Слова митрополита Емануїла та інші цікавинки з Константинополя
Константинополь хоче допомогти вирішити проблему розколу, а не створити ще один розкол.
Оскільки мене вже почали не просто критикувати, а мало не звинувачувати в тому, що я в усному перекладі слів митрополита Гальського Емануїла спеціально допустив декілька помилок, зокрема нібито навмисно пропустив слово «Мати-Церква» щодо Вселенського Патріархату, то я подаю дослівний переклад слів митрополита. Я ще раз прослухав відео-запис і зробив тепер вже письмовий переклад.
«Сьогодні під головуванням Всесвятійшого Патріарха Варфоломія ми мали радість співпрацювати з делегацією Української Церкви (дослівно: Церкви України - прим.перекладача) тут в дворах Церкви-Матері. Це була дуже корисна і конструктивна співпраця, яку ми мали сьогодні, - обмін думками по українському питанню, яке стосується вас, які знаходитеся, які живете в Україні. Вселенський патріархат, як Мати-Церква, цікавиться, не переставав ніколи цікавитися, і цікавиться ще більше сьогодні для зцілення проблеми, яка існує в Україні. Для встановлення миру в Україні, а також для примирення всіх груп і для співпраці всіх на благо Православ'я. Ми переконані, що всі разом ми допоможемо, посприяємо, в цей момент, в цей кризовий момент українському народу. І ця сьогоднішня зустріч була, дійсно, благословенним моментом і, надіємося на добру співпрацю, на майбутню (в значенні подальшу - примітка перекладача) нашу співпрацю, на постійний діалог зі всіма вами, братами в Україні. Господь нехай допомагає, через нас!»
Дам декілька пояснень.
1. Спілкування тривало протягом 6 (!) годин. Той, хто бував на міжнародних конференціях, той знає, що перекладачі там змінюються кожних 15-20 хвилин, максимум півгодини. А тут цілих 6 годин, з перервою на обід, але й під час обіду будо спілкування між Патріархом та членами делегації, яке також треба було перекладати. В такому тривалому напруженні наступають моменти, коли «випадають» фрази, забуваєш самі прості слова. В такій ситуації намагаєшся передати основний сенс фрази. І в даному випадку цей сенс коментаря владики Емануїла був переданий.
2. Звинувачення в мою сторону, головним чином, сипляться зі сторони «Київського патріархату». Чому? Тому що вони зараз не мають до чого вчепитися, вони інформаційно й ідеологічно програЮть, а тому й намагаються забруднити позитивну для УПЦ атмосферу візиту до Константинополя роздуванням різних технічних дрібниць (то слово пропустили, то не так приїхали). Що не робить їм честі, а показує їхню не зовсім красиву сутність.
Позитив від Константинополя:
1. Константинополь хоче допомогти вирішити проблему розколу, а не створити ще один розкол. Праця над цим буде тривати, але не так швидко, особливо як про це трублять в нас.
2. Представники Константинопольського патріархату висловлюють радість фактом самого візиту і називають це початком постійного діалогу між УПЦ та Вселенським патріархатом. І цей діалог має з часом увінчатися подоланням розколу і відновленням єдності Українського Православ‘я. Від себе додам, що постійне спілкування з ними ми й так маємо, а зараз лише відбувся факт спілкування на такому високому й повноважному рівні.
3. Спілкування було назване «корисною і конструктивною співпрацею». І це, дійсно, так.
4. В офіційному повідомленні Константинольського патріархату за результатами візиту, після переліку учасників зустрічі, зокрема, сказано: «Під час тривалої співпраці відбувся обмін думками щодо бажання Матері-Церкви сприяти у відновленні єдності православних віруючих в Україні, з кінцевою перспективою надання їхній Церкві автокефального статусу». [Ось оригінальний і офіційний текст від Секретаріату Священного Синоду: Κατά τήν μακράν συνεργασίαν ἀντηλλάγησαν ἀπόψεις, ἐν σχέσει πρός τήν ἐπιθυμίαν τῆς Μητρός Ἐκκλησίας νά συμβάλῃ εἰς τήν ἀποκατάστασιν τῆς ἑνότητος τῶν Ὀρθοδόξων πιστῶν ἐν Οὐκρανίᾳ, μέ τελικήν προοπτικήν τήν ἐκχώρησιν εἰς τήν Ἐκκλησίαν αὐτῶν αὐτοκεφάλου καθεστῶτος]. Ця позиція Константинополя відповідає довголітній позиції УПЦ: спочатку подолання розколу, відновлення єдності, а потім в перспективі автокефальний статус. Таким чином, можна констатувати, що і в Константинополі поділяють те, про що говоримо й ми: питання автокефального статусу і питання розколу, це два різні питання, які не слід змішувати. Про це, до речі, говорив в своїх коментарях Керуючий справами УПЦ митрополит Антоній.
P. S. Все це мене особисто дуже радує. Ми, як повноцінні канонічні Церкви (УПЦ і Константинопольський патріархат), маємо напряму спілкуватися між собою і не дозволяти паразитувати на відсутності спілкування чи спекулювати на наших церковних питаннях іншим зовнішнім силам.
