Від чого відволікають українців уніати і розкольники

За антицерковними провокаціями та іншою відволікаючою мішурою загубився з поля зору масштабний законотворчий конвеєр, що обіцяє змінити життя мільйонів українців. Можливо, так і було задумано – поки «біомаса» буде обговорювати церковні конфлікти, заборону соціальних мереж і безвіз, парламентарії приймуть непопулярні законопроекти.

Вникаючи в суть медичної, освітньої, пенсійної та інших реформ, розумієш, що всі вони пов'язані єдиною логікою. Ця логіка не тільки економічна або правова, а й духовно-етична. І тому є викликом для всіх, хто розділяє християнські цінності. З екранів телевізорів нас переконують у тому, що настає нова епоха, яка залишить позаду «совок», «рабський менталітет» і корупцію. Що ж прийде на зміну? І чи прийде?

Свобода з гільйотиною за спиною

Критики «совка» зазвичай мають на увазі звичку у всьому покладатися на державу. З їх точки зору державний «патерналізм» повинен піти в небуття. На зміну їм повинна прийти виключно приватна ініціатива і особиста відповідальність. При цьому «совкоборці», як і інші, скаржаться на підвищення комунальних тарифів і не проти вкрасти електроенергію повз лічильник.

Слухаючи заяви міністрів, їх заступників, інших чиновників різного рангу, розумієш, що турбота держави про громадян країни дійсно перестане бути її пріоритетом. «Лікарня біля будинку – це неефективно», – заявляє заступник міністра соцполітики, «Школа біля вашого будинку – це неякісно», – вторять йому з Міністерства освіти. «Швидка допомога – не таксі», – рубає глава МОЗ.

Створення госпітальних округів і опорних шкіл – явища одного порядку. Замість децентралізації отримуємо радикальну централізацію. Невеликі села і містечка втратять частину інфраструктури на користь більших селищ і міст. За красивими словами про доступність якісних послуг (медичних або освітніх) стоїть усього лише бажання заощадити, закривши поліклініки та невеликі школи.

На недавньому круглому столі МОЗ його представники скаржилися на те, що на лікування населення йде дуже багато грошей. Мовляв, українці не піклуються про своє здоров'я, що призводить до навантаження на державний бюджет. Глава Міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун стверджує, що в Україні занадто багато вузькоспеціальних лікарів, а потрібні терапевти і сімейні лікарі. І взагалі, профілактика хвороб – наше все. Хочете бути здоровими? Краще харчуйтеся і займайтеся зарядкою, – на межі знущання радить МОЗ.

Нова пенсійна реформа змусить українців з 2028 року працювати до глибокої старості, тільки щоб заробити необхідний мінімальний страховий стаж – 35 років. Решта, судячи з усього, будуть задовольнятися мізерною соціальною допомогою. Хочеш заробити пенсію – примусь свого роботодавця дістати зарплату з конвертів, радять нам вгодовані чиновники. Що робити в разі, якщо роботодавець за подібні вимоги просто тебе звільнить, вони навряд чи пояснять.

Профспілки? Захист прав робітників? Нещодавно стався вельми кумедний випадок на одному з підприємств Кривого Рогу. Робітники й представники незалежних профспілок вимагали підвищити їм зарплату. В цей же час лідери офіційної профспілки підприємства ... строчили на них донос в СБУ, прокуратуру та інші органи влади. Нібито за те, що вони ставлять під загрозу стабільність роботи заводу.

Режим жорсткої економії, що нав'язується вільній Україні Міжнародним валютним фондом, може, і принесе свої плоди в майбутньому. Але якою ціною?

Щось в цьому є більшовицьке – принести в жертву мільйони заради «світлого майбутнього». Виховання «нової людини», вільної від ненависного «совка», нагадує навчання плаванню шляхом викидання дитини з човна прямо в воду. Навчиться – виживе, не навчиться – потоне. Свого часу ліберальний російський політик Анатолій Чубайс говорив: «Що ви хвилюєтеся за цих людей? Ну, вимре 30 мільйонів. Вони не вписалися в ринок. Не думайте про це – нові виростуть». Скільки мільйонів «не впишуться в ринок» в Україні?

Рекламована свобода більше нагадує лотерею. Ти біжиш до оазису, а за тобою зсувається земля. Хтось не встигає і падає  в безодню. Або інша картина – ви тікаєте від поїзда. Старенька бабуся з костуром не встигає, її затягує під колеса: кров, кишки, відірвані кінцівки. Неприємна натуралістична картина – але абсолютно доречна аналогія. Всі ми побачимо тих, кому «не пощастило». Це може бути сусід, якого не довезли до лікарні в центр госпітального округу, або власна бабуся, якій не вистачило грошей на ліки.

Якщо хтось і доживе до благополуччя, воно буде оплачено смертями тих, хто не встиг, спіткнувся і впав. І одна справа, коли це нещасний випадок, а інша – коли це нав'язувані умови.

Всі ми знаємо, як розписують переваги лібералізму і «європейських цінностей»: свобода, ініціатива, творчість, демократія, соціальні ліфти, інвестиції, вільна конкуренція. У нашій реальності далеко не так красиво – вічний пошук роботи, копійчана зарплата і пенсія, життя в кредит. Лузером може стати будь-хто. Як говориться у відомому прислів'ї, від суми і тюрми не зарікайся.

Боротьба з «русскім міром» і Церквою – відволікаючий маневр

Такі непопулярні реформи просто не можуть не викликати обурення у більшості населення України. Однак за допомогою певних політтехнологій можливо перенаправити уваги українців на інші псевдо-проблеми.

Одна з політичних технологій так і називається – створення проблеми. Це цілеспрямований відбір інформації та надання високої значимості одним подіям і низької значущості – іншим. ЗМІ можуть роздути незначну проблему і применшити серйозну.

Ще одна технологія називається створення загрози. Її головне завдання – у будь-який спосіб змусити людей боятися. Адже деморалізовані і залякані люди роблять або хоча б схвалюють дії, що їм зовсім невигідні.

«Переорієнтування агресії – це найпростіший і найнадійніший спосіб знешкодити її. Вона задовольняється ерзац-об'єктами легше, ніж більшість інших інстинктів, і знаходить в них повне задоволення», «сьогодні опудало ворога все ще є дуже сильним засобом демагогів для створення єдності і надихаючого почуття приналежності», – читаємо у Конрада Лоренца, австрійського вченого.

Неважко здогадатися, що інформаційні вкиди проти УПЦ, висловлювання лідерів УГКЦ та УПЦ КП дуже схожі на інформаційні технології, спрямовані на відволікання народу від економічних проблем.

З іншого боку, це спосіб тиску на канонічну Церкву з метою «приручити» її і підпорядкувати певному політичному векторові. Мета гонителів Церкви полягає зовсім не в тому, щоб позбавити її міфічної залежності від РПЦ, але в тому, щоб змусити її підтримувати чинну владу.

Горезвісна «Єдина помісна Церква» потрібна для ідеологічної підтримки непопулярних дій влади. Відчуйте іронію – Російську Православну Церкву звинувачують в спілці з владою і культивуванні «рабського менталітету». Однак уніати і розкольники якраз і виконують цю роль – освячують експлуатацію українських громадян, відволікаючи їх від боротьби за свої права.

Населення має потреби, а уніати і Київський патріархат кричать про страшний і жахливий «рускій мір» і «Московський Патріархат». Все, щоб відвернути увагу від куди більш насущних проблем. Натомість держава платить їм своїм заступництвом. Нічого особистого –тільки бізнес.

Коли Церква по-справжньому з народом

Як приклад, можна навести схожу ситуацію в Греції. Той же режим жорсткої економії під «чуйним» керівництвом МВФ. Те ж нав'язування гей-парадів і секуляризації. Але Грецька Церква в цих умовах не мовчить і жорстко критикує владу.

«Європа намагається за допомогою нових законів і поширення єретичних учень викорінити все святе з душ сучасних греків і обезголовити Грецію від Христа. Ми спрямовані до Візантії і греко-православних цінностей. Як би не намагалися окупанти, ми не здамося і не погодимося з планами меморандумів міжнародних кредиторів і антихристиянськими, аморальними, неоліберальними інструкціями з Європи», – критикує політику Європи щодо Греції митрополит Тамасоський Ісая.

«Я сьогодні не бачу Європи солідарності, але я щодня бачу, і чим далі, тим з більшою очевидністю, Європу експлуатації. Потрібно, щоб основи цієї Європи повернулися в свою точку відліку – туди, звідки вона почалася, з тими ж думками і тією ж метою», – зазначає Предстоятель Елладської Церкви.

Архієпископ Ієронім також заявляв, що грецький уряд залучено до серії реформ і заходів, які нав'язані міжнародними кредиторами і які прагнуть «погіршити стан нашого суспільства, знецінити нашу історію і наші традиції, викорінити інститут сім'ї, нав'язати збочення, пошкодити нашу мову і виказати зневагу по відношенню до нашої вікової цивілізації, нашої батьківщини, нашої віри».

«Церква і священнослужителів перетворили на боксерську грушу, по якій завдають жорстоких ударів. Те, що зараз відбувається, – антиконституційно. Чому релігія більшості грецького народу дискримінована?» – обурюється митрополит Коринфський Діонісій.

«Через деякий час ми станемо гостями у власній країні. Прославлена ​​Греція була поневолена без бою і війни! Співучасниками західних політиків стали наші негідні і безрідні політики всіх відтінків і партій, які правили і продовжують керувати Грецією», – заявляє митрополит Калаврітський Амвросій.

Можна замінити слово «Греція» на «Україна», і збіг буде стовідсотковим. І таких гнівних заяв грецьких ієрархів – десятки. Смішно думати, що до Греції дісталася «рука Москви», примушуючи її відмовитися від «молочних річок і кисільних берегів» Європи. Втім, Греція, на відміну від України, вже є членом Євросоюзу. Але це не заважає Елладській Церкві, на відміну від уніатів і Київського патріархату, захищати свій народ.

Читайте також

Рейдерський майстер-клас від ПЦУ в Черкасах: Як чуже стає «своїм»

Представник ПЦУ Іоанн Яременко записав відео з кабінету митрополита Феодосія Черкаського, в якому показав, як користується його особистими речами. Що це означає?

Автономія УПЦ та усунення Донецького митрополита

24 жовтня 2024 року Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Іларіона з кафедри Донецької єпархії та відправити його на спокій. Що означає це рішення для УПЦ?

Які таємниці про СПЖ вивідала СБУ через свого агента?

Днями співробітники СПЖ Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький та Володимир Бобечко, а також священник Сергій Чертилін отримали звинувачувальні акти у справі про держзраду.

Три загадкові Синоди, чи що вирішили щодо УПЦ?

Цього тижня відбулися засідання трьох Синодів різних православних Церков – УПЦ, РПЦ і Фанара. Що ж вони вирішили щодо існування Церкви в Україні?

Черкаський собор захопили, що далі?

17 жовтня 2024 р. прихильники ПЦУ захопили кафедральний собор у Черкасах. Як можуть далі розвиватися події і що це може означати для Церкви?

Віра проти насильства: Хроніка захоплення собору УПЦ у Черкасах

17 жовтня 2024 року представники ПЦУ захопили собор УПЦ у Черкасах. Як це було і які висновки ми можемо зробити з того, що відбувається?