Хто він, священик УПЦ: служитель любові чи охоронник елітного спірит-клубу?

Священик УПЦ протоієрей Георгій Коваленко

Цей пост – ще одна грудка бруду, якою отець Георгій, колишній речник УПЦ, не забув жбурнути в Святу Церкву. Свою Церкву. На цей раз священик засудив свого побратима-священика з Волині за відмову провести відспівування дитини, «хрещеної» у Київському патріархаті. Отримала свою порцію критики і УПЦ. В цьому випадку в очах о. Георгія Христова Церква постала у вигляді «елітного спірит-клубу». І якщо недавні висловлювання колишнього спікера УПЦ про «тоталітарність» Церкви і «відсутність у ній любові і поваги» можна списати на деяку емоційність о. Георгія, то нинішнє визначення священика впритул підійшло до блюзнірства.

Як бачимо, о. Георгій звинувачує священика у черствості і відсутності любові. Його фрази сформульовані так, щоб і Церкву очорнити, і себе похвалити, і щоб, в разі чого, виправдатися перед своїм керівним архієреєм і побратимами (чи вже ні?) священиками. Адже отець Георгій не говорить буквально, відспівав би він чи НЕ відспівав померлу дитину. Він пише, що «знайшов би спосіб втішити батьків». І навіть припустив, що з якихось причин, може, і не став би цього робити. А всім, хто обурився його словами про Церкву як про «спірит-клуб», він може цілком резонно зауважити, що спірит (spirit - англ.) – це просто «дух» по-англійськи і в англійському тексті Святого Письма це слово додається до Бога. «God is a Spirit ...» («Бог є дух ...») (Ін. 4, 24).

Однак проблема в тому, що до моменту цієї публікації вже вийшли коментарі представників Волинської єпархії щодо цього випадку. За словами її прес-секретаря о. Олега Точинського, священик, який відмовився відспівувати дитину, дійсно знайшов слова розради для батьків і родичів, він пояснив їм причини відмови, і ці слова були зрозумілі сім'ї покійної дитини. І священик вчинив так не через свою примху, а згідно з канонами Церкви. І о. Георгій не міг про це не знати.

Як міг він не знати, що ще 3 липня 2018 року навіть Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій ухвалила офіційну Заяву про те, що рішення звершувати чи не звершувати обряд священнослужитель бере, посилаючись на внутрішні правила тієї релігійної організації, в якій він служить, а НЕ з суспільної думки.

Знає о. Георгій і про ту хвилю ненависті до УПЦ, яку розігнали в ЗМІ взимку 2018- го в зв'язку з історією «запорізького немовляти», знає про візити з цього приводу радикалів до храмів Церкви, знає, що клірики УПЦ тоді були удостоєні уваги прокуратури. У той час о. Георгій заявляв, що «випадок в Запоріжжі – це свідчення того, що градус ворожнечі в суспільстві занадто високий». І тим не менше, о. Георгій знову свідомо підігріває цей градус.

Адже він чудово знає, що роздмухування подібних ситуацій загрожує реальними бідами священикам УПЦ. Голова Волинської ОДА Олександр Савченко вже пообіцяв розібратися з цим випадком. А як розбирається нинішня влада зі своїми опонентами, всім чудово відомо. Та й сам О. Савченко не приховує своїх намірів: «Я таких речей не розумію і не маю права прощати. Ця подія не залишиться нез'ясованою. Якщо будь-які ритуали не спрямовані на людяність, геть їх із України!»

Тобто отець Георгій своєю публікацією побічно схвалює і сприяє тому, щоб проти волинського священика були організовані гоніння і репресії. І за що? За те, що він слідував канонам і правилам Святої Церкви?

Ми пам'ятаємо, що о. Євген Молчанов із Запорізької єпархії, який взимку відмовився відспівати «запорізького немовляти», в результаті розгорнутого в ЗМІ цькування неодноразово отримував погрози і всерйоз побоювався за своє життя. Публікація о. Георгія цілком здатна дати старт кампанії ненависті вже проти волинського священика УПЦ.

Але, мабуть, все це анітрохи не турбує о. Георгія Коваленка, який позиціонує себе в українському медіа-просторі таким собі «проповідником любові» і дисидентом по відношенню до УПЦ, в якій, за його словами, «немає ні любові, ні поваги один до одного».

Останні кілька років отець Георгій дуже частий гість в ефірах тих телеканалів та інтернет-видань, які організовують цькування проти Української Православної Церкви. У цих ефірах о. Георгій закликає до любові. До любові до розкольників, уніатів, язичників, атеїстів, націоналістів і далі за списком. І ви запитаєте: «А хіба погано любити всіх цих людей?» Звичайно ж, добре! Але погано те, що любов до всіх цих людей у ​​о. Георгія обов'язково відтіняється нелюбов'ю до своєї рідної Церкви. Чим викликана ця нелюбов, може відповісти лише сам колишній речник УПЦ. Але, схоже, саме цієї нелюбов'ю о. Георгій і цікавий зараз всім цим ЗМІ, які його запрошують.

Зараз отець Георгій черговий раз очорнив свою Церкву, принизив священство, побічно схвалив розправу, яка загрожує волинському священику. І що ж він отримав натомість? Кілька сотень лайків і коментарі в стилі:

Чи варте воно того?

Кожен відповість собі сам.

Читайте також