Хроніки стояння за Лавру: 2 квітня

Стояння за Лавру 2 квітня. Фото: СПЖ

2 квітня 2023 року розпочалося для вірян УПЦ так, як починається щонеділі – Богослужінням. Цього дня в Києво-Печерській лаврі чи то від втоми, чи то з тієї причини, що невеликий дощ, радикалів зранку не було. Багато парафіян молилися на вулиці, оскільки жоден храм не може вмістити такої кількості людей. На вході в обитель чергували 20 осіб поліції. На якусь мить здалося, що вірянам УПЦ дали спокій. Але насправді у відносному спокої їх залишили в Києві, і то лише зранку.

Річ у тому, що зазнавши невдачі безпосередньо під стінами Лаври, радикали та провокатори вирішили змінити тактику і перейти на регіони. 

Хмельницький

Близько 9-ї ранку, практично одночасно, на всіх продержавних телеграм-каналах з'явилася інформація, що священники УПЦ «побили» воїна ЗСУ в Хмельницькому. Доказом інциденту стало відео, на якому кілька людей (серед них, судячи з ораря, був іподиякон владики Антонія) скрутили чоловіка, одягненого у військову форму. Відео виклав депутат обласної ради Хмельницького Віктор Бурлик. Свою публікацію він супроводжував гнівними словами, що «у той час, коли вся країна спостерігає за ситуацією в Лаврі він сам (воїн ЗСУ, − Ред.) пішов до московського храму, щоб поставити запитання: «Скільки людей ще має загинути, щоб ви перестали ходити до московського храму?». Щоправда пізніше, за словами очевидців, стало зрозуміло, що Артур Ананьєв прийшов у храм не тільки для того, щоб «ставити запитання»: він напав на протодиякона, облив його водою, вигукував якісь слова, перевертав свічники. До храму приїхало чотири (!) наряди поліції. Правоохоронці зафіксували правопорушення з боку Ананєва та склали на нього протокол за «дрібне хуліганство». Також протокол склали і на іподиякона (для тих, хто не в курсі, зазначимо, що іподиякон − це не священник, а помічник архієрея). Такі дії поліцейських обурили не лише Бурлика, а й мера міста Хмельницького, сопартійця Бурлика по «Свободі», Олександра Симчишина, який пообіцяв, що правоохоронців, які склали протокол на буяна, буде звільнено, а всі храми УПЦ Хмельницького та області позбавлять права користування земельними ділянками.

Замовний характер «побиття» у кафедральному соборі УПЦ Хмельницького був зрозумілий із самого початку – з синхронної, як за командою, появи публікацій у всіх ЗМІ, так чи інакше афілійованих із органами влади. Також перед тим, як воїн ЗСУ здійснив свій візит до храму УПЦ, той же Бурлик виклав відео, в якому закликав «гнати московських попів». 

Однак, ще більш яскраві підтвердження замовлення на все, що відбувалося, були отримані, коли лідер радикалів Євген Карась опублікував своє фото з «постраждалим» внаслідок «побиття» воїном. Карась написав «слава сміливим» на спільній з Ананєвим фотографії. Крім того, весь «інцидент» у соборі Хмельницького відбувався згідно з інструкціями Карася, які з'явилися в Мережі на два дні раніше. Буквально під копірку: одна людина влаштовує провокацію, а інша знімає на телефон реакцію вірян.

Ближче до 11 години дня у місцевих пабліках Хмельницького почали з'являтися публікації з закликами до захоплення кафедрального собору. Захоплення було призначено на 18.00, і одразу здалося, що навряд чи щось із цього вийде. Однак ближче до призначеного часу стало зрозуміло, наскільки помилковою була така думка. О шостій вечора біля собору з'явилася спочатку група з 50 агресивно налаштованих молодчиків, а вже за півгодини на територію храму увійшов величезний натовп «підживлених» ЗМІ «розсерджених» мешканців Хмельницького, серед яких, до речі, виявилися і деякі провокатори, які «засвітилися» вдень у Лаврі. 

Відразу в дворі собору з'явилися ніби нізвідки столи, утворилася «комісія» і протягом 30 хвилин під крики «Смерть ворогам!» відбулося голосування «громади» за «перехід» храму УПЦ до ПЦУ.

О 20.00 все було скінчено. Рейдерам віддали ключі, і вони змогли безперешкодно увійти всередину храму і заспівати там гімн України та кілька патріотичних пісень. 

У результаті всього, що сталося у Хмельницькому, вимальовується така схема захоплення храму: 

1. Запускаєте у храм під час богослужіння двох трьох чоловік, які «за легендою» не знайомі одна з одною. Один із них має бути у камуфляжі. «Військовий», щоб зірвати службу, починає кричати про «московських попів», «фсбешну церкву» та інше. Якщо його ігнорують, він фізично нападає на священнослужителів: штовхає, б'є тощо. Завдання – викликати максимально агресивну реакцію та скандал.
2. Спільник (спільники) все це знімають на телефони, принагідно голосячи, як «московські попи» жорстоко поводяться з українським військовим героєм.
3. Це відео викладається в соцмережі якимось місцевим політиком із емоційним коментарем у стилі «доки ми це будемо терпіти». Пост максимально розганяється по всіх групах та підконтрольних ЗМІ.
4. Людям кидається клич до конкретної години та місця зібратися та показово «покарати русню».
5. На місці збору збираються професійні провокатори, які вміють запалювати натовп та мають досвід силових захоплень.
6. Храм захоплюється. 

Ця схема – не теорія, а цілком собі робоча модель, яка була випробувана у Хмельницькому. На жаль, вона спрацювала.

Лавра

Але повернімося до монастиря. Близько 11 години дня до Києво-Печерської лаври знову підтягнулися радикальні діти. Практично разом із ними біля обителі з'явилася людина з язичницькими рунами на обличчі, і якщо в перший день своєї акції радикали ще прикривалися українським народом, казали, що хочуть, щоб у Лаврі була ПЦУ, то на четвертий день маски були скинуті, і біля монастиря залунали крики «Слава сатані!».

Сатаніст із язичницькими рунами на обличчі розповів журналістам, що всіх ченців Лаври треба бити й «виганяти звідси, ніяких розмов не повинно бути. Ти або українець, або ти зрадник. Іншого не дано. Ніяких провокацій! Ми приїхали подивитися, скільки ще лишилося недолугих людей, які не розуміють, що відбувається», – заявив сатаніст.

На запитання журналіста щодо правомірності домашнього арешту для намісника Лаври, сатаніст відповів: «Треба його поставити на коліна в лісі і вистрілити в голову, і пустити це відео по всіх російських ЗМІ. Жодних розмов не може бути, жодних домашніх арештів. Ми не християни, ми давні язичники».

О 12 годині до захисників Лаври надійшла інформація, що біля «Мистецького Арсеналу», тобто навпроти головного входу до обителі, зібралося кілька десятків молодих хлопців у балаклавах. Проте цього разу поліція спрацювала на «відмінно» і радикали розійшлися. Пізніше в одному з телеграм-каналів, які курирують радикали, написали, що це були представники молодіжного крила «Правого сектора», які дуже засмутилися діями поліції. 

Після обіду біля святої обителі з'явився великий маг Веліар (нагадаємо, що Веліар – одне з імен сатани), відомий не тільки своєю величчю, але і нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Радикалів стало помітно більше, але методи їх не змінилися − ті самі крики й танці. Новинкою хіба що стало звернення до вірян УПЦ із закликом «не реагувати на російську пропаганду». Однак, і такі засоби – не новинка. Особливо після війни 1941–1945 року.

О 16.00 семінаристи та академісти УПЦ провели для всіх охочих екскурсію територією Києво-Печерської лаври. У результаті всі залишилися задоволені, оскільки «зброї не знайшли».

Вечір застав захисників Лаври так само, як ранок − у молитві. Віруючі люди взагалі протягом всього цього часу моляться. Щодня. Кожен, як може, але молиться. 

Бо ці люди знають, що лише Господь може змінити ситуацію. Якщо Йому це завгодно.

Читайте також