Церква святкує пам'ять Іверської ікони Божої Матері

26 жовтня Церква вшановує Іверську ікону Пресвятої Богородиці. За переказом цей образ був написаний святим апостолом і євангелістом Лукою. Довгий час він був біля малазійської Нікеї, у IХ столітті образ перебував у однієї благочестивої вдови. За імператора Феофіла іконоборці, що знищували святі ікони, прийшли в дім цієї християнки, і один воїн списом вдарив по образу Богородиці.

Одразу з ураженого місця потекла кров. Вдова, боячись знищення святині, пообіцяла імператорським воїнам гроші та просила їх до ранку не чіпати ікону. Коли вони пішли, жінка разом із сином, згодом афонським монахом, задля збереження святої ікони опустила її в море.

Ікона, стоячи на воді, припливла до Афона. Афонські монахи, кілька днів спостерігаючи в морі вогняний стовп, який сходив до неба, прийшли до берега і знайшли святий образ, що стояв на воді.

Після молебню про дарування монастирю цієї святині благочестивий інок Іверського монастиря святий Гавриїл Грузин, за наказом Божої Матері, що явилась йому уві сні, пішов по воді, прийняв святу ікону і поставив у храмі.

Проте наступного дня ікона була знайдена не в храмі, а над брамою обителі. Так повторювалось кілька разів, поки Пресвята Діва не відкрила святому Гавриїлу Свою волю уві сні, сказавши, що не бажає бути береженою монахами, а хоче бути їхньою Хранителькою. Після цього образ був поставлений над монастирськими воротами. Тому свята ікона називається Портаітісою, Вратарницею.

Раніше СПЖ повідомляла, що Церква згадувала святих отців Сьомого Вселенського Собору.