Так не завжди буде
Одного разу молодий чоловік утратив усе. Він заборгував велику суму грошей банку, підприємство збанкрутувало, дружина з дитиною кинула його заради кращого життя. Світ для нього завалився, і він подумував про самогубство.
Проходячи мимо храму, він вирішив зайти у нього останній раз. У цей час у храмі був священик. Маючи досвід спілкування з безліччю різних людей, священик відчув, що потрібно підійти до чоловіка, який явно був чимось засмучений. Чоловік розповів, як втомився жити, як не може впоратися з фінансовими труднощами, що всі, хто був поруч з ним, відвернулися від нього. Після нетривалої бесіди, батюшка сказав: «Так не завжди буде». Ці слова запали чоловікові у душу. Він задумався...
Минув час. Життя стало поступово налагоджуватися. Молода людина влаштувалася працювати двірником. Бачачи кожен день гори сміття, він думав про те, як змінилося наше життя, якими стали люди, сірими та закритими душею. «Скільки ж сміття всюди...». Адже це сміття, незважаючи на те, що його прибирають, все одно залишається, не тут, то в іншому місці, і після чергової розмови з водієм машини, який вивозить сміття на звалище, молодому чоловікові прийшла ідея побудувати завод із переробки відходів. Він вирішив поділиться цією ідеєю з сусідом-підприємцем. Ідея підприємцю сподобалася, незабаром вони знайшли фінансування та побудували завод, і молодий чоловік, який кілька років тому намагався піти з життя, став не тільки директором, а й співвласником бізнесу.
Життя знову заграло колишніми різнокольоровими фарбами. З'явилася красуня-дружина, яка народила йому близнят, справа йшла угору, постійні поїздки, фуршети.
Одного дня, проїжджаючи повз храм, що став йому порятунком, молодий чоловік вирішив подякувати священику за надану підтримку. Діставши з гаманця кілька сотень «зелених купюр», чоловік зайшов у храм. Там усе було як і раніше. Тільки він сам змінився. А ось і батюшка поспішив до нього назустріч. Чоловік став розповідати про зміни, про успіхи у роботі, хвалився дружиною, дітьми та щиро дякував священику за допомогу. Той слухав усе з цікавістю, іноді зітхав, перебивав та, вислухавши до кінця, уважно подивився на чоловіка і сказав: «Так не завжди буде».
