Церква шанує пам'ять отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах спочили
У Далеких печерах перебуває 45 мощей святих угодників та близько 30 мироточивих глав.
10 вересня Церква святкує Собор преподобних отців Києво-Печерських, що у Дальніх печерах (прп. Феодосія) подвизалися.
Серед преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Дальніх печерах, більше половини прославилися самітництвом і великим постництвом.
До цих преподобних отців входять ченці, які здійснювали свій духовний подвиг у різні періоди часу – з XI по XV століття.
Про кожного з них не збереглося докладних житійних відомостей, за винятком імені, часу несення подвигу та вказівки про те, на якому шляху той чи інший чернець ніс духовні праці та подвиги.
У 1013 р. на березі Дніпра біля Києва, на Берестовій горі, серед дрімучого лісу самотньо оселився для пустельницьких подвигів преподобний Антоній, який прибув зі святої Афонської Гори. Подвизався він тут за афонським прикладом весь час у пості, молитві, бдінні і праці. Але незабаром слава про дивовижні подвиги небувалого пустельника поширилася околицями, і до нього почали стікатися спраглі духовної їжі.
Дехто зважувався і зовсім залишитися тут. Першим оселився преподобний Никон, потім прийшов преподобний Феодосій. Преподобний Никон постригав тих, хто приходив у чернечий чин, і вони селилися разом зі своїм наставником. Об'єднаними силами всіх подвижників був виведений під землею загальний довгий хід, а по сторонах його кожен інок викопував для себе невелику келію, де можна було стояти і сидіти.
Під землею була влаштована церква та трапезна. У цих підземних печерах, при мізерному освітленні, ченці підносили до небес невпинні молитви за ще тоді язичницьку Русь, для християнської освіти і відродження якої були потрібні саме такі доблесні подвижники.
Смиренний Антоній, який відмовився від ігуменства, дав його преподобному Варлааму (його змінив преподобний Феодосій), а сам самотньо подвизався неподалік колишнього місця, званого печерами Дальніми (Феодосієвими). Там він викопав собі нову печеру, яка нині називається Антонієвою (Ближньою).
Вже наприкінці свого життя святий подвижник мав велику втіху бачити, як за вказівкою згори, досвідченими зодчими, що прибули з Константинополя, було закладено велику кам'яну церкву знаменитої Києво-Печерської лаври, першої з майже двох десятків чудових церков, збудованих згодом.
«Багато монастирів, – пише преподобний Нестор Літописець, – поставлено від князів, від бояр і від багатства, але не такі вони, як поставлені сльозами, постуванням і молитвою. Антоній не мав ні золота, ні срібла, а все здобув сльозами та постом».
Ближні та Дальні печери є місцем спочивання нетлінних мощей святих угодників. У Ближніх печерах знаходиться близько 73 мощей і 30 мироточивих голів; у Дальніх – 45 мощей та близько 30 мироточивих глав.
Як раніше повідомляла СПЖ, Церква відзначає Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських.
