Києво-Печерській Лаврі 6 вересня відбувся круглий стіл. На порядку денному – обговорення практичних і богословських питань, пов'язаних із захистом свободи особистості в умовах розвитку інформаційного суспільства. Напередодні СПЖ анонсував цю подію. А наш кореспондент, який прийняв у ній участь, розповість про головні подробиці.

Перед початком засідання головний організатор, голова Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді УПЦ митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, у короткому інтерв'ю журналісту СПЖ повідомив, що «Проведення круглого столу викликано великою кількістю як індивідуальних, так і колективних звернень віруючих Української Православної Церкви на адресу Предстоятеля УПЦ Онуфрія. Вже досить тривалий час нашу паству турбує тема електронних носіїв, ідентифікаційних номерів, а зараз ще і запровадження в Україні біометричних паспортів. Тому ми запросили сюди на дискусію єпископів, духовенство, юристів, вчених-богословів, мирян, електронників, повинні виступити і наші законодавці. Православний народ турбується, і Церква повинна давати відповіді на нові виклики сучасного життя. Я впевнений, що ця дискусія з вірними Української Православної Церкви допоможе сформувати у світлі Євангельської істини виважене ставлення до тих ризиків для спасіння безсмертної душі, з якими стикається сучасний християнин, і додасть йому впевненості в сповіданні Христової Істини».

Для участі в обговоренні порядку денного прибули керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський та Броварський Антоній, митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан, намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври митрополит Почаївський Володимир, єпископ Бердянський і Приморський Єфрем.

У своєму вступному слові Високопреосвященніший Антоній, звернувся до історії, коли Церква була знесилена багатолітніми гоніннями і протягом багатьох десятиліть жила в умовах державного атеїзму. «Тепер ми бачимо,– сказав владика,– що відбувається масштабне церковне відродження. Ми повинні показати нашу здатність до послідовного християнського осмислення сучасності і комплексно вирішувати проблеми, які стоять перед нами у зв'язку з розвитком новітніх технологій. По-перше, Церква дає послідовну богословську оцінку таким явищам. По-друге, намагається у взаємодії з державними органами захистити свою паству від можливої дискримінації за релігійною ознакою. Закон гарантує кожному громадянину право на відмову як на використання документів з безконтактними електронними носіями, так і на внесення його персональних даних на такий носій. Особливо я хочу звернути увагу на те, що майже у всіх документах, присвячених цій проблемі, Церква закликає духовенство і парафіян зберігати спокій і не піддаватися на провокаційні заклики тих, хто намагається зруйнувати церковний і громадський спокій. Хочу підкреслити і те, що ми повинні вірити у святість і соборність Церкви. Всі вірні Православної Церкви повинні перебувати в духовній тверезості і повинні просити Господа нашого Іісуса Христа, щоб Він зберіг нас у вірі і благочесті і захистив нас від усякої спокуси».

Проректор Міжрегіональної академії управління персоналом, професор, доктор політичних наук Микола Головатий присвятив свій виступ державним аспектам захисту національного інформаційного простору в сучасній Україні.

Митрополит Почаївський Володимир торкнувся питання волі людини та згоду на обробку персональних даних. Під час обговорення йшлося про те, що законодавство України нікому не надає права вимагати від громадян згоди на обробку персональних даних. Але, незважаючи на це, мають місце численні випадки, коли відмова від згоди на обробку своїх персональних даних є причиною позбавлення громадян їхніх конституційних прав. Людям незаконно відмовляють у видачі документів про закінчення освіти, соціальних виплатах, піддають іншим формам дискримінації.

Досить ясно висловилася на цю тему в розмові з журналістом СПЖ учасник круглого столу, юрист за освітою, голова громадської організації «Людина ХХІ століття» Тетяна Таран. «Поняття "персональні дані" та "обробка персональних даних" є термінами з чітко визначеним законом змістом. Зокрема, "персональні дані" – це будь-яка інформація про людину, а "обробка персональних даних – це будь-які операції з такою інформацією. Тому надання хоч би кому права здійснювати будь-які операції з будь-якою інформацією про людину є, щонайменше, необачним. А як це в'яжеться зі свободою особистості у Христі?,– запитує Тетяна Семенівна. – Я людина віруюча і прагну, як і всі православні люди, наші мирські феномени розглядати з духовної точки зору. По-простому кажучи, держава прагне кожній людині призначити особистий номер і використовувати його в державному демографічному реєстрі. І виходить, що людина в них де-факто фігурує не зі своїми ПІБ, а під номером. Наша організація отримує сотні листів на цю тему. Безліч людей, особливо якщо вони віруючі, не хочуть спілкуватися з державою через номер. Візьміть Реєстр виборців. Гарна система, де людина ідентифікується по прізвищу, імені, по батькові. Воцерковлена людина хоче реалізовувати свої права під своїм ім'ям, під яким була охрещена».

Оскільки простих віруючих в Актовій залі Лаври зібралося чимало, ці та інші питання миряни продовжували обговорювати між собою та зі священиками під час перерв у кулуарах круглого столу.

А його спікеру, владиці Августину, все йшли і йшли записки від людей з питаннями, на які Церкві ще належить відповісти.

На більшу частину з них відповіли виступаючі. «Особистість починається з любові». Такою була тема доповіді доктора психологічних наук, професора, Директора Інституту психології Академії педагогічних наук України Сергія Максименка. Про духовну безпеку в медицині розповів заступник голови Синодального медичного відділу УПЦ протоієрей Геннадій Батенко, про богословський аспект свободи волевиявлення людини говорив єпископ Бердянський і Приморський Єфрем, а проблеми сектантської свідомості в Церкві торкнувся професор Київської духовної академії, керівник антисектантського інформаційно-просвітницького центру «Надія» Віктор Чернишов.

Але, мабуть, найбільший інтерес у всіх присутніх викликала презентація «Найближчі перспективи та загрози розвитку сучасних комунікаційних систем». Інтерес був викликаний не тільки поданням останніх досягнень світової науки в цій сфері, а й самою доповідачкою: старший науковий співробітник, кандидат фізико-математичних наук Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова Віра Вікторівна Глушкова – дочка всесвітньо відомого українського вченого, основоположника інформаційних технологій в Україні та СРСР. Запрошуючи Віру Вікторівну для спілкування з залом, спікер круглого столу владика Августин зазначив, що Віра Глушкова – глибоко віруюча людина і активно співпрацює з Богословсько-канонічною комісією УПЦ.

Її презентація була присвячена етичним аспектам імплантації засобів інформаційно-комунікаційних технологій в людське тіло. «Сучасне суспільство стало лицем до лиця зі змінами, які несуть загрозу людській сутності. Це так званий нейроінтернет, коли вшивається в голову чіп, і ви з його допомогою виходите в мережу. В цьому випадку людина визнає подавцем благ не Господа нашого, а технічні засоби або надрозумних айтішників А навіщо тоді причастя? Ось у чому гріх. А якщо двом людям вшиваються такі чіпи, це отримало назву цифрової телепатії. І ведеться ще дуже багато цікавих розробок, про які ми майже нічого не знаємо. Але якщо вони застосовуються в немедичних цілях, то становлять потенційну загрозу людській гідності. Уявіть, що вам вшивається в голову чіп і ви можете силою думки спілкуватися з комп'ютером. Але ж в такому випадку вам можуть щось наказати і ви будете ці накази безвільно виконувати. Люди, які не вірять в Бога, вони бояться смерті, хвороб, страждань. Саме це і спонукало до створення трансгуманізму, на базі якого поступово йде перетворення людини в кіборга», – зазначила Глушкова.

Для того, щоб учасники круглого столу мали можливість більш глибоко осмислити питання, запропоновані для обговорення, організатори приготували для кожного об'ємну папку з цікавим інформаційним матеріалом.

Можна було ознайомитися, наприклад, з експертними висновками Комітету з біоетики та етичних питань при священному Синоді УПЦ про наслідки запровадження в Україні Єдиного демографічного реєстру і системи електронної біометричної ідентифікації, а також з офіційною позицією Церкви щодо цих питань.

Вона, до речі, перегукується з Висновком № 20 від 16.03.2005 р. Європейської групи з етики в науці і нових технологіях для Європейської комісії, де прямо сказано, що «Використання імплантантів ІКТ з метою дистанційного управління над волею людей має бути суворо заборонено». Комісія в загальному підкреслює, що «Застосування ІКТ імплантантів в немедичних цілях представляє потенційну загрозу людській гідності і демократичному суспільству».

Також дуже пізнавальним для учасників круглого столу був і так званий тезаурус, який давав тлумачення багатьом новим термінам, серед яких: «біометричні дані», «верифікація», «заповіді неолюдини», «нейрокібернетика», «трансгуманізм», «нейросинаптичні комп'ютерні чіпи» та багато інших.

Результатом роботи круглого столу стало прийняття Резолюції круглого столу, в якій його учасники поділяють стурбованість повноти Української Православної Церкви істотними ризиками для духовного життя, які продовжують поглиблюватись з розвитком інформаційно-комунікативних технологій.

Учасники зібрання вирішили звернутися до органів державної влади з інформацією про висновки своєї роботи. Визнано необхідним також звернутися до духовенства УПЦ із закликом вивчати Церковні документи з порушених питань і доводити їх до відома пастви. Крім того, буде направлено прохання Блаженнійшому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію «Благословити створення при Синодальній Богословсько-канонічній комісії УПЦ постійно діючої робочої групи з метою поглибленого вивчення питань, пов'язаних з розвитком інформаційного суспільства, їхнього духовного осмислення та роз'яснення, а також для роботи по узгодженню законодавства з релігійними переконаннями віруючих, приділивши першочергову увагу молодому поколінню»,– сказано в резолюції. А на завершення владика Августин пообіцяв, що подібні зустрічі священнослужителів та вірних УПЦ будуть в подальшому проходити регулярно.