Якби Бог був справедливий, ніхто з нас не дожив би до вечора
Ця притча не тільки про прощення. Вона ще й про протиставлення двох важливих для людського суспільства понять – справедливості і любові. Часто, навіть занадто часто, ми вимагаємо від інших людей любові по відношенню до себе. Себе ж вважаємо справедливими по відношенню до інших. Справедливість для нас – це правда і правильність. Бути справедливим – означає бути чесним. Ми впевнені, що Найвищим мірилом справедливості є Бог. І Він повинен бути справедливим до нас. Так, Бог – це вища справедливість. Але реалізується вона тільки в самому кінці. Тому що ця Божа справедливість зовсім несхожа на наше розуміння її.
Святий Ісаак Сирін якось сказав, що ми не повинні вимагати від Бога справедливості, тому що якщо б Він був справедливий, то ніхто з нас не дожив би до вечора. Його справедливість розчиняється (врівноважується) любов'ю. Його справедливість – це ще один прояв любові. Згадайте притчу про Страшний Суд. Кого Господь помилує? Тих, хто вмів любити інших. Чи справедливо Він вчинить? Безсумнівно. Але чи розуміємо ми, перебуваючи тут і зараз, всю міру цієї справедливості? Навряд. Тому що нам, окрім любові, потрібно навчитися ще й прощати. Як прощає батько сина. Адже без прощення немає любові, а без любові справедливість перетворюється на тиранію. Водночас там, де є тиранія – немає свободи. А без свободи немає життя!
Читайте також
Іоанн Предтеча загинув через свою нетактовність
11 вересня – день пам'яті Іоанна Хрестителя, пророка і Предтечі Господнього.
Про стиглість душі Божої Матері
Свято Успіння Богородиці дуже земне. Воно сповнене запахом зрілих плодів, теплом уже майже осіннього сонця і, звичайно ж, благодаттю любові Цариці Небесної. Це Її День народження.