Священник УПЦ розповів про тиск на його дітей у школі
Історією про одну сім'ю священнослужителя поділився правлячий архієрей Хмельницької єпархії.
Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор (Коцаба) у себе в Телеграм-каналі розповів про свою розмову зі священником УПЦ, який разом із сім'єю та православною парафією пережив ситуацію із захопленням їхнього храму. Попри всі труднощі громада збереглася, продовжує богослужбове життя та будує нову церкву. Проте, за словами священнослужителя, «навіть уявити складно, скільки довелося пережити нашим дітям у школі» за цей час.
Цю історію владика розповів у контексті нещодавніх заходів, присвячених захисту дітей під час війни. Так, Сейм Польщі ухвалив рішення, що засуджує викрадення дітей Росією, а у Києві відбувся четвертий саміт перших леді та джентльменів, також присвячений безпеці дітей під час війни.
«Читаючи ці новини, мені на думку спала нещодавня зустріч з одним священником, сім’я якого пережила справжню війну – війну за Православну віру, за Святу Церкву, за ім’я Христа», – зазначив митрополит.
Ділячись пережитим, священник сказав, що його дочки тим часом пережили колосальний тиск у школі.
«Наші діти не мали права на якісь дитячі пустощі, поведінка мала бути завжди ідеальною. І це ще більше дратувало багатьох. Єдиним бажанням доньок було швидше закінчити дев’ять класів і податися у велике місто, щоб там загубитися у натовпі…», – каже він.
Батюшка переживав, що «дитинство у них украдене несправедливо і безповоротно, глибокі психологічні травми, напевно, вже невиліковні».
Проте діти, коли приїхали на канікули, з радістю поділилися: «Мамо, тато, ми там такі як й інші! А ще поруч з гуртожитком ми знайшли наш храм і там збирається церковна молодь. Ми знайшли своїх!».
За словами священника, завдяки Богу, «від тих заляканих, загнаних в куток дітей не залишилось і сліду».
«Звичайна людяність, проста повага, дружня підтримка – ось найдієвіші ліки, які здатні вилікувати навіть найглибші рани. А ще віра в Бога – без Його підтримки важко впоратись, точніше неможливо взагалі. Ці діти не просто пережили, а виграли війну у дорослих, − дорослих, які через власні амбіції, надумані звинувачення наносили глибокі сердечні травми дітям. І таких сімей з подібними життєвими історіями в нашій Церкві, на жаль, чимало. Але лікування одне і незмінне – ЛЮБОВ. Любов’ю ми зцілюємося, любов’ю ми прощаємо, любов’ю ми живемо!» – підсумував митрополит Віктор.
Як писала СПЖ, у Кременчуці ПЦУ планує захопити два храми УПЦ.
