Вегетаріанство – гріх?
Вегетаріанство – гріх?
Андрій Колошко
Відповідає секретар Синодальної літургічної комісії УПЦ протоієрей Димитрій Гарчук:
– Не гріх, якщо вегетаріанство не зводити в культ, не робити його центром життя і, само собою, не засуджувати тих, хто не дотримується такого ж способу харчування. Інша річ, що на практиці ми часто бачимо, як вегетаріанство та його різновиди перетворюються мало не на релігію, а його послідовники зневажливо ставляться до тих, хто вживає м'ясо, а то й кидаються на них, як на біснуватих. А це вже, безумовно, гріх. Вся справа в мірі.
Загалом питання про вегетаріанство не є релігійним. В Оксфордському словнику стверджується, що термін vegetarian (вегетаріанець) походить від англ. vegetable (рослина, овоч). Слово стало популярним після створення у Великобританії Вегетаріанського суспільства в 1847 році, проте наводяться і більш ранні випадки вживання. Вегетаріанське суспільство, яке приписує створення терміна «вегетаріанець» собі, стверджує, що він був утворений від лат. vegetus (бадьорий, свіжий).
Вегетаріанство як система харчування сумісна з благочестивим життям православного християнина. Якщо людині подобається харчуватись виключно рослинною їжею або їй так рекомендують лікарі, при цьому вона не гребує тими людьми, які їдять м'ясо, та не вважає м'ясо скверною, це особистий вибір християнина, до якого Церква ставиться з повагою.
2 правило Гангрського Собору каже: «Якщо хтось того, хто із благоговінням та вірою споживає м’ясо (крім крови, ідоложертовного й удавленини), осуджує, нібито з причини споживання його (він) втрачає надію на спасіння, то нехай буде під клятвою».
Преподобний Іоанн Дамаскин вказує на те, що їжа не відіграє ключову роль у житті людини: «Якби в пості вся справа була б у їжі, то святими були б корови». Отже, вегетаріанство саме по собі не є гріхом, якщо не доходить до крайнощів (веганство, фрукторіанство, виключно сироїдіння і т.д.) і людина не докоряє та не примушує інших робити так само. Їжа не наближає та не віддаляє нас від Бога. Інша річ – гординя, марнославство та звеличування. Вони – віддаляють, і жодне постування чи веганство не врятує.
Якщо віруюча людина практикує вегетаріанство, їй варто бути уважною до себе, щоб ставлення до власного харчування не стало причиною непомірної гордині, не впливало на взаємини з ближніми та не загороджувало шлях до Бога.
