Завжди був твердий у своїй вірі, – в УПЦ згадують шлях Блаженнішого

9 грудня 2021 року в Успенському соборі Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив Божественну літургію з нагоди 31-ї річниці своєї архієрейської хіротонії, повідомляє news.church.ua.

Предстоятелю УПЦ співслужили митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел, намісник Лаври митрополит Вишгородський та Чорнобильський Павел, голова ВЗЦЗ УПЦ митрополит Чернівецький та Буковинський Мелетій, сонм архієреїв УПЦ, духовенство обителі та гості у священному сані.

Найстаріший член Священного Синоду УПЦ митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел привітав Блаженнішого із 31-річчям архієрейської хіротонії від Синоду УПЦ.

Блаженніший подякував за вітання і за молитви і побажав, щоб Божественна благодать «завжди наповнювала і допомагала гідно виконувати своє земне служіння, своє земне життя, і щоб Господь Своєю благодаттю сподобив нас бути учасниками вічного спасіння на Небі».

У річницю архієрейської хіротонії ключар кафедрального Свято-Духівського собору у Чернівцях протоієрей Василій Запоточний, який був поряд із Блаженнішим багато років, розповів про служіння Предстоятеля УПЦ.

«Я знаю Владику (Блаженнійшого Онуфрія, – Ред.) ще з семінарії, навчався у Москві в ті роки на заочному відділенні. Пам’ятаю, як вони, їх називали троє друзів – отець Ілія (Рейзмер), насельник Троїце-Сергієвої лаври, архімандрит Олексій (Полікарпов), намісник Данилова монастиря, приїжджали до Чернівців у відпустку, заходили до нашого храму та ставали десь у непримітному місці. Помолившись на всеношній службі, тихо виходили. Нам розповідали, що Блаженніший дуже полюбив наш хор, у якому співали переважно одні бабусі», – поділився спогадами протоієрей Василій.

Майбутній Предстоятель УПЦ залишив рідну Буковину у 25-річному віці, вступивши на другий курс духовної семінарії у Москві, яку закінчив у 1972 році вже у сані ієромонаха. Деякий час був благочинним Троїце-Сергієвої лаври.

Пізніше, після закінчення у 1988 році Московської духовної академії з вченим ступенем кандидата богослов’я, якого він удостоївся за роботу на тему «Пастирське служіння преподобного Іова, ігумена Почаївського», архімандрит Онуфрій повернувся в Україну і став намісником Свято-Успенської Почаївської лаври саме в той період, коли канонічному православ’ю почали загрожувати нові віяння.

Як розповідав Блаженніший в одному зі своїх інтерв’ю, тоді у Лавру «почали приходити різні "місіонери"» зі своїми ідеями, як правильно влаштувати життя в обителі, але він зумів дати їм відсіч.

«У монастиря є свої цілі: ми повинні займатися духовністю», – відповів тоді архімандрит Онуфрій.

У Почаївській лаврі архімандрит Онуфрій прослужив до листопада 1990 року, а 9 грудня був хіротонізований у єпископа Чернівецького та Буковинського.

22 січня 1992 року єпископ Онуфрій відмовився підписувати звернення, нав’язане тодішнім Предстоятелем УПЦ Філаретом (Денисенко) про надання автокефалії Церкви в Україні, а другого дня, 23 січня, його було переведено на Івано-Франківську кафедру.

«Люди поставили варту біля резиденції наших єпископів та не відпустили його з Чернівців. Тоді ми поїхали до Філарета. Нас прийняв його секретар і сказав так: "Єпископ Онуфрій може залишитися на кафедрі, якщо відмовиться від свого протесту". Блаженніший залишився стояти на своєму», – продовжив розповідь отець Василій.

Через деякий час, 7 квітня 1992 року, єпископа Онуфрія було відновлено на Чернівецькій кафедрі.

«Він завжди був абсолютно твердим у своїй вірі. І я думаю, що насамперед це завдяки його благочестивому життю. Я пам’ятаю його проповіді, в яких завжди відчувалася глибина, бо кожне слово було підтверджено життям. Із цього випливає і його любов до ближнього, і повага до кожного», – додав отець Василій.

За словами священика, за пострадянських часів нападки на Православну Церкву посилилися, і деякі миряни і навіть священики пішли з Церкви.

«Але згодом владика Онуфрій своїм життям, молитвою, любов’ю багатьох повернув у лоно Церкви. У його діях ніколи не було нічого показного. А головне, Блаженніший це сам неодноразово наголошував, він завжди був насамперед ченцем. Владика ніколи не любив особливої уваги до себе і не шукав людських почестей», – додав священик.

Священик розповів, що Предстоятеля УПЦ цінують не лише в Україні, а його авторитет поширюється далеко за межі країни.

«Пам’ятаю, як я бував у Америці, у Греції, на Криті – коли там дізнавалися, що ми з України та наш Предстоятель Блаженніший Митрополит Онуфрій, то перед нами відчинялися всі двері, більше жодних документів не треба було. До нас навіть із Австралії спеціально приїжджали паломники, щоб побачитися з Блаженнішим. Владика Онуфрій в очах всього православного світу – це духовна величина. Весь православний світ шанує великого молитовника перед Богом за весь православний люд», – зазначив протоієрей Василій.

«Він завжди був тим керманичем, який вів корабель правильно. У нас на Буковині вам будь-хто скаже, що владика Онуфрій – це високодуховна, благочестива людина. Щоб біля керма Православної Церкви в Україні в цей складний період став саме він, потрібна була Божа воля. Він справді є гідним спадкоємцем митрополитів Київської кафедри», – підсумував протоієрей Василій.

У день роковин архієрейської хіротонії Блаженнішого Онуфрія своїми спогадами про перші роки архієрейського служіння Предстоятеля УПЦ поділився митрополит Тернопільський та Кременецький Сергій.

Митрополит Сергій розповів, як відвідуючи Свято-Троїцьку Сергієву лавру в той час, коли ієромонах Онуфрій був там благочинним, він звертався до нього з проханнями влаштуватися на час приїзду або за іншою допомогою і «завжди відчував благодушність, радісне, підбадьорливе навернення і… братську батьківську пораду, як правильно вчинити».

«А в Почаївській лаврі він уже був трохи іншим – такий самий добрий, привітний, відкритий, але більш зібраний, зосереджений. Звичайно, відчувалося його спілкування, участь у братніх молитвах, у колі братнього послуху, його особливе ставлення до молитви, богослужіння, бдіння. Будучи намісником Почаївської лаври, він зробив багато добрих починань», – розповів митрополит Сергій.

За його словами, архімандриту Онуфрію вдалося зробити хор братії чоловічим, хоча до цього він був змішаним, не образивши жінок, які співали там. Також архімандрит Онуфрій організував викладання Закону Божого у загальноосвітній школі Почаєва.

«Мені також довелося в цьому брати участь. Школа велика була: три перші класи, два одинадцяті, вже не рахуючи всіх інших. І всіма це сприйнялося як якесь диво», – зазначив він.

Митрополит Сергій також поділився подробицями хіротонії архімандрита Онуфрія в єпископи, де він також був присутній.

«Приїхала братія з Троїце-Сергієвої лаври, отець Кирил духівник (Павлов – Ред.), архімандрит Олексій (Полікарпов – Ред.), намісник Данилового монастиря, з Почаївської лаври приїхало чоловік шість братії, я, грішний, у тому числі, так що тодішній митрополит (згодом анафематствований Філарет Денисенко – Ред.) здивовано сказав: "У нас ніколи не було стільки ченців та таких ченців"», – зазначив владика.

Митрополит Сергій розповів, що на знаменитому Харківському соборі єпископ Онуфрій разом з більшістю архієреїв зайняв безкомпромісну позицію щодо скинутого на соборі та згодом анафематствованого Філарета.

За його словами, вже тоді в єпископа Онуфрія проглядався особливий дар міркування та турбота про Церкву, завдяки його рішучості на Соборі було прийнято доленосне рішення.

«Знаєте, це було не наше. Це був більш серйозний, таємничий Божий Промисел. І за такого влаштування, такого особливого підходу до подій, які тоді відбувалися, у владики Онуфрія вже тоді проглядався особливий дар міркування. Відчувалося, що він дбає про головне, про Церкву. Він на себе не зважав, він не думав, чого це йому коштуватиме. Він бачив, що інтерес Церкви зневажається, і свідчив про це відкрито ще до засідання архієрейського, що стало несподіванкою», – зазначив митрополит Сергій.

«Можна сказати, одне з найважливіших діянь Собору було здійснено відвагою саме владики Онуфрія. Він сказав: "Наш Собор не виконає своєї місії, якщо не виконає найважливішого: необхідно заборонити у священнослужінні Філарета (Денисенка)". Владика Онуфрій сказав, що це рішення матиме історичні наслідки, воно убезпечить від багатьох помилок у Церкві. І він зміг так це сказати, що це рішення було підтримано і прийнято», – додав митрополит Сергій.

Як раніше повідомляла СПЖ, Предстоятель УПЦ очолить Літургію у 31-ліття своєї архієрейської хіротонії.