Про блюзнірство «95 кварталу», обшуки та заборону УПЦ

Пресконференція у Лаврі. Фото: СПЖ

15 грудня 2022 року в Києво-Печерській лаврі пройшла пресконференція УПЦ, де єпископи та священники Української Православної Церкви прокоментували дії СБУ під час обшуків у храмах і монастирях, а також дали оцінку останньому випуску шоу «95 кварталу», в якому прозвучали богохульні висловлювання.

У брифінгу брали участь: єпископ Івано-Франківський та Коломийський Никита, настоятель Воскресенського храму в Києві протоієрей Сергій Ющик, протоієрей Олександр Клименко, голова Юрвідділу УПЦ протоієрей Олександр Бахов, релігієзнавець Юрій Решетніков, благочинний Іспанії та Португалії Константинопольського патріархату протоієрей Тарасій Петруняк.

Гумор «квартальців» – це богохульство

Протоієрей Сергій Ющик: «Гумор для нас – інструмент збереження психологічної рівноваги, але глузувати з Бога, використовувати святі імена, терміни Божественного одкровення, тим більше в матючому викладі – це гріх».

Священник процитував фрагменти відео «95 кварталу» про УПЦ і назвав їх відвертим богохульством.

«Україна забороняє московського отця, російського духа та бункерного сина», – алюзія на Імена Святої Трійці, констатував о. Сергій.

«Поки Рада не заборонила московських попів, є легальний спосіб опору – матюки божі», – вибачте, але це не просто образа Православної Церкви. Це образа будь-якої людини, для якої Біблія є Святим Письмом.

УПЦ подає на «95 квартал» до суду

Богохульне відео «1+1» розпалює ворожнечу серед українців та створює умови для громадянського конфлікту. Так заявив голова Юрвідділу УПЦ.

О. Олександр Бахов: «Веруючі УПЦ, священнослужителі маркуються гумористами, трактуються як вороги народу. Адже віруючі захищають нашу країну, Церква надає величезну допомогу ЗСУ. На жаль, світські ЗМІ про це не кажуть.

"1+1" не один рік продукує сюжети, які ображають священників і віруючих УПЦ. Але в "95 кварталі" звучить блюзнірство. Юрвідділ подав заяву до поліції з вимогою розпочати розслідування. Ми кваліфікуємо це як образу почуттів віруючих. Якщо поліція відмовиться це робити, добиватимемося відкриття справи через суд. До нас надходить безліч звернень віруючих, яких обурив цей ролик. Ми підготуємо зразки документів, за якими вони також матимуть змогу долучатися до цього кримінального розслідування».

Нинішні «жарти» – наслідок загальної політики влади щодо УПЦ

О. Олександр Бахов: «Богохульні сюжети "95 кварталу" – наслідок загальної релігійної політики влади останніх років. Ми бачимо, як місцева влада "забороняє" УПЦ, створюються законопроекти, спрямовані на ліквідацію УПЦ, ЗМІ публікують матеріали, що розпалюють ворожнечу та створюють внутрішні конфлікти. Також бачимо, що в останні місяці активізувалися правоохоронні органи, відбуваються обшуки і тим самим чинять тиск на священнослужителів і мирян УПЦ.

На сьогоднішній день у нас близько 70 рішень органів місцевого управління щодо заборони УПЦ. Такі рішення є незаконними. Вони не відповідають Конституції, порушують закон України про режим воєнного стану. Місцева влада не має для заборон релігійних організацій жодної компетенції. У цьому випадку ми радимо священнослужителям звертатися до правоохоронних органів. Адже згідно зі ст. 19 Конституції посадова особа може діяти лише у межах законодавства. У деяких містах забороняють УПЦ навіть двічі. Мета таких заборон – створити штучне інформаційне поле, начебто суспільство вимагає заборони УПЦ. Насправді, це не так».

Глава Юрвідділу нагадав, що з початком війни активізувалися незаконні перереєстрації громад УПЦ у ПЦУ, коли використовувалася «порошенківська» схема – під виглядом релігійної громади рішення ухвалювала територіальна громада. І перереєстрація релігійної громади по суті відбувається за фальшивими документами.

На основі таких документів вони (представники ПЦУ – Ред.) приходять та зривають замки. Є навіть такі випадки, що священники УПЦ дізнаються про перереєстрацію своєї громади випадково у податковій інспекції чи суді, куди зверталися щодо протизаконних дій.

УПЦ – це не «московський патріархат»

О. Олександр Бахов: «У всіх ЗМІ, місцевих радах УПЦ наполегливо називається "московським патріархатом". Але це маніпуляція. Починаючи з 1991 року, керуючий центр УПЦ – це Київська митрополія, яка є юридичною особою. Засновником Митрополії є Собор УПЦ. У Статуті Митрополії немає жодних згадок про зв'язки з іншими релігійними центрами, у тому числі у країні, яка здійснює агресію проти України. Тому будь-які звинувачення та перекручування назви УПЦ не відповідають дійсності.

Коли місцева влада забороняє "московський патріархат", вона забороняє невідомо кого, оскільки такого в Україні не існує. Немає такої юридичної особи. Але проблема в тому, що сільський голова чи просто люди беруть це рішення про заборону та йдуть до нашого храму на захоплення».

«Поліція німоти», а не поліція діалогу

Єпископ Никита: «В Івано-Франківському соборі група людей у балаклавах зайшла до собору та намагалася зірвати богослужіння. Ми зверталися до поліції з проханням навести лад. Але це була не поліція діалогу, це була "поліція німоти". Коли я звертався до кожного із запитанням, хто з них старший, вони тільки відверталися. Наші парафіяни, здебільшого жінки, самі змушені були виштовхувати хуліганів. За це їм ще й розпорошували в обличчя сльозогінний газ.

Я вважаю, що така поведінка поліції – крок до знищення нашої Івано-Франківської єпархії. І така команда дається зверху зі столиці. Очевидно, у когось зародився план зробити першу "комуністичну" область в Україні без Церкви».

«Не знаю, хто і навіщо дав команду розгойдувати човен усередині країни, але цей човен розгойдують»

Протоієрей Олександр Клименко: «Згадайте перші місяці війни. У найвищих ешелонах влади всі постійно сперечалася з нашими опонентами. Лунали фрази, що в Україні немає російських церков, всі церкви українські. Звучали фрази, що УПЦ – це не РПЦ, вона допомагає армії тощо. Але буквально в останні місяць-півтора риторика змінюється кардинально. Ухвалюються рішення на РНБО, запускається маховик перевірок. Перевірок, які є нікчемними, але дуже важливими з погляду медіа. Адже ніхто не розбирається – винен ти чи ні. Якщо є факт перевірки – то є вина. Я не знаю, хто і навіщо дав команду розгойдувати човен усередині країни, але цей човен розгойдують».

УПЦ у реальності та УПЦ у зображенні ЗМІ – це різні Церкви

Юрій Решетніков: «Якщо подивитися на те, як зображають УПЦ у медіа, і на реальність, можна подумати, ніби існують дві Церкви. Одна – не українська, ворожа, погана. Друга – та, що об'єктивно існує, віряни якої працюють у цій країні, платять податки, виховують дітей, захищають її зі зброєю в руках чи допомагають у тилу. За час війни УПЦ зібрала вже понад мільйон тонн гуманітарної допомоги, більша частина якої – для ЗСУ.

Ситуація з "95 кварталом" будується на інформаційній кампанії "поганої церкви". Але це верхівка айсбергу. Якби не було всіх попередніх років і безлічі розпалюючих передач про УПЦ, , можливо, була б неможлива і ця, "95 кварталу". Є в когось відчуття безкарності, а тому маємо такий сюжет. Але такі люди мають відповідати за законом.

Є ще одне. Таке богохульство зачепило почуття всіх віруючих, у тому числі мусульман. І в такій ситуації має сказати своє слово і Президент України як гарант прав українців. І ВРЦіРО мала б відреагувати».

Єпископ Никита: мене фотографували силовики

Єпископ Никита про обшуки СБУ та незаконні фотографії у спідній білизні: «Коли мене фотографували у спідній білизні з піднятими руками, нікого іншого, окрім силовиків, у приміщенні не було. Була тільки людина у формі та з автоматом».

Про злам співробітниками СБУ дверей у приміщенні управління єпархією: «Вони сказали, мовляв, у тебе могла бути зброя та заборонена література, тому й ламали двері. Кажу їм – припустимо, заборонену літературу ми з'їли б, а зі зброєю що б ми зробили? Навіщо було все трощити?»

Єпископ Никита про позов до суду: «Мій адвокат звернувся до суду з позовом до "Лівого берега"» (ресурс, що опублікував фото у спідній білизні єпископа Никити та іподиякона Павла, а також текст про «содомський скандал», – Ред.).

О. Олександр Бахов, коментуючи цей інцидент, заявив, що має бути розпочато слідство з приводу того, як фото, зняті правоохоронцями під час слідчих дій, могли опинитися у журналістів:

«Потрібно притягувати до відповідальності осіб, які здійснювали слідчі дії, щодо того, хто і чому передав журналістам інформацію з обмеженим доступом. Ні фото, ні відео обшуків не мали потрапити в сторонні руки. Для цього потрібно звернутися із заявою до правоохоронних органів із вимогою відкрити розслідування. Тому що постають питання – як інформація з обмеженим доступом потрапила до ЗМІ».

Як діяти під час обшуків СБУ

Протоієрей Олександр Бахов: «Правоохоронні органи допускають усілякі порушення. І дуже важливо, що докази, отримані внаслідок обшуків, проведених із порушеннями, мають бути вилучені. Також кожен під час обшуків за законом має право на адвоката. У силовиків має бути дозвіл на такі дії, вони зобов'язані вести відеозйомку, повинні бути присутні поняті. Якщо відбуваються порушення, як у Чернівецько-Буковинській єпархії, якщо забирають ваші телефони чи ноутбуки, необхідно зазначати такі порушення у протоколі, який складається після обшуку. У ньому має бути зазначено – хто проводив обшук, на якій підставі, імена понятих тощо. Найважливіше – що вилучили. В описі вилучених пристроїв слід зазначати марку, модель, серійний номер. Тому що інакше можлива заміна пристроїв, де з'явиться інформація, на основі якої вас звинувачуватимуть у якихось злочинах.

Важливо, що у повідомленнях ЗМІ зазначено, що вони (СБУ) проводять не обшуки, а перевірки. На офіціальних ресурсах силовиків я не бачив повідомлень, що проводять обшук. Тому що обшук – це дія, для якої потрібен дозвіл: ухвала суду або постанова прокурора. А в цьому випадку СБУ та правоохоронці діють у рамках контртерористичної операції. І тут є нюанс. Відповідно до закону вони мають право заходити до приміщення та перевіряти документи. Але якщо хтось вимагає, наприклад, відкрити ноутбук, або ламає сейф, риється в документах або переглядає шафи, такі дії кваліфікуються як обшук. Звичайно, перед людьми зі зброєю важко наполягати на своїх правах, але треба ввічливо вказати, що це є порушення законодавства, і краще це зробити на відеокамеру.

Бажано, щоб у релігійних організацій було укладено договори з адвокатами, щоб можна було їх запросити у разі подібних дій. І мова тут не про те, щоб щось сховати, а лише щоб не допустити порушень, зловживань та маніпуляцій. І навіть підкидання компромату. Тому що є така інформація, що в деяких регіонах з'являються листівки, яких там ніколи не було. Також символіка, яка може дискредитувати релігійну організацію. Саме для цього й потрібний адвокат. Щоб він міг надати кваліфіковану допомогу та не допустити порушення прав релігійних громад.

Є такі священники, які кажуть: я нічого не порушую, мені адвокат не потрібний. А потім приходять і кажуть: ось прийшли і знайшли якісь листівки».

Яким може бути покарання для «95 кварталу»?

О. Олександр Бахов: «Попередня кваліфікація – це 161 ст. КК – образа почуттів віруючих. Якщо справа дійде до суду, то може бути штраф або тюремне ув'язнення».

Журналіст: «Поки що ми можемо бачити, що цю статтю застосовують до представників УПЦ?»

О. Олександр Бахов: «На жаль, так. Ми бачимо, що у нашому випадку правоохоронці працюють вибірково. Є кримінальні розслідування та навіть рішення суду про осіб, які критикували ПЦУ чи їхніх представників. Проте їхні висловлювання й близько не стояли з висловлюваннями, які дозволили собі учасники 95 кварталу про УПЦ. Тому це певною мірою показник, наскільки об'єктивно у нас працюють правоохоронці та суд. Повторюся: є рішення, де притягають до відповідальності за висловлювання, які можна розглядати як висловлювання своєї думки. А його трактують як образу та притягають до відповідальності».

Журналіст: «Чи є реакція на те, що відбувається навколо УПЦ від Помісних Церков? Чи бачать вони все це?»

Єпископ Никита: «Бачать. Є контакти із представниками Сербської, Румунської, Польської Церков. Усі розуміють».

Для Європи те, що відбувається навколо УПЦ, – це шок

О. Олександр Клименко: «Поки що немає офіційних заяв, бо всі (Церкви, – Ред.) приходять до тями після останньої хвилі боротьби з УПЦ. Для європейського світу останнього сторіччя це нонсенс, щось незнайоме. Ні в юридичному плані, ні в державно-релігійних відносинах. Ми розуміємо, що таке могло бути лише у тоталітарних державах. І ми бачимо дисонанс між тим, що наша країна декларує щодо європейських устремлінь, і тим, що відбувається насправді».

Коли клірик Фанара вимагає від Зеленського припинити тиск на УПЦ

Благочинний Іспанії та Португалії Константинопольського патріархату протоієрей Тарасій Петруняк розкритикував низькопробний гумор «95 кварталу», назвавши його інструментом тиску влади на УПЦ. За словами отця Тарасія, подібні витівки говорять про те, що влада так і не змогла вибудувати стосунки із найбільшою Церквою країни.

Свою відеозаяву священник надіслав на пресконференцію.

«Низькопробний продукт гумористів так званого "95 кварталу", які дозволили собі випади щодо найбільшої Церкви України. Можна критикувати будь-кого, але не того, хто несе людям істину. Завдання Церкви – не дати людині забути, що вона несе в собі образ Бога. Профанація цього образу – справа лукавого», – нагадав благочинний.

«Така примітивна сатира є інструментом тиску влади на УПЦ, особливо в контексті обшуків, проведених сучасними НКВС з СБУ», – наголосив клірик Фанара.

Він зазначив, що нічого подібного не можна навіть уявити у сьогоднішній Європі.

«Ця ситуація показує повну імпотентність влади у релігійному питанні. Це означає, що влада так і не спромоглася вибудувати свої відносини з Церквою, яка створена працями рівноапостольного князя Володимира», – наголосив отець Тарасій. Він припустив, що нинішній уряд України не ототожнює себе з Київською Руссю, не відчуває історичної спадкоємності.

«Закликаю президента, прем'єр-міністра, українські ЗМІ сприяти тому, щоб право громадян на свободу віросповідання неухильно дотримувалося на всій території України», – сказав на завершення протоієрей Тарасій Петруняк.

Про законопроекти проти УПЦ

О. Олександр Бахов: «На сьогодні є 7 законопроектів, поданих до ВР щодо обмежень чи заборони УПЦ. Нонсенс у тому, що у європейській державі продукуються закони, зорієнтовані заборону діяльності найбільшої конфесії країни.

9 грудня комітет ВР з гумполітики розглянув 4 законопроекти та рекомендував ВР їх для голосування. Усі 4 законопроекти направлені проти УПЦ. Наголошую, що в жодному з них немає згадки про відношення їх до УПЦ. Але якщо ознайомитися з супутніми документами (пояснювальними записками), то безпосередньо та опосередковано вказується, що вони застосовуватимуться до УПЦ. Крім того, у них є риторика, подібна до законів часів П. Порошенка: про перейменування та про нібито покращення реєстрації громад УПЦ, коли повноваження щодо реєстрації передали від Мін'юсту до Мінкульту. І ми бачимо, що у нових законопроектах зберігається та сама риторика і така сама схема: УПЦ там прямо не згадується, але всі дуже добре все розуміють. Крім того, автори законопроектів медійно не ховають свої погляди та прямо говорять, з якою метою вони реєструють свої законопроекти.

Перший (з чотирьох) належить до статусу неприбутковості релігійних організацій. Там скрізь вказується про центр, розташований у країні-агресорі або пов'язаний із ним. Але тут питання у тому, що у нас відповідно до Конституції діє принцип рівноправності. А цей новий закон визначатиме якусь конкретну конфесію та позбавлятиме її статусу неприбутковості.

Наразі всі релігійні організації не займаються бізнесом, а існують за рахунок пожертв або внесків своїх членів. Якщо такого статусу не буде, релігійну організацію оподатковуватимуть як бізнес-структуру.

Другий, 8262, спрямований на полегшення рейдерського захоплення релігійних громад. Якщо раніше для зміни підпорядкованості потрібно було надати нотаріальну копію чи оригінал статуту, свідоцтва, то цей закон все це скасовує. Крім того, рішення про зміну релігійної підпорядкованості громади буде прийматися двома третинами присутніх на зборах. Тобто якщо зі 100 членів громади зібралося лише 20, то для переходу достатньо рішення двох третин із цих двадцяти.

Також цим законом прописується можливість зміни конфесії для єпархій, монастирів, місій. Я вважаю, що це зроблено для того, щоб можна було захоплювати єпархії та монастирі, як це зараз робиться з храмами.

Наступний закон, коли ВР звертається до Кабміну щодо передачі Києво-Печерської та Почаївської лавр ПЦУ. Тут очевидні речі. Орган законодавчої влади втручається у діяльність органу виконавчої. Це по-перше. І по-друге, сам суб'єкт виконавчої ініціативи посилається на Закон про свободу совісті та релігійні організації, ст. 17, мотивуючи, що державне майно може передаватися в почергове користування релігійних організацій. Але якщо одна з цих організацій не погоджується, то власник (держава) встановлює порядок користування цим майном самостійно.

Однак тут є одне але. Справа в тому, що на сьогоднішній день для Києво-Печерської та Почаївської лавр уже є документи, на підставі яких ними користуються. І просто так рішенням Кабміну чи якогось іншого органу скасовувати ці документи буде незаконно. Право користування необхідно скасовувати через суд. На рівні закону доводити це не можна, інакше тут будуть порушені права віруючих.

І останній закон, який найбільше викликає обурення у православних – це законопроект Княжицького.

По-перше, там встановлюється монополія використання слова "православний". Відповідно до цього законопроекту цей термін зможе використати лише ПЦУ чи організація, яка отримала від неї дозвіл. Статути інших релігійних організацій, які використовуватимуть цей термін, будуть скасовані.

Також встановлюється таке формулювання, як "іноземна релігійна організація", до якої відноситимуть за незрозумілими критеріями. І ця організація буде обмежена у своїх правах. Будь-яка інша організація, юридична особа, яка буде взаємодіяти з цією "іноземною релігійною організацією", має отримати дозвіл у тому органі, який регулює держполітику у сфері релігій. І знову ж таки, ця "іноземна релігійна організація" не зможе здійснювати міжнародні зв'язки, контакти з іншими Церквами без дозволу держоргану з релігій.

Ці законопроекти не відповідають нормам міжнародного права, порушують Конституцію України, не відповідають вимогам юридичної техніки. Ці закони мають бути зняті з порядку денного та не виноситися на голосування».

Читайте також