Керуючий справами: Важливо бути християнами не лише за ім' ям, а за життям
Митрополит Антоній нагадав віруючим, що уникне засудження на Страшному суді лише той, хто творить справи любові.
Все, що дано нам Богом, ми повинні спрямовувати на множення чеснот та любові у цьому світі. Про це керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній сказав у проповіді, присвяченій євангельському читанню Великого Вівторка, яку опублікували на YouTube каналі «Витражи: о вере в красках».
Євангеліє вівторка Страсної седмиці, як і понеділка, нагадує про Друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа та ті події, які супроводжуватимуть його, зокрема, про Страшний суд над усім родом людським. Для зображення Страшного суду Господь Ісус Христос використовує знайомі усім притчі: про десять дів, про таланти та про овець і козлищ. Причому, зазначив митрополит Антоній, «у цих трьох притч є спільний стрижень, який показує нам, що повинна мати людина, щоб не бути засудженою на Великому Страшному суді Божому. Цим стрижнем є любов та добрі справи, які людина здійснює по відношенню до своїх ближніх».
Владика, говорячи про добрі справи, цитує святителя Григорія Богослова: «Живі відрізняються від мертвих не лише тим, що дивляться на сонце та дихають повітрям, але тим, що роблять щось добре. Якщо вони цього не виконують, то вони нічим не кращі за мертвих».
«Перша притча з сьогоднішнього Євангелія про десять дів, які чекали пришестя нареченого. П'ять із них запаслися олією для своїх світильників, а п'ять – ні. Практично всі святі отці, тлумачачи цю притчу, сходяться на думці, що під образом нареченого представлений Сам Христос, а під образом дів – людські душі. Але чому п'ять із десяти дів у притчі названі нерозумними? Тому що вони вирішили, що Наречений точно вночі не прийде. Вони були дуже самовпевненими, і, таким чином, їхня нерозумність виражається в їхній непомірній самовпевненості. Святитель Феофан Затворник запитує: "Чого не діставало нерозумним дівам"? І сам же відповідає: “Внутрішнього ділання, чесноти. Чому мудрі діви не позичили нерозумним своєї олії? бо чеснота людини може бути лише її особистою чеснотою. Неможливо комусь своє благочестя запозичити. Крім того, те, що мудрі діви не дають своєї олії нерозумним, вказує на той факт, що здобути чесноти можна тільки в земному житті: після смерті чесноти неможливі», – наставляє віруючих владика Антоній.
Чеснота, на відміну від одиничного доброго вчинку, який буває в житті кожної людини, означає регулярне, постійне ділання добра, яке стає звичкою, навичкою, пояснив ієрарх. Саме здобуття таких навичок робить людину доброю в справжньому сенсі, «бо добрі навички допомагають позбавлятися поганих навичок, тобто гріховних пристрастей, що поневолюють людину. Таким чином, чеснота важлива не сама по собі, не тому, що через неї ми робимо добре ще комусь, а тому, що через неї ми виявляємо свою любов до Бога, Який заповідав нам любити всіх своїх ближніх».
Про важливість чесноти розповідає й друга притча сьогоднішнього Євангелія – притча про таланти. Один пан, під яким святі отці розуміють Христа Спасителя, вручив своїм слугам таланти: комусь п'ять, комусь два, а комусь один. Як каже Євангеліє, кожному по силі. Ті, що мали два і п'ять талантів, примножили їх, а той, кому дали один, не захотів вчинити, як його товариші, але просто закопав свій талант у землю. Коли ж пан повернувся, він запитав у своїх слуг, як вони вчинили з врученими їм талантами. Ті, що помножили таланти, були похвалені, а той, хто закопав свій талант, зазнав покарання.
«Але чому пан карає слугу, котрий закопав свій талант у землю? За зауваженням святих отців, таланти, вручені паном своїм слугам, – це ті дари, які нам дано Господом і які ми повинні вжити на добрі справи. Якщо ми це зробимо, Бог похвалить нас і зробить учасниками Свого Блаженного Царства. Якщо ж не зробимо, а просто знехтуємо тим, що дано нам Богом, Бог, природно, засудить нас, і наша доля буде плачевною», – зазначив митрополит Антоній.
Про важливість такої любові говорить і третя притча євангельського уривка Великого вівторка – притча про вівці та козлища. Починається ця притча такими словами: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів; і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч».
«А що ж спричинить такий поділ? Справи любові. Під образом овець у цій притчі розуміються люди, які залишилися вірними Богу і зберегли у своїх серцях любов до Нього і до своїх ближніх. Їм Христос обіцяє в нагороду Царство Вічного Життя з Богом. Козлища ж – це ті люди, які лише називали себе послідовниками та учнями Христа. На суді їм Господь скаже жахливі, але справедливі слова: "Ідіть від мене, я не знаю вас". Тому що їхні серця були закриті для свого Творця, вони успадкують пекло – місце вічних мук далеко від Бога», – зауважив митрополит.
Владика нагадав, що вперше Господь приходив на землю, щоб спасти світ. Вдруге ж Він прийде, щоб судити світ.
«Чому цей суд називається Страшним? По-перше, він називається Страшним тому, що буде загальним. Ніхто не зможе втекти від цього суду так само, як ніхто не зможе втекти від смерті. По-друге, суд називається Страшним, тому що на ньому відкриються всі наші справи, слова та думки – навіть найпотаємніші. Ми побачимо себе такими, якими є насправді, а не такими, якими уявляли себе. По-третє, він буде страшним, бо буде остаточним. Тут, на землі, ми ще маємо змогу покаятися. Після смерті ми вже не зможемо змінитись»,— закликав до покаяння архіпастир.
«Страшний суд, який визначить долю кожної людини у вічності, у якомусь сенсі починається вже тут, у нашому земному житті. Бог судить нас не по тому, які політичні погляди ми маємо, а по тому, що ми реально робимо в житті. І лише в тому випадку, якщо ми щиро каятимемося в наших гріхах, якщо ми будемо християнами не лише за ім'ям, а й за життям, то тоді ми почуємо від Спасителя в останній день існування цього світу завітні слова: "Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу"», – такими словами митрополит Антоній завершив проповідь Великого Вівторка.
Раніше СПЖ повідомляла, що, за словами керуючого справами УПЦ, Господь до останнього чекатиме на виправлення людини.
