Протистояння біля Лаври: чому прихильникам Епіфанія святиня не потрібна

Думенко вважає, що ті, хто пікетує Лавру, бореться проти духовного рабства. Фото: СПЖ

У Лаврі триває стояння вірян за свою святиню. Тепер – без намісника. Рано-вранці 2 квітня до митрополита Павла приїхала СБУ й вручила підозру за статтею про розпалювання міжрелігійної ворожнечі. Суд присудив йому 60 діб домашнього арешту без права відвідувати богослужіння у Лаврі та носіння електронного браслету.

Митрополит Павел: «Ваші Святійшества Православних Помісних Церков, Ваші Блаженства, наш Синоде, єпископате. Ось так чинять у нашій країні з неугодними людьми».

Але стояння вірян продовжується. Вони проти того, щоб їхню святиню, як за безбожного Радянського Союзу, закрили. Проти того, щоб храми знову перетворили на місця для виставок, концертів, або віддали тим, для кого ці святині нічого не значать. З раннього ранку і до пізнього вечора перед Лаврою звучить молитва. А перед вірянами проходить інше стояння – тих, хто вимагає прибрати Церкву з монастиря. І саме з їхньою допомогою Думенко має намір потрапити до Лаври.

Епіфаній Думенко: «Ми, як українська церква, отримаємо місце, отримаємо храм, щоб і надалі проводити монастирське життя. Це незворотній процес».

І в цій ситуації багатьох цікавила позиція керівника ПЦУ щодо протистояння біля Лаври. Адже вже кілька днів захисники Лаври лише моляться, а ось їхні опоненти зайняті зовсім іншим. Що про це думає Епіфаній? Він дав чітку оцінку.

Епіфаній Думенко: «Ми бачимо, кого там зібрали (на колінах, прибрати прапори), з якими настроями, антиукраїнськими настроями. Є ті, хто захищає так званий "русский мир", цю ідеологію, яка привела до нашого дому ці страждання, ці випробування війною».

Тобто Думенко вважає, що всі ці люди, які біля Лаври вже багато днів безперервно моляться – захищають «руський мир» та насаджують антиукраїнські настрої. Але якщо безперервна молитва вірян УПЦ – це робота «проти» України, то яка ж тоді робота «за»? Що роблять ті, хто просуває ПЦУ? Епіфаній пояснює: «Ми покликані спинити цей "русский мир" (ченці йдуть), все те, що всередині нас намагається знову повернути до духовної неволі».

Погляньмо, якими методами прихильники Епіфанія чинять опір цій «духовній неволі».

Тобто, заради цих людей Церква має піти з Києво-Печерської лаври? Це їм віряни зобов'язані віддати свою святиню, одну з найшанованіших у православному світі, де тисячу років молилися їхні предки? Навіщо їм Лавра? Глумитися над мощами, як робили їхні діди сто років тому?

Нагадаємо, що Лавра з моменту свого заснування належала братії, належала Церкві. Доки більшовики не відібрали її і не передали так званому «народу», а по суті – тим, для кого храми, святині, віра – порожній звук. Так само сьогодні нові більшовики намагаються забрати святиню та віддати, як вони кажуть, «українському народу». Начебто віряни – це не народ.

Архімандрит Полікарп (Ліненко): «Ось цю гору, на якій велика церква та дзвіниця, нашому монастирю подарував князь Ізяслав, син Ярослава Мудрого. А наша держава досі живе за заповітами Ілліча. Вони оголосили, що це все "народне", якомусь народу належить. Тому народу, що називає мощі преподобних "експонатами"? Для українського народу − це все народні святині, а для них − експонати. Те, що завжди належало монастирю, ніхто не віддав. Це ж наша власність. А нам не віддали».

100 років тому більшовики відібрали Лавру в Церкви, говорячи, що вона «антирадянська». Сьогодні влада та Думенко роблять так само, просто замінивши слово «антирадянська» на «антиукраїнська».

Але суть залишилася та сама – святиню відбирають у тих, хто вірить у Бога і віддають її в наругу тим, для кого «Бог» та «віра» – порожній звук. Тим, хто влаштовує біля святині дискотеки, заглушають гучною музикою богослужіння, закликають до вбивства, говорять про багатобожжя, прославляють сатану, мусульманського пророка Мухаммеда, хто просто кривляється і знущається з молитовників – всі ці бідні люди, на думку Епіфанія, «чинять опір духовному рабству».

Чи можна назвати цих людей такими, хто веде духовну боротьбу? Очевидно, що ні. Ті, хто зараз пікетує Лавру – духовно хворі люди. Їх можна лише пожаліти.

Блаженніший Онуфрій: «Тим, хто танцює, співає на тому місці, яке зрошене сльозами, кров'ю, потом подвижників наших, я хочу сказати: не треба богохульствувати і оскверняти святиню своєю негідною поведінкою. Нехай Господь допоможе їм, нехай вони всі покаються і спасуться» .

І до слів Предстоятеля нема чого додати. Тим, хто пікетує Лавру, можна лише побажати побачити себе збоку та зрозуміти, що за все це доведеться колись відповідати. Доведеться колись відповідати і Епіфанію Думенку, який намагається захопити монастир, використовуючи брехню та маніпуляції.

Ну а віряни молитовно захищатимуть свою Лавру. Бо це їхня святиня. І на наругу вони її не віддадуть.

Читайте також