У Польщі нагородили лауреатів премії імені Костянтина Острозького

У польському Білостоці відбулася 33-я церемонія вручення премій імені князя Костянтина Острозького, повідомляє православне видання «Przegląd Prawosławny».

Ця премія видається за особливі заслуги у справі розвитку православної духовності, думки та культури, а також діяльність, спрямовану до єднання християн. Журі під головуванням головного редактора журналу «Przegląd Prawosławny» («Православний огляд») Євгена Чиквіна визначило імена лауреатів.
Володарями нагороди стали шестеро діячів релігії та культури.

Перший з лауреатів, архієпископ Білостоксько-Гданський Яків, є ініціатором та співзасновником Фонду «Ікономос», який діє з 2003 р. За цей час Фонд провів понад 500 православних зустрічей, зібрав колекцію книг та почав випускати науковий журнал. Архієпископ Яків з 1995 р. працює у Християнській богословській академії, нині є її професором.

Організатори відзначили заслуги перед православ’ям отця Макарія (Жерара Бонне), ченця монастиря Симонопетра на Афоні. Він зростав у католицькій сім’ї. Коли розчарувався в положеннях Другого Ватиканського собору, в травні 1968 р. брав участь у студентських акціях протесту в Парижі. У пошуках духовності захопився релігіями Сходу, зокрема філософією індуїзму. Але православ’я виявилося найближчим йому. Один із найважливіших творів отця Макарія – Новий Синаксарій житій святих, які написані на Святій Горі Афон. Отець Макарій переклав Синаксарій на французьку і доповнив його великою кількістю житій святих з багатьох країн. Збірку швидко переклали багатьма мовами, і зараз вона дуже популярна в Європі.

Лауреатом премії імені князя Костянтина Острозького став і священник РПЦ – ієрей Феодор Конюхов – російський мандрівник, альпініст, мореплавець, пілот повітряної кулі, живописець та скульптор, автор 23 книг. Він першим на земній кулі досяг п’яти полюсів. З 1992 року, після щасливого повернення з кожної експедиції, священник будував православний храм або каплицю. Його ім’я внесли до енциклопедії «Хроніка людства».

Журі відзначило і поетичну творчість Бориса Руссько. Його вірші та афоризми видано у кількох десятках томів. Вони увійшли до «Великої книги польської думки» та «Книги 2004. Золоті думки людей великого розуму, таланту і серця».

Ще один лауреат зі мирян – професор Сергеюс Темчінас, завідувач відділення взаємодії мов та культур Інституту литовської мови у Вільнюсі, голова Литовського комітету славістів, член численних редакцій та наукових рад. Автор декількох монографій, у тому числі виданих у Польщі та Сербії, і понад 150 робіт з найдавнішої історії культури православних слов’ян, рукописної кириличної традиції Великого князівства Литовського, старослов’янської текстології, а також старослов’янської та російської мов.

Нарешті, лауреат премії, який тільки нещодавно прийняв православ’я, але багато зробив для нього – Арно Гyйон – засновник та директор фонду «Солідарні з Косово». У 2004 році, коли в Косово відбулися погроми сербського населення («березневі погроми»), заснував цю гуманітарну організацію. Вона швидко перетворилася на одну з найбільших на Балканах.

Арно Гyйон є автором багатьох книг та інших публікацій, які видають у Сербії та Франції. Його остання книга «Усі мої дороги ведуть до Сербії» стала бестселером у Сербії.

Відповідно до рішення уряду Республіки Сербія з 2020 року Арно Гуйон є директором Управління із співпраці з діаспорою та сербами в регіоні при Міністерстві закордонних справ Сербії. У 2015 році прийняв православ’я в монастирі Високі Дечани в Метохії. Є лауреатом ордена Святого Савви, вищого ордена Сербської Православної Церкви.

Раніше (у 2019 році) СПЖ стала лауреатом премії імені Костянтина Острозького.