Київський патріархат проти решти світу

Не встигаєш переварити одну витівку Київського патріархату, як відразу ж з'являється інша. Є загальновідома думка, що УПЦ КП протистоїть Українській Православній Церкві Московського патріархату. Правда ж полягає в тому, що ця псевдо-православна релігійна організація протистоїть всім. Немає більше жодної української конфесії, якою б не «проїхалися» розкольники. Причому суть виникаючих конфліктів лежить аж ніяк не в релігійній площині, а швидше, в політичній.

Ще не закінчився ремонт зруйнованого даху патріархії УАПЦ, а філаретівці вже взялися за «віджим» головного храму автокефалів – Андріївської церкви. У коментарі Обозревателю речник УПЦ КП нарікає з приводу відсутності «ефективного користувача» у храмі. Мовляв, мало прихожан, і завдається шкода історичній спадщині.

Правда, одне суперечить іншому. Андріївська церква не потребує великої кількості парафіян. Часте проведення богослужінь із запаленими свічками зашкодить храму набагато більше, ніж «запарена мівіна». Для Української автокефальної церкви цей храм не просто одне з культових приміщень, але символ українського автокефального руху. Адже він був головним сакральним місцем автокефалів ще на початку ХХ століття.

Відібрати його у них означає завдати удару по історичній ідеї УАПЦ. Можливо, саме цього і домагаються лідери УПЦ КП – зламати психологічно своїх конкурентів на автокефальному поприщі. Дуже ймовірно, що Мінкульт є співучасником Київського патріархату в цій війні проти всіх, і Андріївську церкву все ж таки передадуть більш «ефективному користувачеві». Не здивуємося, якщо серед небагатьох парафіян Андріївської громади знайдуться охочі «добровільно перейти» в Київський патріархат. Спікери КП і навіть сам Філарет вже встигли звинуватити УАПЦ в «роботі на Москву», мабуть, готуючи ідеологічне підґрунтя для знищення автокефалів.

Під гарячу руку Київського патріархату потрапила і Українська греко-католицька церква, яка заявила свої права на богослужіння у Малій Софії. Цей храм раніше передали в користування УПЦ КП, відмовивши в тому ж Українській Православній Церкві.

У своєму листі міністрові культури Нищуку голова Київського патріархату відреагував на бажання керівництва УГКЦ проводити почергові богослужіння з УПЦ КП: «Встановлення таких почергових богослужінь неминуче призведе до порушення аналогічних питань щодо почергового богослужіння громад Київського патріархату та УГКЦ як у храмах КП, так і у храмах УГКЦ». Досить лицемірна позиція, враховуючи, що саме відмову від почергових богослужінь з боку УПЦ філаретівці називають чи не найголовнішою причиною міжконфесійних конфліктів на Західній Україні.

Наступною мішенню «найпатріотичнішої» церкви у світі стала Католицька церква та архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті. Представник УПЦ КП звинуватив його ні багато ні мало в образі українського народу. Заступник голови Синодального відділу з соціального служіння УПЦ КП Сергій Дмитрієв підкреслив, що нав'язування негативної оцінки тих подій, що відбуваються в Україні, недозволено ані іноземним, ані  українським католикам.

Ґуджеротті мав необережність заявити, що на Донбасі українська армія воює з сепаратистами, та не згадав про російську армію. Такий когнітивний дисонанс для пропагандистів Київського патріархату став несподіванкою. В їхньому уявленні про це можуть заявляти тільки прихильники «руського миру». А тут це зробив представник Ватикану. Сам Ґуджеротті, ймовірно, теж здивувався такій реакції на свої слова, оскільки у «розм'яклому» від толерантності європейському світі прийнято поважати свободу слова.

Дивно, що Київський патріархат досі не запропонував визнати Ватикан «державою-агресором» і в зв'язку з цим заборонити діяльність Католицької церкви в Україні. Ще й водночас звинуватити Ватикан у «роботі на Москву».

Не так давно одіозний «митрополит» УПЦ КП Михайло Зінкевич «причислив» до лику святих воїнів УПА, створивши ще один прецедент для конфлікту з Католицькою церквою, до якої належить більшість поляків. Не секрет, що тема Волинської різанини для них є дуже чутливою.

Цікаво, що кількома роками раніше Зінкевич не був настільки категоричним і говорив про те, що «не слід спиратися на віру або національність, коли мова йде про пролиту кров». У 2013 році, в день пам'яті жертв Волинської різанини, «митрополит» Михайло заявив: «Немає виправдання тим, хто скоїв людиновбивство. Нехай заповідь любові до Бога надихає нас прощати. І ми сьогодні просимо вибачення за всіх». Після Майдану його тон і риторика різко змінилися, і «людиновбивці» для нього стали «святими».

Нарешті, апофеозом «холівару» Київського патріархату стала проповідь єпископа Володимир-Волинського Матфея, який заявив, що Константинопольський патріархат «зрадив українців» і «продав українську церкву Москві». А «Церква Римська», тобто католицька церква, «захоплює українські душі». За його словами, Константинопольський патріархат не є «Церквою-матір'ю» для українців, оскільки «яка мати відрікається і продає свою дитину?».

Виникає доволі пікантна ситуація. З одного боку, речники УПЦ КП звеличують Вселенський патріархат та патріарха Варфоломія, сподіваючись на його милість дарування автокефалії, а з іншого боку, всередині Київського патріархату немає ніякого особливого пієтету до Константинополя. Стає очевидним, що греки потрібні філаретівцям тільки для того, щоб отримати визнання. Після цього Константинополь стане їм не потрібним.

Такі заяви єпископів Київського патріархату можуть перекреслити всі сізіфові зусилля українських політиків по налагодженню зв'язків з патріархом Варфоломієм. Як же – і Верховна Рада до нього звернулася, і сам Президент до нього приїжджав, і цілих два екс-президенти не дають зарости «народній стежці» до материнської обителі. Все заради Київського патріархату, все заради його амбіцій. А тут... «не Мати ти нам». Відреклися від своєї матері та не поморщилися.

Складається враження, що Київський патріархат оголосив війну всьому світові. Їхня пропаганда нав'язує думку, що «навколо вороги», які загрожують українському народові. І лише УПЦ КП врятує українців від цієї тотальної навали супостатів. Про одне тільки Київський патріархат забув – оголосити вторгнення інопланетних загарбників. Недарма над Київським морем помітили безліч НЛО.

Читайте також

Рейдерський майстер-клас від ПЦУ в Черкасах: Як чуже стає «своїм»

Представник ПЦУ Іоанн Яременко записав відео з кабінету митрополита Феодосія Черкаського, в якому показав, як користується його особистими речами. Що це означає?

Автономія УПЦ та усунення Донецького митрополита

24 жовтня 2024 року Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Іларіона з кафедри Донецької єпархії та відправити його на спокій. Що означає це рішення для УПЦ?

Які таємниці про СПЖ вивідала СБУ через свого агента?

Днями співробітники СПЖ Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький та Володимир Бобечко, а також священник Сергій Чертилін отримали звинувачувальні акти у справі про держзраду.

Три загадкові Синоди, чи що вирішили щодо УПЦ?

Цього тижня відбулися засідання трьох Синодів різних православних Церков – УПЦ, РПЦ і Фанара. Що ж вони вирішили щодо існування Церкви в Україні?

Черкаський собор захопили, що далі?

17 жовтня 2024 р. прихильники ПЦУ захопили кафедральний собор у Черкасах. Як можуть далі розвиватися події і що це може означати для Церкви?

Віра проти насильства: Хроніка захоплення собору УПЦ у Черкасах

17 жовтня 2024 року представники ПЦУ захопили собор УПЦ у Черкасах. Як це було і які висновки ми можемо зробити з того, що відбувається?