Церква святкує Обрізання Господнє
Православна Церква згадує євангельську подію, коли, згідно зі старозавітним законом, восьмиденний младенець Ісус Христос прийняв обрізання.
14 січня за новим стилем Православна Церква відзначає велике свято – Обрізання Господнє. Про подію згадується в Євангелії від Луки (Лк. 2:21).
Обрізання Немовляти Христа було звершено відповідно до закону, встановленого для єврейського народу Самим Богом, згідно з яким кожен хлопчик мав бути обрізаний на восьмий день після народження. За тлумаченням отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям слід неухильно виконувати Божественні настанови.
Обрізання Господнє – це день Закону Божого, так писав про свято митрополит Веніамін (Федченков), єпископ Руської Церкви, православний подвижник XX століття, місіонер і духовний письменник.
«Якщо наш Господь виконував закон, то й ми за прикладом Його зобов'язані робити те саме. Тобто, перш ніж досягати високих духовних споглядань, ми повинні спочатку виконувати заповіді про справи; перш ніж молитися своїми молитвами, потрібно виконувати церковний чин; перш ніж дійти до свободи духу, потрібно навчитися дисципліни покори; перш ніж вступити в область благодаті, треба пройти ще закон; перш ніж досягти безпристрасності, треба вести боротьбу з пристрастями і особливо з "власною волею"; перш ніж дійти до досконалості любові, треба навчитися виконувати хоч повеління влади, Церкви (наприклад, про пости); перш ніж увійти в дух, у внутрішнє, потрібно зробити за буквою, зовнішнє. Одним словом, перш ніж стати новозавітною людиною, потрібно ще подолати в собі стару, тобто виконати старозавітні вимоги», – писав владика Веніамін.
Але ні закон, ні буква не рятують душу, вказував церковний ієрарх і православний автор, – це лише початок.
«От і Господь, перш ніж отримати в таїнстві Хрещення благодать Святого Духа, що сходить у вигляді голуба, спершу виконує закон. Так і нам, щоб справді стати благодатними, вже остаточно відродитися, потрібно ще виконувати різні закони, канони, “правила”, “слухняності”, чини тощо», – резюмував митрополит Веніамін (Федченков).
У Новому Завіті обряд обрізання в Церкві був скасований та замінений таїнством Хрещення, про яке цей іудейський ритуал символічно свідчив.
