Київський патріархат в Малій Софії: законний користувач чи декорація?

Події річної давнини, що відбувалися навколо передачі храму Малої Софії (на території заповідника «Софія Київська»), створили значний резонанс у суспільстві. Причиною тому стало в першу чергу те, з якою мотивацією передавалась Мала Софія представникам УПЦ КП. «Ми віддали Софію УПЦ КП, тому що ця Церква гідно проявила себе на Майдані», – заявив тоді Андрій Юраш – директор департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури.

Разом з цим, після звернення представників УПЦ та УГКЦ з проханням про надання можливості почергового звершення богослужінь, в Міністерстві культури та управлінні заповідника «Софія Київська» цим конфесіям категорично відмовили. Таким чином державні чиновники зробили фактично виключним право «філаретівців» на звершення служб в Малій Софії.

Ситуація стала резонансною з багатьох причин. По-перше, Мала Софія – храм, що знаходиться під захистом ЮНЕСКО, отже, в цій та інших організаціях із захисту історичних цінностей та пам'яток архітектури заявили про неприпустимість звершення богослужінь у цьому храмі в силу існуючих загроз для цієї древньої святині. По-друге, громадськість обурило ексклюзивне право УПЦ КП на звершення служб в Малій Софії, оскільки навіть за кількістю парафіян у самому Києві «філаретівці» знаходяться далеко не на першому місці. І по-третє, законність самої передачі храму представникам УПЦ КП була й залишається досить сумнівною.

Саме останній момент привертає особливу увагу. В експертній сфері було чимало заяв про те, що міністр культури В'ячеслав Кириленко відверто пролобіював інтереси УПЦ КП. Більш того, з часом стали з'ясовуватись ще більш цікаві факти, які свідчать про те, що відповідне рішення було прийняте практично «наосліп», без попереднього узгодження з дирекцією заповідника «Софія Київська».

Відповідаючи на недавній запит НУО «Суспільний правозахист» щодо легальності перебування УПЦ КП в Малій Софії, Національний заповідник «Софія Київська» дав відповідь, у якій вказав, що їм «...невідомо, чи видавалися Міністерством культури України чи іншими державними органами... рішення стосовно передачі у користування приміщення храму Малої (Теплої) Софії у користування УПЦ Київського патріархату...».


Виправдовуючи ситуацію, у заповіднику також відзначили наступне: «Варто зауважити, що усі нерухомі об'єкти, в тому числі приміщення Трапезної (Тепла Софія), використовуються у межах статутних завдань. Православна церква Київського патріархату лише проводить богослужіння у храмі Малої (Теплої) Софії, під час яких Заповідником здійснюється екскурсійне обслуговування відвідувачів».

Виходячи з даного твердження, можемо говорити про те, що твердження експертів про незаконну передачу Малої Софії  в користування УПЦ КП дійсно справедливі. Цікаво інтерпретують цю ситуацію в самому заповіднику, фактично натякаючи на те, що богослужіння Київського патріархату є лише частиною музейної експозиції.

Цікаво також відзначити, що після публікації цієї інформації в ЗМІ, представник Міністерства культури Андрій Юраш поспішив її спростувати. «Очевидно, що було узгоджене рішення Міністерства культури для звершення тимчасових богослужінь у цьому храмі, воно абсолютно законне, воно погоджене з заповідником, який мав свої міркування, там обумовлені всі умови використання храму, і час, й інші моменти, пов'язані з функціонуванням цієї спільноти (УПЦ КП, – ред.), тому я думаю, що тут законодавчий рівень абсолютно витриманий», – сказав чиновник.

Дивлячись на таке, відчувається серйозна невідповідність, яка наштовхує на думку: а на яких же підставах УПЦ КП перебуває в Малій Софії? Якщо заповідник «Софія Київська», який є структурною частиною Міністерства культури, стверджує, що до них не надходили ніякі вказівки щодо діяльності УПЦ КП в Малій Софії, а один з високопоставлених чиновників Мінкульту говорить протилежне, це може означати тільки одне. Ні Мінкульт, ні заповідник не були готові до того, що через рік їм задаватимуть некомфортні запитання про ситуацію з Малою Софією.

Що ж стосується відписки «Софії Київської», цей лист однозначно наповнений деякою часткою іронії, яку, швидше за все, не помітили навіть його автори. Говорячи про те, що Київський патріархат, перебуваючи в Малій Софії, є частиною музейної експозиції, вони доволі точно визначили різницю між Церквою та виставочним інсценуванням, яким за суттю і є квазіцерква Київського патріархату. 

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також

Підпал храму УПЦ, або Ще раз про «вільні переходи» до ПЦУ

Наприкінці вересня прихильники ПЦУ спалили храм УПЦ на Волині. Як пов'язаний цей підпал і міф про «вільні переходи» з УПЦ до ПЦУ?

«Виття на місяць» замість вечірніх молитов чи чому клірики УПЦ йдуть у ПЦУ?

Священник Буковинської єпархії УПЦ Василь Левченко нещодавно пішов до ПЦУ. Чим же керувалася ця людина, ухвалюючи таке рішення?

Заборона УПЦ і війна з Росією: Пророки про причини військових поразок

23 вересня набув чинності закон про заборону УПЦ, а з фронту почали надходити тривожні новини. Чи пов'язано це між собою, і що говорять про подібні речі старозавітні пророки?

Християни проти гонінь: історія та сучасність

Православні християни на Закарпатті не дозволили представникам ТЦК мобілізувати двох священників УПЦ. Чому ця історія може навчити нас сьогодні?

Як відповідати на запитання: «Хто ваша Церква-мати?»

Часто противники УПЦ ставлять запитання на кшталт: «Хто ваша Церква-мати?» і «Де ваш Томос?», маючи на увазі, що у ПЦУ все це є, а значить вона – правильна. Але насправді все зовсім інакше.

Місце церковних канонів у житті християнина

Якщо ми будемо дотримуватися всіх канонів, але при цьому залишимося безжальними, немилосердними і не матимемо любові до ближнього, то чи допоможуть нам канони стати ближчими до Христа?