День Хрещення Русі: Великий хресний хід УПЦ і розкольники без адмінресурсу
Блаженніший Онуфрій очолив Великий хресний хід УПЦ з 300 000 учасників. Фото: СПЖ
27 і 28 липня 2019 року в Києві відбулося святкування дня Хрещення Русі і пам'яті святого князя Володимира.
У нинішньому році ці святкування просто разюче відрізнялися від попередніх років. Відрізнялися відразу по дуже багатьма ознаками. І за складом учасників, і за їх кількістю, і по відношенню до них з боку влади, ЗМІ та українського суспільства.
Давайте докладніше розберемо що ж змінилося в нинішньому, 2019 році.
300 тисяч віруючих на Великій хресній ході
Вражаюче, але на хресній ході Української Православної Церкви в 2019 році було ще більше віруючих, ніж в минулому.
Але ж тоді хрестохідців було дуже багато, але у них був зовсім інший настрій – який можна назвати передгрозовим. Ми прекрасно пам'ятаємо той хід, який припав на найтяжчий час, коли на Церкву чинився шалений тиск з боку влади, розкольників і ЗМІ, коли священноначалля і віруючих просто шельмували і труїли, коли Фанар з Порошенком вже запустили маховик легалізації розкольників, а віруючі не могли повірити, що Церква-мати здатна на таку зраду.
Тоді люди молилися про збереження своєї Церкви і їх молитви були почуті.
В цьому році був зовсім інший настрій. У віруючих обличчях були світло, радість і натхнення.
Митрополит Лука, правлячий архієрей Запорізької єпархії УПЦ: «У людей з'явилася якась особлива радість. Якщо раніше, останні 5 років віруючі переживали що з ними буде далі і що буде в наступному році, то зараз люди підходили і говорили: владика, не забудьте про нас на наступний рік, ми обов'язково поїдемо. Тобто, вони вже дивляться в майбутнє».
Митрополит Іриней, правлячий архієрей Дніпропетровської єпархії УПЦ: «Я спілкувався з архієреями з багатьох єпархій – дуже багато приїхало віруючих. Якщо в цілому, то, кажуть, більше 300 тисяч. Це милість Божа, люди відчули справжню свободу, яка цінується».
Митрополит Іоасаф, правлячий архієрей Кіровоградської єпархії УПЦ: «У минулому році наша Церква переживала справжні гоніння і вони дійсно згуртували людей. Вчора (27 липня – Ред.) це було людське море, в єдиному пориві, єдиними устами і єдиним серцем хвалячи Бога й свідчити свою православну батьківську віру».
Незважаючи на афери старої влади з Томос, незважаючи на масові захоплення храмів і фактичні гоніння, Церква вистояла і зміцнилася. Люди в цьому році молилися. Але це були, скоріше, молитви подяки.
Пішла стара влада – відійшли проблеми навколо проведення хресного ходу УПЦ
Всі попередні роки навколо хресного ходу Української Православної Церкви роздувалася справжня істерія – хрестохідців називали терористами і сепаратистами в рясах, які несуть з собою зброю. Віруючих вимагали заарештувати, заборонити їх хід. Активісти не випускали з єпархій на Київ автобуси з віруючими, поліція на шляху хрестохідців знаходила бомби, а правоохоронці енергійно попереджали про прийдешні провокації, природно з боку російських спецслужб.
Вадим Скібицький, представник головного управління розвідки Міністерства оборони України (виступ під час ходи Всеукраїнського хресного ходу УПЦ в 2016 році): «Провокаційні заходи проти УПЦ будуть організовані і проведені російськими спецслужбами із залученням кримінальних угруповань».
У 2016 році депутати Борисполя взагалі заборонили віруючим УПЦ входити в місто. Ми ще пам'ятаємо, як поліція ретельно обшукувала віруючих і їх речі.
У ЗМІ роздувалася справжня істерія ненависті до хрестохідців, їх ображали журналісти і навіть міністри.
Роман Чайка, журналіст «5 каналу» (з ефіру в 2016 році): «Молоді такі бикообразні люди (в хресній ході УПЦ – Ред.) дуже важко виглядають на тлі бабусь з православ'ям головного мозку».
Євген Нищук, міністр культури України (з ефіру в 2016 році): «Там (у хресній ході УПЦ – Ред.) Просто люди з абсолютно... Ну це неадекватні люди».
Олег Бондаренко, активіст (із звернення до хрестохідців УПЦ в 2016 році): «Живими ви з Києва не підете, ви, ті, які моляться чужому Богу, московському Богу».
У 2019, не дивлячись на рекордну кількість учасників, хресний хід пройшов практично непомітно, власне, пройшов так, як і повинен був пройти в державі, в конституції якої написано, що Церква від нього відокремлена.
У ЗМІ про Хресну ходу УПЦ була майже нейтральна інформація, поліція не встановлювала рамок металошукачів. І найдивніше – не було ніяких провокацій.
Юрист Андрій Портнов так прямо і написав: «У Києві Хресний Хід. Ніяких новин про російських шпигунів, провокації спецслужб і переодягнених в ряси співробітників російського ГРУ. Закінчилася пожива, якою країну п'ять років годували Порошенко, Парубій та інші. Короткий висновок – з їх відходом від влади закінчилося нагнітання ворожнечі на релігійному грунті».
Пішов Порошенко – зникли люди з хресного ходу розкольників
Не секрет, що Київський патріархат завжди намагався представити себе наймасовішою конфесією в Україні. Для цього робилися різноманітні опитування, про це невпинно розповідали в ЗМІ і говорили самі розкольники.
Філарет, глава УПЦ КП (з брифінгу у 2017 році): «Наш хресний хід більше. І духовенства більше, і людей більше, і набагато більше. Точно так же, як Київський патріархат на сьогодні є найбільшою в Україні Церквою».
Євстратій Зоря, спікер ПЦУ (з ефіру в 2017 році, коли він займав пост спікера УПЦ КП): «Київський патріархат в 2 - 2.5 рази більше за кількістю своїх прихильників, ніж Московський Патріархат (УПЦ – Ред.). Щорічно збільшується кількість тих, хто належить до Київського патріархату, а тих, хто ідентифікує себе з Московським Патріархатом (УПЦ – Ред.) постійно зменшується».
Але два поспіль хресних ходу УПЦ 27 липня і УПЦ КП 28 липня завжди яскраво показували, що всі ці розмови – брехня.
Після євромайдану так звані патріотичні конфесії Київський патріархат і УАПЦ увійшли в союз з новою владою і стали одним з рупорів її політики.
У відповідь влада повністю підтримали дані структури і почала просувати їх інтереси. Не за так, звичайно.
Відомо, що одним з головних стовпів президентської кампанії Порошенка був Томос ПЦУ. На просування цього проекту були кинуті всі ресурси державної влади. Зокрема, сюди входила і організація хресного ходу Київського патріархату в 2018 році. Звезення бюджетників з усієї країни, роздача однакових прапорів України та банерів, трансляції по всіх центральних каналах.
Але всі ці зусилля не допомогли ні Порошенко, ні ПЦУ.
Петро Олексійович розгромно програв спочатку на президентських, а потім і парламентських виборах. Більш того, перед виборами в Раду Порошенко щосили окучував уже греко-католиків і закликав усіх молитися з ними.
Петро Порошенко, народний депутат України: «Я сьогодні тут, разом з сотнями тисяч людей, тому ми разом молимося. Візьміть участь у спільній молитві і це назавжди залишиться у вашому серці. Вибачте, але ким би ти не був, але по телебаченню цього не відчуєш, це неймовірно. Приїжджайте до Зарваниці (центр масштабного паломництва УГКЦ – Ред.) на службу».
І хоча Порошенко прийшов до ПЦУ в нинішньому році на цей хресний хід, його присутність вже нічим цій структурі не допомогла. Адже тепер Петро Олексійович – вже не президент, а рядовий депутат, партія якого отримала на виборах близько 8 відсотків голосів. У нього вже немає колишнього фантастичного адмінресурсу, відповідно – в ПЦУ все повернулося на круги своя.
Ми можемо порівняти три їх ходи.
У 2017 році, де колона УПЦ КП виглядала більш ніж скромно. У 2018, де завдяки Порошенко був воістину імператорський розмах. І в 2019 році, де людей було стільки ж, скільки і в 2017, і в попередні роки.
Ми можемо на кадрах коптера побачити всю колону ПЦУ цілком. Складно сказати, скільки там було людей, але навіть поліція, де все ще перебувають кадри часів Порошенка, нарахувала учасників на «українському хресному ході» ПЦУ в чотири рази менше, ніж в минулому – 15 тисяч проти 60.
Розкол розкольників
Головним гаслом Порошенко, Фанара і розкольників при утворенні ПЦУ було гасло про нібито об'єднання ВСЬОГО українського православ'я.
Звичайно, це була відверта брехня. І вона стала ще більш явною після того, як розкололася сама ПЦУ.
Нагадаємо, в червні 2019 року Філарет заявив, що Томос – це насправді рабство, ПЦУ залежна від Фанара і пішов в новий розкол. І оскільки у нього вже не було таких ресурсів, як у минулі роки, то в День Хрещення Русі він провів свою окрему маленьку ходу навколо Володимирського собору.
***
Але які б розколи не відбувалися у розкольників, віруючі Української Православної Церкви цього не помічають.
Хресний хід в День Хрещення Русі став настільки масштабним, що в 2019 році його вже назвали Великим. І він дійсно стає таким.
Православних маніфестацій подібного масштабу немає, мабуть, ніде, в жодній Помісній Церкві. Але головне навіть не кількість хрестохідців.
Великий Хресний хід – це місце, де православні можуть відчути свою єдність і свою міць. Адже наша Церква складається з тисяч громад і ми майже завжди молимося кожен в своєму храмі.
І ось в одному місці і в один час ми бачимо скільки нас – світлих, чистих, вірних своїй вірі, вірних Церкві, вірних Христу.
Завжди у всіх державах і в усі часи люди намагалися побудувати ідеальне суспільство, але кожен раз невдало. Невдало тому, що в ньому не було місця Христу.
Кожен з нас, православних, прагне жити так, щоб потрапити в Царство Небесне. І саме там, в Небесному Єрусалимі і знаходиться те саме недосяжне на землі ідеальне суспільство.
І тут на Великій хресній ході ми вже зараз можемо бачити багатьох його майбутніх мешканців.
Читайте також
Рейдерський майстер-клас від ПЦУ в Черкасах: Як чуже стає «своїм»
Представник ПЦУ Іоанн Яременко записав відео з кабінету митрополита Феодосія Черкаського, в якому показав, як користується його особистими речами. Що це означає?
Автономія УПЦ та усунення Донецького митрополита
24 жовтня 2024 року Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Іларіона з кафедри Донецької єпархії та відправити його на спокій. Що означає це рішення для УПЦ?
Які таємниці про СПЖ вивідала СБУ через свого агента?
Днями співробітники СПЖ Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький та Володимир Бобечко, а також священник Сергій Чертилін отримали звинувачувальні акти у справі про держзраду.
Три загадкові Синоди, чи що вирішили щодо УПЦ?
Цього тижня відбулися засідання трьох Синодів різних православних Церков – УПЦ, РПЦ і Фанара. Що ж вони вирішили щодо існування Церкви в Україні?
Черкаський собор захопили, що далі?
17 жовтня 2024 р. прихильники ПЦУ захопили кафедральний собор у Черкасах. Як можуть далі розвиватися події і що це може означати для Церкви?
Віра проти насильства: Хроніка захоплення собору УПЦ у Черкасах
17 жовтня 2024 року представники ПЦУ захопили собор УПЦ у Черкасах. Як це було і які висновки ми можемо зробити з того, що відбувається?