Архітектор відповів критикам, які шукають «російськість» у соборі Почаєва
Новгородов зазначає, що українська архітектура більш різноманітна, ніж деякі собі уявляють.
Харківський архітектор Володимир Новгородов розповів, як у 2009 році проектував та створював разом із командою Преображенський собор Почаївської лаври. Відповідаючи на своїй сторінці у Facebook критикам, які шукають «прояви російськості» в ансамблі собору, він написав, що відносить ці спроби «тільки до поганого знання свого вітчизняного надбання».
«За останні часи з'явилося декілька критичних публікацій на адресу собору Преображення Господнього, що побудований у Почаївській лаврі. Не знаю, чи буде цікаво усім, попереднім та наступним критикам думка самого автора собору, але не можу не висловити її, бо бачу вже зібралося багато фахівців по архітектурі "російських монстрів"», – зазначив Володимир Новгородов.
Архітектор повідомив, що у 2009 році Почаївська лавра разом із Національною спілкою архітекторів України оголосила всеукраїнський відкритий конкурс на проєкт нового собору Преображення Господнього.
«Потреба у новому соборі була дуже велика, бо до лаври тоді йшов потік прочан та туристів, що досягав 7 тисяч людей у день і старі собори Успенський та Троїцький вже були не в змозі прийняти усіх бажаючих», – йдеться у повідомленні.
Він написав, що на конкурс було представлено 34 архітектурні проєкти з різних міст України. До складу журі входили провідні українські архітектори та намісник Почаївської лаври. Усього 12 осіб.
Після дводенного розгляду журі визнало переможцем проєкт, автором якого був він із групою співавторів – харківських архітекторів із проектно-реставраційного відділу інституту «УкрНДІміськбудпроєкт». За плечима членів цієї групи були проєкти реставрації відомих храмів України, починаючи з XVII до XX століття, а також кількох нових храмів.
Архітектор розповів, що основні ідеї для проєкту почерпнув в українській церковній архітектурі, яка відобразилася, наприклад, у Троїцькому соборі XVII ст. у Чернігові, соборі Різдва Богородиці у Козельці та інших.
«Але, як відгук іншої української традиції додатково 4 куполи було розміщено по сторонах світу над гілками хрестової частини храму. Тому не якесь надумане головування московщини, а образне відтворення архітектурними засобами у суто європейському дусі торжества події та яскравого світлого чуда перетворення людини у Бога і Бога в людину. Ось що тут головне», – пояснив він.
На переконання Новгородова, українська архітектура більш різноманітна і має більш глибоке типологічне та стилістичне коріння, ніж деякі уявляють.
«Спроба шукати в данному випадку прояви російщини я відношу тільки до поганого знання свого відчизняного надбання, – наголосив він. – Тому, до того, як вішати направо й наліво ярлики, треба зайнятися вивченням суті архітектурних процесів, та їх серьозним аналізом. А заодно більш довіряти тим фахівцям, які свого часу вибрали проєкт цього храму з 34, що були представлені на конкурсі».
З повною відповіддю архітектора критикам Преображенського собору можна ознайомитись на його сторінці у Фейсбуці.
Як писала СПЖ, у Почаївській лаврі спростували фейки ЗМІ про порушення в Успенському соборі.
