Чому отець Олександр Клименко перейшов дорогу КП-шникам?
Заздрість менше шкодить стороннім, але перше і найближче зло для того, хто має її.
свт. Василій Великий
Священик Олександр Клименко – людина, що розмовляє виключно чистою українською мовою, талановитий співак, ерудит, богослов і місіонер з великої букви несподівано переступив дорогу «зберігачам чистоти української самосвідомості» на вул. Пушкінській, 36.
А ви кажете: «чудес не буває». Бувають... «Цікаво спостерігати, як перемогою у комерційному (!) видовищі (!) намагаються обгрунтувати ставлення суспільства (!) до чогось чи когось», – написав на своїй сторінці у Facebook спікер так званого «Київського Патріархату». Саме так пан Зоря відреагував на бурхливу реакцію ЗМІ, пов'язану з перемогою в шоу «Голос» священика УПЦ о. Олександра Клименка.
Безумовно, критика необхідна й важлива. Критика – це завжди показник і мірило істини. Критикують мистецтво, архітектуру, музику, витримуючи, таким чином, срібло таланту у вогні людської мудрості. Як співак о. Олександр, звичайно ж, заслуговує на критику, так само, як і всі учасники проекту «Голос». Але перемогу йому принесла не суха теорія музики або гармонія, а реакція простих людей,чиїх сердець торкнулися мелодії пісень і церковних піснеспівів в аранжуванні православного священика. Реакція «Київського Патріархату» виставила його у світлі мракобісся й невігластва: один з головних аргументів атеїстів проти Православ'я полягає в стереотипі «безрадісної релігії», в якій нібито немає місця для простих людських радостей, в якій талант обов'язково має бути зодягнений у парчу і благоухати миррою, інакше горіти нам всім в пеклі.
В критиці пана Зорі часто проскакують слова «комерція», «шоу», «світський», але під уявною оболонкою духовності ховається ханжество і мракобісся. «Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно» (1Кор. 6: 12), – пише апостол Павло. Невже людина не повинна розвивати свої таланти? Невже в Церкві взагалі немає місця світському? Невже, за логікою КП, Церква – це в'язниця, гордо огороджена від іншого світу? Але християнин в першу чергу вільний, а межа його волі – любов: «Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному» (Гал. 5:13).
Як же тоді спікер «КП» уявляє собі місію Церкви? Вогнем і мечем, і мовою заборон?
Православний священик і богослов – це той, хто прагне до богоспілкування і йде шляхом любові, що покриває все і скрізь заради спасіння хоча б небагатьох. На початку свого творчого шляху на проекті о. Олександру задали питання, як Церква ставиться до того, що він бере участь у розважальному шоу, на що він відповів: «Якщо образ священика, нехай навіть і на сцені, когось надихне до молитви – це прекрасно». Ми всі бачимо тільки те, що хочемо бачити. Давайте не забувати слова Спасителя: «Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне» (Мф.6: 22).
Дивно, що для богословськи освіченого спікера розважальне шоу – це червона ганчірка. Але, як сказав у своєму недавньому інтерв'ю сам о. Олександр, «є різні розважальні шоу, які не можна ставити в один ряд. Є мотиваційні шоу, які називаються розважальними. У світі взагалі все перемішано, і сказати, що я не піду туди і туди, тому що там живуть черв'яки – неправильно. Адже в тому саду є і яблука» [1]. Шоу «Голос» – нічого не варте, тому що воно – комерційне?
Але в наш час комерційне все. Наприклад, вища освіта платна, так чому в КП не пропонують молоді відмовитися від цієї проплаченої PR-кампанії довжиною у бакалаврат, в якій «менеджери» часто невіруючі люди. Чому б не назвати і громадський транспорт «комерційним» і відлучити від причастя усіх, хто витрачає на проїзд гроші, які можна було б «піти і роздати убогим» (Мф. 26: 6), як говорив свого часу сумнозвісний підприємець і, до речі, колишній єпископ Іуда з міста Каріота. Йдучи на поводу у логіки пана Зорі, ми неминуче дійдемо і до такого маразму. Комерційна сторона питання несподівано і дивно перетворилася на проблему лише тоді, коли в проекті здобув перемогу священик УПЦ. Цікаво, чому пан Зоря не критикував це шоу до перемоги о. Олександра? Не хочеться вірити, що всі шість сезонів він переживав, згнітивши серце і зціпивши зуби, дивлячись на забави «нещасних язичників».
Критикуючи о. Олександра, який колись процитував Честертона («Розваги у владі людській. Але справжня радість – вона не в людській владі. Вона у владі Бога» [2]), пан спікер і сам вирішив процитувати англійського письменника і журналіста: «Ніколи ще не бувало, щоб лічені люди значили так багато, а всі інші – нічого не значили. Газета каже: «Країна піде за Хаммом», а ми розуміємо, що його підтримали три власника газет», але не спромігся згадати і цей вислів: «Вони забули важливу силу – газетярів. Вони забули, що в наші дні ... існують люди, зайняті не тим, що якась подія моральна чи аморальна, не тим, що вона прекрасна або потворна, не тим, що вона корисна або шкідлива, а просто тим, що вона сталася», і один з таких журналістів – пан Зоря.
Сталася перемога. Переміг священик УПЦ. Нам вистачить факту. Цілком. Ми не будемо міркувати, що це дало людям, які зміни відбулися, і що ми можемо звідси почерпнути. А навіщо? Адже всі випади КП зводяться до перерахунку прихильників і відвертої політики, в якій вже не залишилося місця Христу.
Подібного роду шоу влаштовані таким чином, що перемогу може принести не стільки голос, скільки образ. Найчастіше перемога в таких шоу – це показник настрою соціуму. І іноді він буває вельми плачевним. Згадаймо хоча б перемогу на Євробаченні в 2006 році епатажної фінської рок-групи Lordi.
Наосліп мало хто оцінив би вокальні дані виконавців, але костюми та сценічний образ тоді зіграли своє. Ну і власне слова пісні: «Wings on my back/ I got horns on my head» (За моєю спиною крила/ на моїй голові роги). Заперечите, що шоу проплачене? Але різнопланові ЗМІ просто захоплювалися цією групою. Як зауважує естонський інтернет-ресурс «Молодь Естонії»: «Шокова терапія, якою славляться фінські рокери, взяла своє – глядач просто не міг згадати, як виглядають інші номінанти після виступу Lordi. У музичних критиків навіть народився спеціальний термін – «феномен Lordi»: це коли музикантів для повного ефекту потрібно не просто слухати по радіо, а обов'язково спостерігати» [3].
На тлі вищесказаного, високоморальний виступ і перемога православного священика о. Олександра Клименка у проекті «Голос», а також громадський резонанс – це показник. Як зауважив сам о. Олександр: «Було голосування не лише за голос. Було голосування за образ, за подачу... Ніхто ніколи не голосує лише за голос... Кожен обирає якісь свої сторони, за які він буде голосувати. І те, що люди проголосували за мене в цьому проекті означає, що у людей є певний потяг до духовного. Значить, у народі є такий запит і на нього треба реагувати» [4].
Чому б КП не відкинути свої уявні забобони і порадіти за те, що людям близький і цікавий образ священнослужителя? Чому пан Зоря не згадав про репертуар священика: «Материнська любов», «Чорнобривці», «Άξιον Εστίν» – адже всі вони якщо і не є вираженням української музичної культури (Άξιον Εστίν – грецька молитва), то однозначно високоморальні.
Невже о. Олександр не зробив свого внеску в популяризацію власне української музики? Чому Зоря не критикує роботодавця, який свого часу нагородив народну артистку України і ведучу Першого каналу Оксану Пекун «за заслуги з відродження духовності в Україні ... і популяризацію народної музики в інтересах України і українського народу». Чому обурення і здивування спікера не викликає «патріарх», що просидів у 2015 році всі 4 години [5] на естрадному концерті своєї улюбленої співачки [7] Оксани Білозір та дякував їй тоді «за внесок в українське мистецтво»? Може, варто провести межу між «чистим і нечистим» та відмежуватися від ханжества? Але передусім – навчитися не заздрити і щиро радіти, стяжавши мир у своїй душі.
Посилання:
1. https://www.youtube.com/watch?v=NQKyV4iPcNw
2. https://www.youtube.com/watch?v=t0xvdU0NbXA
3. http://www.moles.ee/07/Jan/10/8-1.php
4. https://www.youtube.com/watch?v=NQKyV4iPcNw
5. https://provse.te.ua/2016/05/oksana-pekun-dozhylas-do-toho-scho-vzhe-hastrolyuje-rajtsentramy-ternop...
6. http://glavcom.ua/news/254409-svjatejshij-patriarh-filaret-vystupil-na-estradnom-kontserte-foto.html
7. http://fakty.ua/211759-oksana-bilozir-za-vsyu-svoyu-kareru-ya-ne-ispolnila-ni-odnoj-pesni-na-russkom...
Читайте також
Рейдерський майстер-клас від ПЦУ в Черкасах: Як чуже стає «своїм»
Представник ПЦУ Іоанн Яременко записав відео з кабінету митрополита Феодосія Черкаського, в якому показав, як користується його особистими речами. Що це означає?
Автономія УПЦ та усунення Донецького митрополита
24 жовтня 2024 року Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Іларіона з кафедри Донецької єпархії та відправити його на спокій. Що означає це рішення для УПЦ?
Які таємниці про СПЖ вивідала СБУ через свого агента?
Днями співробітники СПЖ Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький та Володимир Бобечко, а також священник Сергій Чертилін отримали звинувачувальні акти у справі про держзраду.
Три загадкові Синоди, чи що вирішили щодо УПЦ?
Цього тижня відбулися засідання трьох Синодів різних православних Церков – УПЦ, РПЦ і Фанара. Що ж вони вирішили щодо існування Церкви в Україні?
Черкаський собор захопили, що далі?
17 жовтня 2024 р. прихильники ПЦУ захопили кафедральний собор у Черкасах. Як можуть далі розвиватися події і що це може означати для Церкви?
Віра проти насильства: Хроніка захоплення собору УПЦ у Черкасах
17 жовтня 2024 року представники ПЦУ захопили собор УПЦ у Черкасах. Як це було і які висновки ми можемо зробити з того, що відбувається?