Як вибрати батюшку для хрещення дитини?
Зібралися хрестити дитину, думаємо, як вибрати священика. Чи є якісь критерії?
Володимир Крикун
Відповідає протоієрей Володимир Долгих:
- По-хорошому для реальних, а не номінальних християн це питання взагалі не стоїть. Адже у них є храм, в який вони ходять, громада, членами якої вони є, і членом якої стане їхня дитина після хрещення, і, звичайно ж, духівник або, як мінімум, добре знайомий священик, якому вони довіряють.
А ось що стосується людей невоцерковленних, то вони взагалі не мають права хрестити дітей доти, поки не стануть реальними християнами. Поясню. У канонічному праві поняття «невоцерковлені» не існує – це просто поширений розмовний термін. Є вірні, ті, що каються і відпалі. Так ось, відпалі – це ті, хто одного разу був хрещений, але потім пішов з Церкви, всім своїм життям демонструючи, що він, незважаючи на вчинене над ним таїнство, християнином не є.
Відносно таких людей 12-е правило I Вселенського Собору говорить: «Благодаттю покликані до сповідання віри, і перший порив ревнощів явивши, і відклавши військові пояси, але потім, аки пси до своєї блювотини повернулися <...>: такі десять років нехай припадають в церкві, просячи прощення, по трилітному часі слухання писань в притворі. У всіх же сих належить приймати в міркування розташування, і образ покаяння. Бо які зі страхом, і сльозами, і терпінням, і про доброчинність навернення являють справою, а не по зовнішності: тих, по виконанні певного часу слухання, пристойно буде приймати у спілкування молитов. Навіть дозволено єпископу і чоловіколюбно щось про них влаштувати. А які байдуже понесли своє гріхопадіння і вид входження в Церкву уявив для себе задоволеним до перетворення: ті цілком і виконують час покаяння».
Як бачимо, повернення до колишнього життя після хрещення – це ознака відокремлення. Такі люди втрачають благодатне спілкування з Богом, відповідно, і церковну правоздатність. Для початку їм потрібно принести покаяння, змінити своє життя, знову стати християнами, а потім вже хрестити дітей. Якщо батьки пройдуть цей шлях, то питання вибору священика відпаде само собою. В іншому ж випадку дитина з самого раннього віку буде привчатися ставитися до Церкви формально, як до «бюро» з надання релігійних послуг і також увійде в категорію тих, хто відпав, з усіма наслідками, що випливають звідси.
Отець Георгій Флоровський говорив, що хрещення дитини має відбуватися в присутності тієї громади, членом якої він стає, і це не його особисті домисли, а давня практика, яку ми, на «крещальних конвеєрах», на жаль, забули.
